Ключові поняття і терміни: нематеріальні активи, інтелектуальна власність, винахід, торгова марка, бренд, фірмове найменування, сорт, порода, база даних, ноу-хау, гудвіл, промислові зразки, недобросовісна конкуренція, ліцензування, ціна ліцензій, роялті, паушальний платіж, комбінований платіж.
Вивчивши матеріал цієї теми, ви будете ЗНАТИ:
• сутність понять "інтелектуальний продукт", "інтелектуальна власність" і "нематеріальний актив";
• склад нематеріальних активів та їх змістовну характеристику;
• способи придбання підприємством нематеріальних активів та їх вартісну оцінку, а також методичні підходи до здійснення переоцінки цього ресурсу і визначення його ліквідаційної вартості;
• відмінності визначення строку корисного використання нематеріальних активів у системі бухгалтерського і податкового обліку та їх вплив на величину амортизаційних відрахувань і розмір оподатковуваного прибутку підприємства;
• сутність ліцензування об'єктів інтелектуальної власності, ціни ліцензії, ліцензійних платежів і методичні підходи до визначення ринкової вартості об'єктів інтелектуальної власності,
а також УМІТИ:
• нараховувати амортизацію на нематеріальний актив, визначати суму коштів, яку буде віднесено на збитки підприємства у зв'язку з вимушеним скороченням терміну використання нематеріального активу, викликаним швидким його моральним (економічним) зношенням;
• визначати ставку роялті та суму щорічних платежів роялті за право використання об'єкта інтелектуальної власності, набутого завдяки придбанню ліценції;
• розраховувати вартість гудвілу за методикою, передбаченою вітчизняними нормативними актами, та методикою, що використовується зарубіжною практикою.
Поняття і види нематеріальних активів (ресурсів)
Розвиток ринкових відносин в Україні, активізація міжнародних економічних зв'язків, створення спільних підприємств з іноземними учасниками, інтернаціоналізація фінансових ринків, намагання інтегрувати нашу економіку у світову, і насамперед у західноєвропейську, необхідність підвищення ефективності виробництва і забезпечення конкурентоспроможності продукції спонукають підприємства використовувати ті важелі розвинутої ринкової економіки, які вже довели свою ефективність і повинні бути залученими до процесу виробництва, сприяючи зміцненню позиції на ринку суб'єктів господарювання та інтернаціоналізації господарських зв'язків.
Серед таких важелів особливе місце займають нематеріальні ресурси (активи), під якими розуміють немонетарні засоби, що не мають фізичної, тілесної форми, визнаються об'єктом права власності юридичної чи фізичної особи, мають вартість і можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства), використовуються підприємством більше року і приносять власникові певну економічну вигоду.
У Податковому кодексі України визначення нематеріальних активів конкретизується і подається з позиції платника податку. Зокрема, зазначається, що нематеріальні активи – це право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), права користуватися майном і майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами і майновими правами.
Одним із ключових аспектів даного визначення є право інтелектуальної власності. Це вимагає з'ясування сутності такої власності. З урахуванням положення Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (1993 р.), а також підходів учених до її трактування інтелектуальну власність можна визначити так: це результат творчої діяльності людини, в якій реалізуються її інтелектуальні здібності, що втілюється в певний матеріальний носій – інтелектуальний продукт, спроможний до відтворення.
Окремі інтелектуальні продукти, такі як об'єкти авторського права і суміжних прав, стають відразу об'єктами інтелектуальної власності після втілення в матеріальні носії та оприлюднення, оскільки для них не передбачені умови охороноздатності. Тим часом такі інтелектуальні продукти, як винахід, корисна модель, промисловий зразок, сорт рослин тощо перетворюються на об'єкти інтелектуальної власності через процедуру експертизи на предмет їх відповідності умовам охороноздатності. Після її проходження відбувається юридичне закріплення прав власності за автором такого інтелектуального продукту шляхом видачі йому охоронного документа. Тепер інтелектуальний продукт безпосередньо стає об'єктом промислової власності.
Інтелектуальний продукт ноу-хау також не має умов охороноздатності. Його власник набуває прав на нього в разі укладання ліцензійного договору.
Об'єкти інтелектуальної власності стають нематеріальними активами за здійснення їх вартісної оцінки і введення в господарський оборот безпосередньо суб'єктом господарювання (власником) або іншими суб'єктами, що одержали право на їх використання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 13. НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ (РЕСУРСИ) ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ“ на сторінці 1. Приємного читання.
