Справедливість такого висновку очевидна, оскільки існує біологічна межа споживання окремих продовольчих продуктів. Тому в умовах насиченого ринку і достатніх доходів населення споживання окремих осіб має тенденцію до стабілізації. Можуть виникати певні структурні зрушення у споживанні, коли з огляду на сучасні досягнення медицини можуть мінятися пріоритети щодо корисності, отже, і придбання окремих видів продовольчих товарів. Але вони не впливають істотно на загальний обсяг споживання.
Таким чином, є підстави стверджувати, що після досягнення раціонального рівня споживання продовольчих товарів та інших товарів із сільськогосподарської сировини попит на сільськогосподарську продукцію зростає головним чином за рахунок природного приросту населення. А оскільки у розвинутих країнах спостерігається зниження темпів такого приросту і лише незначне збільшення обсягу закупок від зростання доходів населення, то поєднання цих двох причин зумовлює відставання попиту на сільськогосподарську продукцію від істотного збільшення її пропонування.
Американськими економістами Р. Кемпбеллом, К. Макконеллом і С. Брю ця причина всебічно досліджена. Вони дійшли висновку, що у поєднанні з нееластичним попитом на сільськогосподарські продукти розглянуті зміни у попиті і пропонуванні призводять до зменшення фермерських доходів, оскільки супроводжуються істотним зниженням цін за незначного приросту обсягу продажу[1].
Це і породило проблему довгострокового періоду – тенденцію до зниження доходів фермерів. Графічне зображення цих процесів переконує в справедливості зробленого висновку (рис. 5.4).
Рис. 5.4. Графічне зображення проблеми довгострокового періоду
Значне збільшення пропонування за незначного зростання попиту зумовлює зниження ціни з Р1 до Р2• Разом з відносно нееластичним попитом це призводить до зниження доходів фермерів, оскільки приріст їх за рахунок збільшення продажу Q1K1E2Q2 не компенсується втратами від зниження ціни в розмірі Р2Р1E1K1.
Насправді наявність даної тенденції не означає, що фермерські доходи обов'язково зменшилися або будуть зменшуватися. Цьому протистоять інші фактори, головними серед яких є державна економічна підтримка сільського господарства в усіх країнах з розвинутою ринковою економікою[2], а також державне регулювання ринку сільськогосподарської продукції і продовольства.
Потрібно також брати до уваги, що світова енергетична криза змушує людство відшуковувати нові джерела енергії. У XXI ст. одним із важливих таких відновлювальних джерел стали окремі види сільськогосподарської продукції, що використовуються як сировина для виробництва біопалива (ріпак, кукурудза, цукрова тростина, цукровий буряк, зернові та ін.). У зв'язку з цим скорочується площа сільськогосподарських земель для виробництва продовольства. Ця причина, а також зростання населення, зміна клімату, збільшення в багатьох країнах частки більш платоспроможного населення породили в кінці першого десятиліття XXI ст. нове для світової економіки явище агфляцію – випереджальне зростання цін на продовольство і технічні культури порівняно з загальним зростанням цін у несільськогосподарській сфері.
Це явище відкриває нові можливості для аграрного бізнесу щодо підвищення прибутковості агропромислового виробництва. На даний час важко передбачити, наскільки це явище має стійкий тренд і як довго сільськогосподарська проблема довгострокового періоду залишатиметься більш завуальованою. При цьому треба брати до уваги ту важливу обставину, що агфляція безпосередньо торкається лише масштабів державної підтримки аграріїв. Що ж стосується проблеми державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції і продовольства, то вона й надалі залишатиметься не менш актуальною, ніж до зміни цінового тренда, а тому вимагає подальшого дослідження й обґрунтованого розв'язання на кожному конкретному етапі розвитку економіки з метою недопущення збурень у ринковому середовищі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію і продовольство та виникнення сільськогосподарської проблеми довгострокового періоду“ на сторінці 4. Приємного читання.
