У сучасній міжнародній практиці проекти, пов'язані з інвестиціями, оцінюють за методикою, що викладена в "Посібнику з підготовки промислових техніко-економічних досліджень", розробленому ООН (ЮНІДО). Цей посібник рекомендує послідовність і механізм розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) інвестиційного проекту.
Один із найважливіших розділів TEO – фінансово-економічна оцінка такого проекту. Це завершальний розділ, в якому передбачаються обсяг капіталовкладень, джерела їх фінансування, виробничі витрати, грошові потоки і фінансово- економічні показники проекту, на підставі яких робляться остаточні висновки про доцільність його здійснення.
Найшвидшого застосування в практиці оцінки інвестиційних проектів набули такі фінансово-економічні показники, як чиста поточна вартість, внутрішня норма окупності, максимальний грошовий відтік, строк окупності капіталовкладень, норма прибутку, норма беззбитковості.
Зазначені показники умовно можна поділити на дві групи: недисконтовані (прості) й узагальнюючі (інтегральні).
Недисконтовані – це показники, що розраховуються не за весь строк життя інвестицій (період повного обороту активної частини основних виробничих засобів), а лише на один рік на основі недисконтованих на фактор часу даних. До них відносять строк окупності і норму інвестиційного прибутку.
Строк окупності – це такий період (у роках), який необхідний для відшкодування капітальних вкладень інвестиційним прибутком Іп, одержаним завдяки здійсненню цього проекту, який визначають за формулою
(16.4)
де Пч – чистий прибуток, що визначається як різниця між одержаним прибутком від реалізації продукції (послуг), виробленої завдяки проекту, і податком на прибуток та сплаченими відсотками за кредит; А – амортизаційні відрахування на основні засоби, введені в дію в результаті реалізації проекту.
Розглянемо приклад розрахунку строку окупності капіталовкладень обсягом 1250 тис. грн (табл. 16.1).
Таблиця 16.1
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СТРОКУ ОКУПНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ
| Роки | Інвестиційний прибуток, тис. грн | У тому числі | Капіталовкладення, тис. грн | Баланс на кінець року, тис. грн | |
| чистий прибуток | амортизація | ||||
| 1-й | – | – | – | 1250 | -1250 |
| 2-й | 300 | 200 | 100 | -950 | |
| 3-й | 375 | 250 | 125 | -575 | |
| 4-й | 425 | 300 | 125 | - 150 | |
| 5-й | 425 | 300 | 125 | 275 | |
Здійснені капіталовкладення окупляться за чотири роки і чотири місяці. Зазначений строк окупності отримано таким чином. З даних табл. 16.1 видно, що після четвертого року підприємство окупить інвестиційним прибутком 1100 тис. грн. На п'ятому році потрібно буде ще окупити 150 тис. грн інвестицій. Для того щоб визначити, за скільки місяців підприємство зможе це зробити, потрібна інвестиційний прибуток п'ятого року поділити на 12 міс., у результаті одержимо 35,4 тис. грн – щомісячну суму одержуваного інвестиційного прибутку. Звідси термін окупності залишку неокуплених інвестицій у сумі 150 тис. грн становитиме 150 : 35,4 = 4,2 міс.
За умови, що від проекту одержують однакову суму прибутку щорічно, строк окупності можна було б визначити простішим способом, розділивши капіталовкладення на зазначену суму прибутку. Якби, скажімо, щорічний прибуток разом з амортизацією становив 365 тис. грн, тоді строк окупності дорівнював би 4,4 роки (1250 : 365 = 3,4+ 1 рік, коли прибутку не було).
Оцінювання строку окупності інвестиційного проекту одновекторне - чим менший він, тим ефективніший проект. Проте такий підхід до оцінювання є неповним в разі відсутності альтернативних проектів. Тому визначений розглянутим способом строк окупності потрібно порівняти з альтернативним строком окупності. Його можна визначити двома способами.
По-перше, як обернену величину альтернативної дохідності інвестованого капіталу. Такою реальною альтернативною дохідністю є банківський депозит. Якщо, скажімо, відсоткова ставка за депозитом становить 14 % річних, то максимальний строк окупності інвестицій має становити 7,1 роки (1 : 0,14 = 7,1).
Оскільки в нашому прикладі строк окупності становить 4,35 роки, то такий інвестиційний проект є економічно вигідним, тому що спроможний забезпечити більшу дохідність інвестованого капіталу після завершення строку окупності, ніж покладені кошти на депозит.
По-друге, як обернену величину вартості інвестованого капіталу, коли він береться в кредит. Наприклад, відсоткова ставка за довгостроковий кредит становить 18% річних. У такому разі альтернативний максимальний строк окупності капітальних інвестицій становитиме 5,6 років (1 : 0,18 = 5,6).
Отже, строк окупності інвестицій за таких умов немає бути більшим від визначеного даним способом. Як бачимо, і за цим критерієм розглянутий інвестиційний проект є економічно доцільним.
Наведені приклади переконливо засвідчують необхідність застосування альтернативного строку окупності інвестицій. Разом з тим варто наголосити й на такій обставині. Після завершення строку окупності інвестиційний проект продовжує функціонувати певну кількість років до завершення терміну його економічного життя. Цей проміжок часу може бути різним. Тому вважається, що інвестиційний проект є тоді більш економічно вигідним, коли за однакових інших умов строк корисного використання активної частини основних засобів проекту щонайбільше перевищує строк його окупності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання ефективності інвестицій за недисконтованими фінансово-економічними показниками“ на сторінці 1. Приємного читання.
