У вітчизняній і зарубіжній науці й практиці немає єдиної точки зору щодо змісту поняття "інвестиції". Можна виділити два підходи до трактування цієї категорії – звужений і розширений.
Так, в економічній літературі, що видавалася в колишньому СРСР, а також у практиці господарської діяльності поняття інвестицій, по суті, зводилося до капіталовкладень у просте і розширене відтворення основних засобів. Таке звужене розуміння категорії інвестицій характерне і для деяких зарубіжних авторів[1].
Водночас ряд економістів поняття інвестицій розглядають дещо ширше, розуміючи під ними додаткові вкладення у вигляді основних і оборотних засобів у процесі господарської діяльності[2]. Проте в практичній діяльності зарубіжних фірм, в економічній літературі країн Заходу інвестиції нерідко трактуються ширше, коли під ними розуміють усі напрями вкладення коштів, що забезпечують одержання прибутку.
Для умов ринкової економіки таке трактування інвестицій найбільш прийнятне. Підприємство з метою одержання прибутку може вкладати кошти не лише в будівництво, на придбання техніки, обладнання, поповнення предметів праці, а й на придбання цінних паперів, здійснення цільових банківських вкладів тощо. В Україні в офіційних документах, зокрема, в Законі України "Про інвестиційну діяльність" (1991 р.) поняття інвестицій трактується саме з таких позицій: інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкт підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.
Основні напрями інвестицій – це вкладення коштів у рухоме і нерухоме майно (будівництво виробничих будівель, споруд, об'єктів соціальної сфери, придбання техніки, обладнання устаткування, поповнення оборотних засобів тощо); придбання акцій, облігацій, інших цінних паперів, цільові грошові (банківські) вклади; придбання або створення нематеріальних активів; придбання часток у капіталі інших підприємств і цілісних майнових комплексів (дочірніх підприємств, інших господарських одиниць).
З усіх наведених напрямів інвестицій істотного уточнення вимагає лише такий з них, як поповнення оборотних засобів. В економічній літературі зустрічаються дещо інше за формою, але однакове за змістом трактування цього напряму. Скажімо, інвестиції розглядаються як додаткові вкладення у вигляді основних і оборотних фондів у процесі господарської діяльності. Таке тлумачення даного напряму інвестицій некоректне, оскільки при цьому не окреслюється межа між власне інвестиційними і поточними витратами, що здійснює підприємство в процесі виробничої діяльності. А без такого розмежування не можна визначити зміст інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання, а отже, її ефективність.
Якщо слідувати логіці, що інвестиціями є додаткові вкладення в оборотні засоби (чи на їх поповнення, що практично одне і те саме), то закономірно виникає запитання: а що ж слід розуміти під додатковими вкладеннями в цей ресурс?
Якщо, скажімо, аграрне підприємство вносило за останні роки 35 – 40 кг діючої речовини мінеральних добрив на 1 га, а у звітному році внесло по 60 кг, що значно менше, ніж це потрібно для одержання високих врожаїв, то чи справедливо розглядати ці додаткові вкладення як Інвестиції? Очевидно, ні, бо це звичайна виробнича діяльність, а отже, такі витрати слід розглядати, як поточні. Це ж стосується додаткової заготівлі (закупівлі) кормів, придбання додаткової кількості палива, запасних частин та інших матеріально-речових елементів оборотного капіталу.
Інвестиціями даного напряму є такі додаткові вкладення і зазначені складники цього капіталу, які здійснюються в комплексі з капітальними інвестиціями і без яких інвестиційний проект не може бути введений в експлуатацію. Наприклад, побудований свинокомплекс може розпочати виробництво лише за умови закупівлі і поставки на дорощування і відгодівлю молодняку свиней, придбання кормів, необхідного інвентарю тощо. В такому разі є підстави розглядати вкладення в ці матеріально-речові елементи оборотного капіталу як інвестиції.
Звідси випливає такий висновок: усі вкладення, у тому числі і додаткові, в матеріально-речові елементи оборотного капіталу, що не пов'язані з капітальними вкладеннями, є поточними витратами і їх не правомірно розглядати як складову інвестицій.
Відповідно до розглянутих напрямів інвестицій їх класифікують на такі три групи:
• виробничі інвестиції – вкладення у виробничі ресурси: основні засоби і предмети праці, що пов'язані з цими основними засобами;
• фінансові інвестиції – вкладення коштів у цінні папери, цільові банківські вклади (депозити), придбання деривативів, паїв (часток) у капіталі інших підприємств (корпоративних прав).
У складі фінансових інвестицій виділяють портфельні інвестиції, які згідно з Податковим кодексом України визначаються як господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку;
• інтелектуальні інвестиції – вкладення коштів в об'єкти інтелектуальної власності. Якщо інвестиції здійснюються з метою створення новацій або їх запровадження у виробництво, то такі інвестиції називають інноваційними.
Виробничі та інтелектуальні інвестиції ще називають реальними інвестиціями. їх складовою є капітальні інвестиції, що передбачають вкладання коштів у придбання (створення) основних засобів і нематеріальних активів, які підлягають амортизації (за Податковим кодексом України).
В економічній літературі наводяться й інші класифікаційні ознаки інвестицій, що зумовлено різноманітністю їх форм вияву. Так, за характером участі в інвестиційному процесі розрізняють прямі інвестиції, коли інвестор бере безпосередню участь у виборі об'єкта інвестування та в здійсненні вкладень, а також непрямі інвестиції, за яких вкладення капіталу здійснюється через фінансового посередника.
За направленістю у процесі відтворення виділяють інвестиції на нове будівництво, на реконструкцію і технічне переозброєння та на розширення діючих потужностей.
За періодом (терміном) інвестування інвестиції бувають короткострокові з терміном вкладення капіталу до одного року і довгострокові, коли цей термін перевищує один рік.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності. Класифікація інвестицій“ на сторінці 1. Приємного читання.
