Фермерські господарства стали масово виникати на початку аграрної реформи. Світовий досвід переконує, що ці господарства спроможні вести виробництво високопродуктивно і повністю вирішувати продовольчу проблему. В фермерських господарствах реалізується одна з найрадикальніших форм приватної власності, завдяки чому в працівників найповніше відроджується почуття господаря.
Фермерське господарство є формою підприємництва громадян України зі створенням юридичної особи, які виявили бажання переважно особистою працею членів цього господарства виробляти товарну продукцію сільського господарства, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону. Це підприємство як юридична особа має назву, печатку і штамп, працює на засадах самоокупності.
Економічні і соціально-правові засади створення і функціонування фермерських господарств регулюються Законами України "Про фермерське господарство" (2010 р.), Господарським кодексом України (2004 р.) і Земельним кодексом України. Фермерським господарствам гарантується рівність з іншими формами господарювання на селі і самостійність у виробничій та комерційній діяльності.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є членами сім'ї або родичами: подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, родичі. Діє це підприємство на основі статуту, в якому зазначається найменування і місцезнаходження господарства, предмет діяльності, порядок формування складеного капіталу (майна), органи управління, порядок прийняття ними рішень тощо.
Головою фермерського господарства є його засновник (або інша визначена в статуті особа). Він представляє це підприємство перед органами державної влади, партнерами та окремими громадянами, тобто укладає від імені господарства угоди, вчиняє й інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.
Забезпечити ефективне функціонування фермерського господарства – це складне завдання. Тому право створення цього господарства може отримати дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання і пройшов професійний відбір на одержання такого права. При цьому береться до уваги наявність у громадянина достатнього досвіду роботи в сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації.
За позитивного рішення районної професійної комісії з питань створення фермерського господарства його засновнику надається у власність або оренду земельна ділянка для ведення сільськогосподарського виробництва єдиним масивом із земель державної і комунальної власності.
Слід при цьому брати до уваги, що громадянам України – членам фермерського господарства передається безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельний пай.
Таким чином, землі фермерських господарств можуть складатися із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать членам фермерським господарством на праві приватної власності; орендованих фермерським господарством земельних ділянок.
Фермерські господарства згідно з законом можуть значно розширити приватне землекористування. Зокрема, передбачено, що громадяни України, які до 1 січня 2002 р. отримали в постійне користування або оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, мають переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок до 100 га сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 га ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20 років.
Загалом слід зазначити, що завдяки реалізації права на оренду землі багато фермерських господарств перетворилися на досить великі підприємства з площею сільськогосподарських земель від кількох сотень до 2 тис. га і більше[1].
Для забезпечення ефективного функціонування фермерських господарств важливо не допускати подрібнення їх земельних масивів. Тому законодавчо передбачено, що в разі коли фермерські господарства успадковуються двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті такого поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менша за мінімальний розмір, встановлений для даного регіону.
Для успішного становлення фермерства вкрай необхідна його державна підтримка. Вона здійснюється за кількома напрямами. Зокрема, новоствореним фермерським господарствам в період становлення (перші три роки після його створення, а в трудонедостатніх населених пунктах – п'ять років) і фермерським господарствам з відокремленими садибами надається допомога для облаштування за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерського господарства.
Крім того, на підтримку функціонуючих фермерських господарств Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного бюджету України передбачає кошти для підтримки фермерського господарства, які спрямовуються на меліорацію земель, консервацію та рекультивацію сільськогосподарських угідь, придбання сільськогосподарської техніки. Фермерським господарствам може надаватися допомога і за рахунок місцевих бюджетів у будівництві об'єктів виробничого і невиробничого призначення, житла, проведення заходів щодо благоустрою.
Державна підтримка фермерського господарства значною мірою здійснюється через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Кошти цього фонду надаються фермерському господарству на безповоротній основі та на конкурсних засадах – на поворотній основі. На безповоротній основі кошти надаються на відшкодування частини витрат, пов'язаних зі сплатою відсотків за користування кредитами банків і часткову компенсацію витрат на придбання першого трактора, комбайна, вантажного автомобіля, будівництво тваринницьких приміщень тощо. Поворотна допомога надається для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, на здійснення виробничої діяльності під гарантію повернення строком від 3 до 5 років.
Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. До складу майна (складеного капіталу) можуть входити будівлі, споруди, матеріальні цінності, земельні ділянки, цінні папери, вироблена продукція, одержані доходи, права інтелектуальної власності тощо. Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.
Більше того, за рішенням членів фермерського господарства воно як цілісний майновий комплекс (майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання) може бути відчужене (продане) на підставі цивільно-правової угоди громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Фермерському господарству в межах чинного законодавства надається економічна свобода і воно діє на умовах самоокупності; самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію; на власний розсуд і ризик підбирає партнерів та канали збуту продукції, вирішує питання ціноутворення; самостійно приймає рішення щодо створення разом з іншими сільськогосподарськими товаровиробниками обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, спілок, інших об'єднань, а також щодо заснування господарських товариств чи набуття в них членства.
Фермерське господарство має право залучати за необхідності найману працю за трудовим договором згідно з законодавством України щодо умов праці і відпочинку. Тривалість щорічної відпустки і розмір оплати праці найманих за трудовим договором осіб не повинні бути меншими за встановлений державою їх мінімальний розмір. Члени фермерського господарства й особи, які працюють в ньому за контрактом, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічні засади функціонування фермерських господарств“ на сторінці 1. Приємного читання.
