У процесі господарської діяльності підприємства несуть різні витрати. Проте не всі вони включаються до собівартості продукції. З метою забезпечення єдиних методологічних засад формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, а також для дотримання однакових підходів до визначення складу витрат і віднесення їх на собівартість продукції в 2000 р. прийнято Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", в якому названі питання знайшли своє відображення і врегулювання.
Витрати, які несуть підприємства в ході здійснення всіх видів своєї діяльності, є надзвичайно різноманітними. За характером виникнення і функціональним призначенням усі витрати можна поділити на такі групи:
• операційні витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства;
• фінансові витрати;
• витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності і не є операційними та фінансовими;
• надзвичайні витрати.
Склад операційних витрат є також різноманітним, тому не всі вони включаються до виробничої собівартості продукції (рис. 6.1).
Рис. 6.1. Склад операційних витрат
До складу прямих матеріальних витрат включають вартість тих матеріальних ресурсів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (продукції, робіт, послуг або виду діяльності підприємства).
У переробній промисловості – це сировина й основні матеріали, що утворюють основу виробленої продукції, купівельні напівфабрикати, допоміжні матеріали тощо. Такі витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, одержаних у процесі виробництва. У сільськогосподарському виробництві – це вартість насіння, кормів, добрив, отрутохімікатів, пального тощо.
До складу прямих витрат на оплату праці включають заробітну плату та інші виплати працівникам, безпосередньо зайнятим на виробництві продукції (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути прямо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До інших прямих витрат відносять усі інші виробничі витрати, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Найбільш важливими серед них у сільськогосподарському виробництві є орендна плата за майно і земельні ділянки, амортизація основних засобів, відрахування на соціальні заходи.
У промисловості до цих витрат, крім останніх двох видів, відносять втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої продукції, зменшеної на її справедливу вартість, і витрати на виправлення такого технічно неминучого браку.
Загальновиробничі витрати охоплюють досить широке коло витрат, зокрема, витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, бригадами, фермами, дільницями, відрахування на соціальні заходи і медичне страхування вказаного апарату, витрати на службові відрядження персоналу цехів, бригад тощо); амортизацію основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, орендну плату за основні засоби та інші необоротні активи зазначеного призначення; витрати на вдосконалення технології й організації виробництва; витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень і деякі інші витрати.
Загальновиробничі витрати за окремими їх видами мають неоднаковий зв'язок з обсягом діяльності. За цією ознакою їх поділяють на постійні і змінні. До змінних витрат відносять ті, що змінюються прямо або майже прямо пропорційно до зміни обсягу виробництва цеху, дільниці і розподіляються на кожний об'єкт витрат пропорційно вибраній підприємством базі розподілу: заробітній платі, відпрацьованих людино-годин, обсягу діяльності чи прямим витратам.
Постійні Загальновиробничі витрати – це витрати на обслуговування й управління виробництвом, що не змінюються або майже не змінюються за зміни обсягу діяльності. Вони поділяються на ті, що розподіляються на об'єкти витрат, і ті, що не розподіляються. Перші з них відносять на кожен об'єкт витрат з використанням тієї ж бази розподілу, що береться для розподілу змінних витрат (за нормальної потужності).
Нерозподілені постійні Загальновиробничі витрати не включаються до виробничої собівартості, а відносять до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення.
У сільськогосподарському виробництві Загальновиробничі витрати між окремими об'єктами витрат розподіляються пропорційно до суми прямих витрат (без витрат основних матеріалів: кормів, насіння, сировини).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Склад витрат за всіма видами діяльності підприємств У“ на сторінці 1. Приємного читання.
