ВУАН були обрані державні діячі, які не мали зовсім або мали дуже обмежені наукові досягнення: В.Затонський, Г.Кржижановський, С.Семковський, М.Скрипник, О.Шліхтер, М.Яворський.
Політична розправа із С.Єфремовим і поява у новому поповненні академіків "своїх людей" дали можливість політбюро ЦК КП(б)У сформувати таку Президію ВУАН, яка її влаштовувала, У листопаді 1929 р. президентом ВУАН був переобраний Д.Заболотний, а після його смерті в липні 1930 р. - О.Богомолець. Він здійснив перебудову структури Академії: основною науково-організаційною ланкою замість науково-дослідної кафедри ставав інститут. Якщо в 20-ті рр. пануючими в Академії були гуманітарні цикли наук, то з початку 30-х рр. на перше місце вийшов природничо-технічний відділ, а в ньому - індустріально-технічний цикл наук. Академія почала швидко поповнюватися новими інститутами. У 1929 р. виникли Інститут технічної механіки, Інститут будівельної механіки, Інститут єврейської культури, в 1930 р. - Інститут зоології і біології, Інститут мовознавства, в 1931 р. - Інститут хімії та Інститут ботаніки. У цьому році до складу Академії було передано з підпорядкування Наркомату освіти ряд науково-дослідних установ - Інститут мікробіології і епідеміології, Інститут польської культури, Інститут фізики. У 1934 р. було створено інститут гірничої механіки, Інститут клінічної фізіології, Раду з вивчення продуктивних сил УСРР, Інститут хімічної технології, Геофізичну обсерваторію, Інститут математики, Інститут історії матеріальної культури, Інститут електрозварювання, Інститут біозоології. В систему ВУАН було передано Інститут водного господарства та Інститут біохімії.
У 1936 р. після затвердження нового статуту ВУАН була перейменована на Академію наук УРСР. У 1938 р. в систему АН УРСР увійшов створений десятиліттям раніше Український фізико-технічний інститут (УФТІ), де провадилися дослідження атомного ядра, фізики металів, фізики молекулярних кристалів. Молоді вчені цього інституту уперше в СРСР здійснили ядерну реакцію розщепленням ядра літію (О.Вальтер, ГЛатишев, ОЛейпунський, К.Синельников).
Праці математиків М.Крилова та його учня М.Боголюбова сприяли розвиткові теорії диференціальних рівнянь. З іменами цих великих учених пов'язаний також прогрес досліджень у галузі математичної фізики. Вони розробили теорію нелінійних коливань, що сприяло розвиткові нелінійної механіки та її численних застосувань у розв'язанні технічних задач.
У заснованому Л.Писаржевським Інституті хімії були закладені основи електронної теорії каталізу. Під керівництвом академіків П.Тутковського, В.Різниченка і Є.Опокова розгорнулися геологічні і гідрологічні дослідження території України, перш за все в Донбасі і на Криворіжжі. У 1930 р. була складена перша гідрологічна карта України.
Створена Є.Патоном у 1929 р. кафедра інженерних споруд зі зварювальною лабораторією при Київському політехнічному інституті започаткувала матеріалознавчі дослідження, які негайно і ефективно запроваджувалися в практику. Нові методи зварювання використовувалися на Дніпробуді, будівництві Магнітогорського металургійного комбінату, інших новобудовах.
Плідних успіхів у галузі біологічних наук досягли колективи під керівництвом О.Богомольця (патофізіологія), О.Палладіна (біохімія нервової і м'язової діяльності), Г.Фольборта (фізіологія травлення), Д.Воронцова (фізіологія нервової системи і електрофізіологія).
Переломною в літературному житті стала постанова ЦК ВКП(б) "Про перебудову літературно-художніх організацій" від 23 квітня 1932 р. Постанова зобов'язувала художню інтелігенцію перебудувати творче життя на ідейних засадах марксизму-ленінізму, користуватися у своїй творчості методом соціалістичного реалізму, черпати сюжети для творів у повсякденному житті, пропагувати пафос соціалістичного будівництва, трудові подвиги стахановців, провідну роль партії в суспільно-політичному житті. Всі, хто не підпорядковувався правилам гри, встановленим державною партією, позбавлялися підтримки, зокрема й матеріальної, і наражалися на переслідування, у тому числі з боку органів державної безпеки.
На з'їзді письменників України у червні 1934 р. була створена Спілка радянських письменників України. Серед понад трьох сотень членів СРПУ були не тільки професійні письменники і поети, а й аматори з числа робітників та селян, оскільки ще 1930 р. профспілки оголосили всесоюзний призов робітників-ударників у літературу. В Україні на нього відгукнулося близько 2 тис. робітників.
Услід за літераторами об'єдналися в творчі спілки театральні діячі, художники, композитори. Через спілки вони одержували замовлення, матеріальну підтримку, путівки в санаторії, квартири тощо. Контролювати творчість члена спілки було простіше, ніж поведінку економічно незалежного митця.
Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Політика "культурної революції" та її жертви“ на сторінці 2. Приємного читання.
