Ключовою ланкою логістики є матеріальний потік. У літературі наводяться різні визначення матеріального потоку, проте за основною змістовою ознакою вони збігаються між собою.
Тому в узагальненому вигляді матеріальний потік можна визначити як сукупність предметів праці (сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів, інших товарно-матеріальних цінностей), які надходять від постачальників (для аграрних підприємств – також вироблених самостійно) до підприємства, де в процесі виробництва трансформуються в готову продукцію (вироби), що постачаються споживачам.
Отже, матеріальний потік – це рух товарно-матеріальних цінностей, що розглядаються під призмою застосування до них різних логістичних операцій – транспортування, складування і зберігання, перезавантаження, розподіл вантажів тощо.
Цей рух розглядається у певному часовому інтервалі. Якщо ж матеріальний потік розглядається на певний момент часу, тобто в статичному стані, він утворює матеріальний запас.
Матеріальний потік може мати різні форми існування, наприклад, транспортний вантажопотік, вантажообіг складу, виробничий матеріальний потік. На етапі виробництва матеріальний потік набуває форми напівфабрикатів (у сільському господарстві – незавершеного виробництва), на етапі забезпечення підприємства матеріальними цінностями постає у вигляді сировини, основних і допоміжних матеріалів, на етапі розподілу й збуту – у вигляді готової продукції.
У цьому контексті виділяють вхідний матеріальний потік – це потік, що надходить із зовнішнього середовища в логістичну систему підприємства; вихідний матеріальний потік – потік, що виходить із логістичної системи підприємства у зовнішнє середовище, що оточує підприємство; внутрішній матеріальний потік – потік, що виникає під час переробки виробничими підрозділами підприємства вхідних ресурсів (для аграрного підприємства – і власного виробництва ) у готову продукцію.
У логістиці значне місце посідає й інформаційний потік, який трактується як сукупність циркулюючих у логістичній системі та між логістичною системою і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління та контролю логістичних операцій (за Л. Г. Кальченко, В. В. Кривещенко[1]).
Ураховуючи важливість інформаційного потоку для діяльності підприємства, особливого значення надається розвитку інформаційної логістики, яка визначається згаданими авторами як логістика, що організовує потік даних, які супроводжують матеріальні потоки й охоплює управління всіма процесами переміщення і складування реальних товарів на підприємстві, даючи змогу забезпечувати своєчасну поставку цих товарів у необхідній кількості, комплектації, якості з місця їх виникнення в місця споживання з мінімальними витратами й оптимальним сервісом.
В економічній літературі наводяться різні класифікаційні ознаки матеріальних потоків. Одну з них ми уже розглянули – за призначенням матеріального потоку – вхідний, вихідний і внутрішній.
За ступенем неперервності розрізняють неперервні та дискретні матеріальні потоки. Перші з них мають місце на конвеєрних або автоматизованих лініях, за транспортування трубопроводом, а другі – в разі регулярних періодичних завезень ресурсів і відвантаження готової продукції, забезпечення потреб у формі складських і транзитних постачань.
За кількісною ознакою виділяють масові, великі, середні і дрібні матеріальні потоки; за характером переміщення – рівномірні, нерівномірні; за ступенем періодичності – періодичні, неперіодичні; за консистенцією – насипні, навалові вантажі, тарно-штучні, наливні.
Виділяють й деякі інші класифікаційні ознаки.
Для характеристики матеріальних потоків за кількісною і якісною ознаками використовують такі основні показники:
• напруженість матеріального потоку – це інтенсивність переміщення товарно-матеріальних цінностей в логістичній системі підприємства;
• потужність матеріального потоку – це обсяг вантажу (ресурсів, готової продукції), який переміщується в одиницю часу (обсяг перевезеного вантажу (в тоннах, штуках, кубометрах рідини та ін.), поділений на відповідний часовий відрізок – годину, зміну, добу, місяць і т. д.
Ці показники взаємопов'язані і перебувають часто в оберненій залежності. }х рівень залежить від виробничого напряму підприємства, галузі переробної промисловості, а отже, і від виду готової продукції та її призначення.
Скажімо, доставка цукрового буряку на цукровий завод для переробки формує високу потужність вхідного матеріального потоку – багато сировини поставляється в одиницю часу, але низьку напруженість цього потоку за формою постачання – в одне місце і за відпрацьованих операцій приймання та складування в бурти. Тимчасом одержана цукровим заводом готова продукція – цукор, поставляється відносно невеликими (порівняно з обсягами поставок сировини) партіями багатьом споживачам. У цьому разі матеріальний потік стає менш потужним, але більш напруженим через необхідність частої доставки цукру до відносно багатьох місць призначення та відносно невеликим обсягом. Це ж стосується молокопереробних підприємств, м'ясокомбінатів тощо. Причому тут різниця в потужності і напруженості матеріальних потоків виявляється ще більш рельєфно, ніж на цукрових заводах через вищу напруженість вихідного матеріального потоку.
Підприємство в змозі функціонувати ефективно за умови забезпечення раціонального руху матеріальних потоків. Особливо це важливо в умовах дискретного виробництва. Тому необхідно, щоб на підприємствах впроваджувалися сучасні системи управління матеріальними потоками.
Світовою наукою і практикою запропоновано і впроваджено кілька таких систем у межах двох принципово відмінних методичних підходів до їх побудови: "штовхаючих" систем (push system) і "тягнучих" систем (pull system).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Матеріальний потік і його різновиди. Управління матеріальними потоками“ на сторінці 1. Приємного читання.
