Розвиток підприємств безпосередньо здійснюється через їх трансформацію. Під трансформацією розуміють здійснення (реалізацію) якісних змін у діяльності підприємства від поточного стану до бажаного.
Спонукальними факторами трансформації є швидке розповсюдження нової техніки, устаткування, технологій, зростаючі потреби споживачів до ключових характеристик товару, глобалізація бізнесу і створення нових можливостей для його розвитку; зміни у політико-правовому полі; соціально-культурні зрушення та їх вплив на кількісні, якісні і структурні складові попиту; всезростаюче інноваційно-інформаційне забезпечення.
Успішне здійснення трансформації вимагає, по-перше, чіткого концептуального окреслення перспектив розвитку підприємства; по-друге, створення необхідної бізнес-культури, що відповідає сучасним вимогам; по-третє, активізації розвитку бізнес-процесів, досягнення вищої ефективності ведення бізнесу.
Бізнес-культура справляє надто істотний вплив на трансформацію підприємства. Її формування відбувається на засадах набуття необхідних компетенцій, які в науковій літературі трактуються як невід'ємна складова стратегічних активів, що віддзеркалює комплекс колективного знання, досвіду, вмінь і здібностей підприємства, які в поєднанні з унікальною технологією дозволяють створювати (підтримувати) конкурентні переваги та забезпечувати неповторну відмінність його від інших однопрофільних підприємств у певному ринковому середовищі. Подальший розвиток і підтримка бізнес-культури здійснюється шляхом дотримання встановлених принципів управління, впровадження досконалої системи оцінювання та мотивації праці, а також ефективного алгоритму прийняття рішень.
Авторами підручника[1] зазначається, що при проведенні трансформації бізнес-культури часто використовується "система двадцяти ключів". В її основі – зосередження уваги керівництва на двадцяти основних аспектах (складниках) формування і підтримки бізнес-культури.
На рис. 23.7 наведені основні аспекти (складники) формування і підтримки бізнес-культури. Вченими доведено, що істотних змін на підприємстві уже можна досягти в разі поліпшення однієї з груп ключів (п'яти рівнів), але для досягнення вищого ефекту необхідно, щоб зміна всіх ключів відбувалася одночасно, комплексно. І це зрозуміло, бо реалізація кожного з наведених двадцяти ключів має важливе значення для забезпечення ефективності діяльності підприємства.
Рис. 23.7. Основні складники формування і підтримки бізнес-культури на підприємстві: 1 – раціональна організація; 2 – оптимізація системи управління цілями; 3 – робота колективу з упровадження інновацій; 4 – скорочення запасів і часу на виконання замовлень; 3 – швидкий перехід виробництва до випуску нової продукції; 6 – виробничий функціонально-вартісний аналіз; 7 – безмоніторинговий виробничий процес; 8 – спільне виробництво; 9 – експлуатаційна надійність обладнання; 10 – контроль часу і дисципліни; 11 – ефективна система управління якістю; 12 – управління постачальниками; 13 – усунення нераціональних витрат; 14 – стимулювання працівників до впровадження інновацій; 15 – універсальність навичок і перехресне навчання; 16 – гнучке планування виробництва; 17 – контроль продуктивності; 18 – використання сучасних інформаційних систем; 19 – раціональне використання енергії та матеріалів; 20 – оцінювання передових та наявних на підприємстві технологій
Однією з найбільш важливих методологій трансформації підприємств є реінжиніринг бізнес-процесів. Під бізнес-процесом розуміють сукупність видів діяльності (або окремо взяту діяльність), у процесі якої здійснюється видозміна вхідного ресурсу, зростання його вартості і забезпечується створення вихідного продукту для внутрішнього виробничого використання або для зовнішнього споживання.
Реінжиніринг (Business Process Reengineering) трактується як істотне переосмислення та перепроектування бізнес-процесів із метою значного поліпшення ключових для сучасного бізнесу результативних показників, насамперед таких, як витрати, якість, оперативність і своєчасність (час виконання процесу в цілому), вартість бізнес-процесу "на виході", кількість задіяних працівників, вартість підтримки процесу[2] в робочому стані (вартість володіння процесом).
Саме в бізнес-процесах створюється цінність для споживача, тому є справедливим твердження, що успіх у бізнесі базується на досконалій реалізації ідеї бізнесу саме в бізнес-процесах. Причому така реалізація можлива, коли основною функцією відповідального за бізнес-процес буде управління створенням даної цінності для споживача процесу, а не контроль за кожною із його складових.
Ключовими елементами ланцюжка цінностей є визначення потреб споживача (Що хоче споживач?) → створення продукту (Які продукти необхідно розробляти, щоб задовольнити потреби споживача?) → виробництво і поставка продукту (Як виробляти і доставляти продукт споживачу?) → сервісне обслуговування (Як у разі потреби організувати сервісне обслуговування?).
Отже, реінжиніринг передбачає серйозні зміни в бізнес-процесах і обов'язково супроводжується впровадженням інформаційних систем і/або систем менеджменту якості. Врешті-решт, кінцева мета його зводиться до зростання прибутковості і вартості всього бізнесу.
Реінжиніринг бізнес-процесів має три важливі напрями здійснення: істотне вдосконалення бізнес-процесу, коли здійснюється певний якісний перехід до ведення відповідного виду діяльності; радикальне перетворення, коли реалізується радикально новий підхід до виконання бізнес-процесу; створення нових бізнес-процесів, що генерують цінність для споживача.
Результатом реінжинірингу бізнес-процесів є підвищення ступеня задоволення потреб споживачів, зменшення кількості процесів і затрат часу на виконання виробничих функцій, скорочення матеріально-грошових витрат і затрат праці, пришвидшення запровадження новацій, посилення адаптивності організації до зовнішніх змін.
Трансформація підприємств здійснюється через відповідну систему управління. Загалом управління розвитком підприємства трактується як концентрація зусиль керівництва та необхідних ресурсів з метою спрямування їх на досягнення якісних змін у його діяльності, що забезпечують довгостроковий успіх такого підприємства на ринку.
Річард Ноллан і Девід Кроссон виділяють 20 принципів конкурентоспроможної практики управління бізнесом, дотримання яких є умовою забезпечення успіху в здійсненні трансформації підприємств:
• лідерства – вирішальна роль у визначенні місії, цілей і стратегій підприємства покладається на вищий менеджмент;
• можливого контролю – критерієм визначення кількості підлеглих, що підпорядковуються керівнику відповідного рівня, є наявність і масштаби використання ресурсів, а не фізична спроможність контролювати роботу підлеглих зазначеним керівником;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трансформація підприємств“ на сторінці 1. Приємного читання.
