Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

Історія України

• 15 липня була організована зустріч-мітинг більшовиків з солдата-ми-кулеметниками. Мітинг перетворився в шалену антиурядову маніфестацію. Жодних конкретних пропозицій не пролунало, але в кулуарах не стихали розмови про запланований на 16 липня збройний виступ робітників і солдат Петрограда. Тим часом 16 липня Львов на зустрічі з представниками преси оголосив, що кадетські міністри вийшли з уряду, не погодившись з його позицією з українського питання. Раптове рішення кадетів дезорганізувало уряд в той момент, коли над ним нависла загроза збройного повстання. У цей день у Кулеметному полку було створено ревком, емісари якого розпорошилися по всьому місту. Литовський, Волинський і Преображенський полки, які відіграли вирішальну роль у поваленні самодержавства, не підтримали повстання. Однак кронштадтські матроси і робітники багатьох підприємств взялися за зброю.

Дізнавшись про початок повстання, ВЦВК направив телеграми в усі частини гарнізону і в Кронштадт, які підтверджували заборону на будь-які демонстрації. Увечері серед робітників і солдат поширили прокламацію, в якій дії новоявленого ревкому характеризувалися як зрадницькі. 17 липня в Петрограді пройшла демонстрація. Вона свідчила про те, що вплив Всеросійської ради робітничих і солдатських депутатів на гарнізон і заводи столиці знизився до критичної межі. Коли 60-тисячна процесія рухалась до Таврійського палацу, вона була обстріляна кулеметами з верхніх поверхів будинків. Пізно вночі до Таврійського палацу, де практично безперервно засідав ВЦВК, підійшли гвардійські полки - Ізмайловський, Преображенський і Ссменівський. Раніше нейтральні, вони тепер виступили на захист есеро-меншовицького керівництва рад. Одночасно О.Керенський виїдав наказ перекинути в столицю війська з Північного фронту. Таким чином, 16-17 липня більшовики могли взяти владу в столиці Росії, але путч зазнав невдачі.

19 липня Тимчасовий уряд віддав наказ про арешт керівництва більшовицької партії на чолі з Леніним. О.Керенський розпорядився роззброїти і розформувати всі військові частини, які брали активну участь у липневих подіях. 20 липня міністри-соціалісти запропонували нову урядову програму. Уряд обіцяв забезпечити проведення виборів до Установчих зборів у раніше визначений термін - 17 вересня. Головним іаіи.ш-ням він вважав швидке запровадження міського та земського самоуправління, а також залучення до організації місцевої влади представників громадських організацій з метою утворення колегіальних органів обласних управлінь, об'єднуючих групи губерній. Було обіцяно також підготовку законів про 8-годинний робочий день, охорону праці, соціальне страхування. На розгляд Установчих зборів уряд обіцяв підготувати проект земельної реформи, в основу якої закладався принцип переходу землі в руки тих, хто її обробляє. У питанні про мир уряд наголошував лише на тому, шо варто спонукати союзників зібратися в серпні на конференцію і спробувати виробити умови мирних переговорів з Центральними державами.

Голова уряду Львов заявив, що нова програма не є прийнятною і подав у відставку, а члени уряду негайно звернулися до О.Керенського з пропозицією взяти на себе керівництво країною. Новий прем'єр завершив формування другого коаліційного уряду лише 6 серпня. Чотири міністерські пости були знову надані кадетській партії. В уряді було сім есерів та соціал-демократів, два члени маловпливової радикально-демократичної партії і двоє безпартійних. Формально, за ознакою чисельності, міністри-"капіталісти" поступалися представникам соціалістичних партій, які контролювали ради робітничих і солдатських депутатів.

Новий склад уряду свою діяльність намагався розпочати під гаслами утвердження в країні законності й порядку. Насамперед була зроблена спроба відновити дисципліну в армії. 25 липня на фронті були запроваджені військово-революційні суди. Змінив уряд і погляд на українську проблему.

В Україні на той час Мала рада розробила Статут вищого управління України. За ним Україна мала управлятися з центру, розташованого в Україні, а не поза ЇЇ межами. За центральним урядом залишалися тільки контроль-наглядові функції. Всі урядові органи в Україні підлягали владі Генерального секретаріату. Сам Генеральний секретаріат формувався Центральною Радою і відповідав перед нею, а в перервах між сесіями Ради - перед Малою радою.

27 липня українська делегація у складі В.Вииниченка, Х.Барановського і М.Рафеса з проектом статуту відправилась до Петрограда. Там команда юристів на чолі з Б.Нольде в присутності заступника голови уряду

М.Некрасова і міністра внутрішніх справ М Авксентьєва одразу заявила, що вироблений в Києві статут не може служити основою для переговорів, оскільки виходить за рамки угоди, укладеної між Києвом і Петроградом 16 липня, а тому потребує суттєвого перероблення. Перегляд угоди тривав більше місяця і тільки 17 серпня Тимчасовий уряд затвердив для Генерального секретаріату Тимчасову інструкцію. Відступаючи від досягнутої місяцем раніше угоди, російський уряд оголошував Генеральний секретаріат своїм органом, а не органом, відповідальним перед Центральною Радою. Виконавчі функції українського уряду обмежувалися до мінімуму. Військові й продовольчі справи, пошта й телеграф, суд взагалі вилучалися зі сфери його компетенції. Це означало, що Генеральний секретаріат зводився до рівня краєвого адміністративного органу. Інструкція фактично перекреслювала досягнуті в Києві домовленості, Центральна Рада в ній згадувалася лише побіжно.

Уряд запізніло намагався відвоювати в українців здані позиції, і заради цього не зупинився перед вибором методів тиску. 8 серпня в Києві відбувся напад донських козаків та солдат кірасирського полку на потяг українізованого полку ім. Б.Хмельницького, який відправлявся на фронт. У російській пресі почали поширюватися плітки про таємні зносини Центральної Ради з правлячими колами та спецслужбами Четверного союзу.

За таких умов Центральна Рада змушена була виробити своє ставлення до урядового рішення. Після бурхливих дебатів вона ухвалила резолюцію фракції українських соціал-демократів, яка визнала інструкцію виявом недовіри до української демократії та порушенням угоди 16 липня. Але резолюція нічого не говорила про те, схвалює чи відкидає її Центральна Рада. Фактично це був змушений відступ, яким Центральна Рада демонструвала бажання не ускладнювати стосунки з Петербургом.

Але, попри це бажання лідерів Центральної Ради, об'єктивно ситуація складалася так, що шляхи російської й української демократії почали різко розходитись. Рівень національної свідомості українців швидко зростав, ідея творення національних форм влади і суспільного життя набирала все більшої популярності.

Наступний розділ:

Корніловський заколот

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради
  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики