Отже, ціна за 7%-го збільшення обсягу продажу знизиться на 2,64 %, а її рівень становитиме тепер 51,6 грн (53 грн береться за 100%, а зменшена ціна становитиме 97,36 % від фактичної, звідси 51,6 = (53 • 97,36): 100.
Якби виробники поставили собі за мету дізнатись, наскільки відсотків знизиться обсяг продажу, якщо ціну підвищити, скажімо, на 10 %, то відповідь на це запитання можна одержати, визначивши ОП з формули коефіцієнта еластичності. У нашому прикладі обсяг продажу зменшиться на 26,5 % (2,65 • 10 = = 26,5). Ціна 1 кг баранини становитиме 58,3 грн (53 110) : 100.
Різна еластичність попиту на окремі сільськогосподарські продукти (за даними американських учених, коефіцієнт еластичності на хліб, яловичину, баранину, яйця становить відповідно 0,15; 0,54; 2,65; 0,32) не спростовує факту існування відносно нееластичного попиту на сільськргосподарську продукцію в цілому.
Саме ця обставина, а також відносна іммобільність сільськогосподарських ресурсів і специфічні зсуви кривих попиту та пропонування породили проблему довгострокового періоду, суть якої полягає у виникненні тенденції до зниження цін на сільськогосподарські продукти і доходи аграрних підприємств щодо цін і доходів в економіці в цілому.
Цю проблему потрібно аналізувати у двох аспектах:
• 1) за дефіциту сільськогосподарських продуктів;
• 2) за насиченості ринку цими товарами.
За значного дефіциту на сільськогосподарську продукцію характер кривої попиту, тобто її нахил до осі абсцис дещо змінюється. Попит у цих умовах робиться більш еластичним, оскільки кожне подальше збільшення обсягу виробництва дефіцитної продукції, за якого ще не досягається повне насичення ринку нею, цілком реалізується споживачам. Ціни через зростання пропонування поступово знижуються, але доходи сільськогосподарських підприємств при цьому зростають (рис. 5.3).
Як бачимо, тут витримується закономірність збільшення доходів виробників за зниження цін і зростання обсягу продажу продукції з відносно еластичним попитом.
І справді, за обсягу виробництва Q1 встановлюється найвища ціна Р1, якій відповідає дохід OP1E1Q1. Проте при збільшенні виробництва, скажімо, до Q3, ціна знижується до Р3.
Рис. 5.3. Залежність доходів виробників сільськогосподарської продукції від обсягу її виробництва в умовах дефіциту
Дохід виробників тепер OP1E3Q3, і його величина буде більшою за дохід, який одержували вони за обсягу виробництва Q1,
Сільськогосподарські підприємства завдяки цьому одержують стимул для збільшення масштабів виробництва продукції завдяки раціоналізації виробництва, впровадженню досягнень науки і передової практики та ін. Викладене дає змогу зробити висновок: без зміни характеру кривої попиту, яка відображає підвищення коефіцієнта еластичності сільськогосподарської продукції в умовах її дефіциту, неможливо було б розв'язати продовольчу проблему.
Зі збільшенням ступеня насиченості ринку сільськогосподарськими продуктами нахил кривої попиту поступово змінюється в бік її нормального положення, яке відповідає відносно нееластичному попиту.
У даному випадку виявляється дія іншого важливого фактора цінової еластичності попиту – питомої ваги вартості товару в бюджеті споживача. Чим більша вона, тим вища буде за інших однакових умов еластичність попиту на даний товар, і навпаки. У нашому прикладі за обсягу виробництва Q сформувався найбільший дефіцит продукції, що й зумовило високий рівень цін.
Еластичність попиту при цьому зросте, оскільки споживачі змушені витрачати переважну частку свого бюджету на придбання дорогих сільськогосподарських продуктів. Але з насиченням ними ринку і зростанням доходів населення питома вага витрат на продукти харчування в бюджеті споживачів зменшується, еластичність попиту з цієї причини знижується, доходи виробників починають формуватися відповідно до характеру нееластичного попиту на сільськогосподарські продукти.
Тепер розглянемо механізм виникнення проблеми довгострокового періоду в умовах ринку, що динамічно розвивається. Крім відносно нееластичного попиту на сільськогосподарську продукцію іншою істотною причиною, що зумовлює існування цієї проблеми, є характерні зрушення, що сталися в попиті і пропонуванні.
Завдяки бурхливому розвитку наукового техніко-технологічного прогресу в економічно розвинутих країнах, особливо після 1920-х років значно зросла продуктивність сільського господарства, а отже, і пропонування продукції цієї галузі. Водночас швидко зростали продуктивність праці і масштаби виробництва в інших галузях економіки. Це зумовило високий ступінь насиченості ринку продовольчими і промисловими товарами й істотне збільшення доходів населення.
Відносна нееластичність попиту на сільськогосподарські продукти в таких умовах приводить до зниження частки витрат у сімейному бюджеті на продукти харчування і до сповільнення темпів збільшення витрат споживачів на їх придбання, хоч абсолютний розмір їх зростає. Іншими словами, темпи збільшення витрат на придбання продуктів харчування відстають від темпів зростання доходів споживачів, що дає підстави стверджувати про відносну нееластичність попиту на сільськогосподарські продукти щодо цього доходу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію і продовольство та виникнення сільськогосподарської проблеми довгострокового періоду“ на сторінці 3. Приємного читання.
