Ключові поняття і терміни: аграрний ринок; олігопсонічна будова ринку; біполяризована будова ринку; поліцентрична будова ринку; атомізована будова ринку; інфраструктура аграрного ринку; оптові продовольчі ринки; цінова еластичність попиту; сільськогосподарська проблема довгострокового періоду; агфляція; товарна інтервенція; фінансова інтеграція; організований товарний аграрний ринок.
Вивчивши матеріал цієї теми, ви будете ЗНАТИ:
• сутність аграрного ринку і його будову за різними критеріями виокремлення;
• склад інфраструктури аграрного ринку, її сучасний стан і основні напрями розвитку на регіональному та національному рівнях;
• цінову еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію і продовольство, причини виникнення сільськогосподарської проблеми довгострокового періоду та вплив на форму її вияву явища агфляції;
• основні напрями і механізми державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції і продовольства,
а також УМІТИ:
• розраховувати, наскільки може знизитися ціна на відповідний продукт сільськогосподарського походження за умови збільшення його продажу на прогнозований відсоток, викликане сезонним коливанням обсягу виробництва продукції або кліматичним фактором;
• визначати, наскільки відсотків може знизитися обсяг продажу продукції сільськогосподарського походження за умови підвищення ціни на цей продукт за передбачуваного зниження обсягу пропонування;
• визначати ступінь стабільності ринку сільськогосподарської продукції і ринку продовольства за показниками цінового співвідношення в часовому просторі та в територіальному розрізі і робити відповідні узагальнення щодо завершеності формування єдиного такого ринку на території України.
Поняття аграрного ринку. Внутрішня будова ринку сільськогосподарської продукції і продовольства
Аграрний ринок – це окремий товарний ринок, який має лише йому притаманні специфічні особливості. В нормативних актах, в економічній літературі не має єдиного трактування цього поняття. Наприклад, у Законі України "Про державну підтримку сільського господарства України" від 2004 р. аграрний ринок визначається як сукупність правовідносин, пов'язаних з укладанням цивільно-правових договорів щодо сільськогосподарської продукції (за продовольство не згадується).
Це звужене тлумачення аграрного ринку, оскільки не береться до уваги ряд принципових ознак, що характерні для будь-якого ринку, а також не враховується та обставина, що аграрна сфера не може нормально функціонувати без ринку агротехнологій, ринку засобів виробництва для сільського господарства тощо.
Отже, у широкому розумінні, аграрний ринок – це система товарно- грошових відносин між продавцями і покупцями сільськогосподарської продукції, продовольства, агротехнологій, засобів виробництва та науково-технічної продукції для агропромислового виробництва, що грунтується на дотриманні вимог закону попиту і пропонування, вільному підприємництві та ціноутворенні, рівноправності і конкуренції суб'єктів господарювання за споживача.
Аграрний ринок – це комплексне поняття, бо включає в себе ринок матеріальних ресурсів для сільськогосподарських товаровиробників і переробних підприємств, ринок сільськогосподарської сировини і ринок продовольства. При цьому аграрії є суб'єктом ціноутворення, зокрема, ринку матеріальних ресурсів, ринку сільськогосподарської сировини і частково ринку продовольства. Тут треба брати до уваги й ту обставину, що ринок сільськогосподарської продукції (сировини) і продовольства в свою чергу є досить структурованим, тому виокремлюються для дослідження і регулювання окремі продуктові ринки – ринок зерна, цукру, молока і молочних продуктів, м'ясопродуктів, фруктів, овочів та ін.
У подальшому викладі матеріалу основна увага зосереджуватиметься на ринку сільськогосподарської продукції (сировини) і продовольства. Особливо важливо правильно визначити й оцінити внутрішню будову такого ринку, яка є вирішальною для визначення типу ринку, ідентифікації відносин між продавцями і покупцями, формування механізму ціноутворення та розроблення ефективної державної регуляторної політики.
Для вивчення й аналізу внутрішньої будови ринку сільськогосподарської продукції доцільно скористатися двома критеріями: кількісним і якісним. За першим критерієм здійснюється оцінка кількісного співвідношення суб'єктів ринку – продавців і покупців. Проте нерідко така оцінка здійснюється не комплексно, тому робиться висновок, що ринок сільськогосподарської продукції є ринком з чистою (досконалою) конкуренцією.
Але це однобічне судження, бо береться до уваги лише велика кількість незалежних один від одного сільськогосподарських товаровиробників, які виробляють і пропонують досить однорідну продукцію, що значно підсилює конкурентне середовище серед продавців. Адже кожний окремо взятий товаровиробник (продавець) не в змозі вплинути на ринкову ціну, оскільки його частка як продавця в загальному обсязі пропонування є надзвичайно малою, а цінова перехресна еластичність попиту на сільськогосподарські товари, що характеризує ступінь впливу зміни ціни на продукцію i-го сільськогосподарського товаровиробника на обсяг виробництва (пропозиції) j-го товаровиробника, наближається до нуля.
Сказане стосується і кількісної перехресної еластичності, що репрезентує ступінь впливу обсягу виробництва (продажу) у-го підприємства на ціну аналогічної продукції i-го підприємства. Вона також наближається до нуля з тієї ж причини, тому кожний продавець може ігнорувати реакцію конкурентів на свої дії щодо обсягу виробництва і продажу товарів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. РИНОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ І ПРОДОВОЛЬСТВА“ на сторінці 1. Приємного читання.
