Значне місце в логістичній системі підприємств займають склади, Сучасні склади являють собою механізовані та автоматизовані споруди (стаціонарні або мобільні), призначені для накопичування та зберігання товарно- матеріальних цінностей.
Основними завданнями складів є приймання, складування і зберігання зазначених цінностей; підготовка їх до виробничого споживання (наприклад, доочистка і сушіння зерна, фасування продукції, її пакування); консолідація і транспортування вантажів для кількох клієнтів до повного завантаження транспортного засобу; дотримання норм запасів і контролю за рухом матеріалів.
За ознакою умов складської обробки матеріальних запасів розрізняють склади накопичувального типу (товарні склади), на яких, як правило, здійснюється тривале зберігання матеріальних ресурсів, склади транзитно-перевалочного типу і склади розподільного типу, в яких здійснюється короткочасне зберігання матеріальних ресурсів на шляху їх руху від місця виробництва до торговельної мережі.
Ефективність агропромислового виробництва суттєво залежить від організації зберігання сільськогосподарської продукції і продовольства, а отже, від ступеня розвитку складського господарства. Для підприємств, насамперед аграрних, особливе значення мають склади накопичувального типу, до яких можна віднести й елеватори, що функціонують як відокремлені логістичні структури – юридичні особи, або ж у складі великих інтегрованих агропромислових структур.
Саме завдяки зберіганню продукції на таких складах є можливість досягти вищої синхронізації між її попитом і пропонуванням у довгостроковому періоді, домогтися більшої стабільності в її виробничому та особистому споживанні, а також знизити сезонні і річні коливання цін (в урожайні та неврожайні роки), що сприяє одержанню сільськогосподарськими товаровиробниками відносно сталих, а за однакових інших умов – навіть вищих доходів від агропромислового виробництва.
З економічної точки зору продукцію, насамперед сільськогосподарську, тоді є сенс зберігати, коли майбутня ціна на неї Цм буде перевищувати її поточну ціну Цп на величину, достатню для покриття загальних витрат на зберігання[1]. В іншому разі вигідніше продукцію продавати зразу ж після завершення процесу виробництва, образно кажучи, "з поля".
До загальних витрат на зберігання відносять:
• витрати на безпосереднє зберігання продукції, що несе підприємство при використанні власних складських потужностей або ж при оплаті послуг спеціалізованих підприємств маркетингової інфраструктури, наприклад, елеваторів;
• відсотковий депозитний дохід (втрачену вигоду), який підприємство могло б одержати від зберігання коштів на депозитному рахунку в банку з моменту отримання готової продукції до її продажу в період t + n за ціною Цн.
Мається на увазі, що якби підприємство після завершення процесу виробництва зразу ж реалізувало власну продукцію і виручені грошові кошти поклало в банк на депозит, то мало б одержати депозитний прибуток за період t + n. Тривалість цього періоду дорівнює терміну можливого зберігання продукції, після завершення якого продукція продається за ціною Цм. Як бачимо, ця складова загальних витрат на зберігання безпосередньо залежить від величини відсоткової ставки по депозитах, яка, у свою чергу, визначається в основному величиною номінальної відсоткової ставки по кредитах банків;
– премія за ризик зберігання продукції. Величина премії обернено пропорційно залежить від впевненості щодо прогнозованого рівня майбутніх цін. Чим стабільніша економіка і більш прогнозована аграрна політика держави, тим меншою, за однакових інших умов, буде премія за ризик, і навпаки.
Отже, зберігання продукції буде економічно вигідним для підприємства тоді, коли витримуватиметься така нерівність:
де ВФ3 – витрати на безпосереднє (фізичне) зберігання 1 т продукції; id – депозитна ставка, коефіцієнт; Пр – премія за ризик.
Друга частина формули відображує альтернативну вартість зберігання продукції. За дотримання зазначених у наведеній формулі умов, матиме місце тенденція до зростання запасів відповідних видів продукції, в іншому разі підприємству буде економічно вигідніше продати продукцію зразу ж після завершення процесу виробництва й одержані кошти покласти на депозит або використати їх на закупівлю необхідних ресурсів чи на інші виробничі або соціальні потреби.
Щоб оцінити сучасну ситуацію щодо економічних наслідків зберігання продукції потрібно брати до уваги таке. Закладання продукції на зберігання зменшує її пропозицію в періоді t, а отже, підвищує ціну на неї в даному короткостроковому періоді.
Особливо це важливо в останні роки, коли ціна на продукцію, без закладання частини її обсягу на зберігання, може різко знизитися, що зумовить істотне зменшення дохідності аграрних підприємств та агропромислових формувань. Водночас закладання продукції на зберігання призводить до збільшення її пропозиції в періоді t + п, а отже, до зниження ціни в цьому періоді порівняно з тим її рівнем, який потенційно зміг би сформуватися без такого зберігання.
Відносне зростання ціни в періоді t та відносне її зниження в періоді ί + п залежить, по-перше, від обсягів виробництва продукції; по-друге, від обсягу її закладання на зберігання; по-третє, від сальдо експортно-імпортних операцій з даним видом продукції, яка буде запропонована на продаж у періоді t + n у загальному обсязі цієї продукції, що була закладена на зберігання в періоді t.
На останній обставині варто особливо наголосити, бо в урожайні роки економічно недоцільно закладені великі обсяги продукції на зберігання повністю реалізувати в періоді t + п, межі якого орієнтовані, як правило, на маркетинговий рік. Варто частину таких запасів використовувати в наступних за маркетинговим роком періодах, особливо в неврожайні роки, і тим самим досягти вищої дохідності на фоні меншої амплітуди коливання цін в урожайні та неврожайні роки, уникнути цінових шоків, які стали характерними для аграрного ринку України впродовж багатьох років.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Склади в логістичній системі підприємств і визначення економічної доцільності зберігання на них продукції“ на сторінці 1. Приємного читання.
