В історичному плані одними із перших господарських агропромислових формувань, що виникли в Україні, є агропромислові підприємства, початок створення яких покладено в 1919 р. у виноградарсько-виноробному виробництві в формі радгосп-заводів. Пізніше радгосп-заводи і колгосп-заводи почали виникати не лише в цьому виді виробництва, айв плодоовочевому та в ефіроолійному, тобто там, де у великих масштабах виробляється сільськогосподарська продукція, яка швидко псується і вимагає через це мінімального розриву між її збиранням і переробкою.
Агропромислові підприємства – це юридичні особи, в яких поєднується виробництво сільськогосподарської продукції з промисловою її переробкою, доробкою і зберіганням.
Ці виробництва (аграрне і промислове) організаційно функціонують тут лише в формі внутрішньогосподарських підрозділів, що не мають юридичної самостійності. Агропромислові підприємства мають єдиний орган управління з організації ефективної діяльності цих підрозділів, спільний для всіх видів діяльності баланс, єдиний план економічного і соціального розвитку, розрахунковий рахунок в банку. Матеріальне стимулювання працівників сільськогосподарських і переробних підрозділів залежить від досягнутого рівня ефективності функціонування агропромислового виробництва в цілому.
Як правило, агропромислові підприємства – це великі спеціалізовані господарські формування зі значними площами багаторічних насаджень або овочевих культур і відносно потужними переробними виробництвами. В таких підприємствах виручка від реалізації продукції переробки разом із грошовими надходженнями від продукції сировинної галузі, що продана в переробленому вигляді, забезпечують цій інтегрованій сфері провідне місце (або одне з провідних) у структурі товарної продукції[1].
Про розміри інтегрованої галузі агропромислових підприємств свідчать такі дані. У середньому на одне виноградарське-виноробне підприємство (радгосп- завод) до антиалкогольної кампанії припадало близько 900 га виноградників, у тому числі в плодоносному віці – близько 600 га. Середня потужність заводу первинного виноробства – близько 6 тис. т переробки сировини за сезон. Нині йде поступове відновлення знищених у процесі згаданої непродуманої кампанії виноградників, що дозволить збалансувати сировинну базу з виробничими потужностями переробних підрозділів.
У спеціалізованих плодоягідних агропромислових підприємствах площа садів і ягідників у середньому на одне господарство досягали 700 га, у тому числі в плодоносному віці близько 400 га. В цих підприємствах здійснюється переробка приблизно 20 – 25 % валового збору плодів і ягід. Це та частка продукції, що не знаходить попиту в споживачів у свіжому вигляді. Крім переробних заводів і цехів основним промисловим підрозділом цих підприємств є охолоджувані плодосховища. На жаль, за роки ринкових перетворень та економічної кризи площа садів і ягідників в таких підприємствах скоротилася, нерідко істотно.
Багато агропромислових підприємств, особливо в південних районах Україні, спеціалізуються на переробці овочів. Промислові підрозділи тут представлені консервними заводами і цехами різної потужності. Основна функція цих підрозділів – переробка нестандартної продукції й тієї частки овочів, що не знаходить збуту у свіжому вигляді.
Зазначимо, що частина радгосп-заводів і колгосп-заводів були свого часу трансформовані в КСП, а потім – у приватні структури і набули назв агрофірм[2]. Прикладом успішної діяльності колишнього колгосп-заводу, а нині агрофірми, може слугувати ТОВ "Агрофірма "Петродолинське" Одеської обл.
В агрофірмі функціонує консервний завод потужністю 2925 т консервованих овочів. Площа сільськогосподарських угідь підприємства становить 3383 га, а посівна площа овочів за останні роки коливалася в межах 280 – 310 га. Про місце промислової сфери (консервного заводу) в економіці підприємства свідчать такі дані: капітал промислової сфери в загальному капіталі підприємства складає 27,6 %, у тому числі необоротні активи в загальних необоротних активах – 16,2, а оборотні в загальних оборотних активах – 41,2%. Середньооблікова чисельність працівників в промисловій сфері становила 37,7 % загальної чисельності працівників підприємства.
Про економічну роль промислової сфери свідчать такі показники: реалізована продукція консервного заводу в загальній грошовій виручці підприємства становила 29 %. Причому прибуток від реалізації консервованої продукції дорівнював 816,1 тис. грн, або 22 % валового прибутку підприємства.
Поки що підприємство не повністю використовує виробничу потужність заводу, виробляючи в межах 2 тис. т консервованої продукції. Проте спостерігається позитивна динаміка щодо нарощування переробного виробництва й урізноманітнення асортиментного ряду овочеконсервної продукції (більше 20 асор-
тиментних позицій). Тобто очікується подальше підвищення місця і ролі переробного виробництва в економіці підприємства і посилення його соціальної значущості – значної кількості зайнятих працівників.
У 80-ті роки XX ст. значно прискорився процес створення агрофірм. Це є результатом поглиблення інтеграційних процесів у низовій ланці агропромислового виробництва. Практика переконує, що організація агропромислових підприємств (агрофірм) доцільна на базі великих аграрних підприємств, що мають потужний виробничий потенціал і кваліфіковані кадри.
Саме в таких агропромислових підприємствах комбінування виробництва часто не обмежується виробництвом продукції, її переробкою, пакуванням і зберіганням, а передбачає, крім названих видів діяльності, і розвиток такого важливого елементу єдиного організаційно-технологічного комплексу, як реалізація сільськогосподарської продукції й промислових товарів із сільськогосподарської сировини через власну торговельну мережу.
Крім того, в агрофірмах виробництво нерідко є багатопрофільним і включає два або кілька різнорідних видів діяльності з переробки кількох видів сільськогосподарської продукції – рослинницької і тваринницької. В окремих агрофірмах розвиваються промислові підсобні виробництва і промисли, не пов'язані з переробкою сільськогосподарської продукції, наприклад, виробництво цегли, склотари, мінеральної води, будівельних матеріалів, швейні цехи тощо.
Прикладом такого підприємства з багатопрофільним переробним виробництвом могла слугувати агропромислова корпорація "Зоря" Рівненської обл.[3] Підприємство веде великомасштабне сільськогосподарське виробництво на площі 14 тис. га земельних угідь. У своєму складі ця агропромислова корпорація має м'ясокомбінат, консервний завод, склотарний завод, елеватор на 20 тис. т зерна, хлібозавод потужністю 2 тис. хлібин на добу, цех мінеральної води, молокопереробний цех. Підприємство постійно нарощує виробництво сільськогосподарської продукції, збільшує поголів'я свиней і великої рогатої худоби (відповідно до 15 і 8 тис. голів), досягає високих результатів виробничої та фінансово-економічної діяльності.
Досвід роботи агропромислових підприємств (агрофірм) свідчить про їх переваги над неінтегрованими господарськими структурами. В цих агропромислових формуваннях більше виробляється продукції на одиницю площі, досягається вища продуктивність праці й значно зростає прибутковість. Кінцеві результати їх діяльності значною мірою залежать також від організаційної будови інтегрованого виробництва.
Практика і наукові дослідження ряду вчених переконують, що ефективність зростає за такого поєднання сільськогосподарських галузей і промислових виробництв: виноградарство – виноробний завод (цех); садівництво – холодильник, сушильний цех, консервний (соковий) завод або цех; овочівництво – консервний завод (цех), холодильник; лікарські культури – установка екстрагування, сушильний цех, фасувальний цех; скотарство – молокопереробний цех, забійний цех, холодильні камери, цех утилізації побічної продукції; птахівництво – забійний цех, холодильні камери, скорняцький цех (кушнірський), цех утилізації побічної продукції.
В окремих господарських агропромислових формуваннях за останні роки почало поєднуватися з промисловою переробкою і зерновиробництво – механізований тік, сушильний цех, міні-елеватор, млин, крупорушка, комбікормовий завод (цех).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Господарські агропромислові формування“ на сторінці 1. Приємного читання.
