Виробничі запаси у переробних підприємствах, як і в аграрних, займають найбільшу питому вагу в структурі оборотного капіталу. їх мінімізація є необхідною умовою зменшення логістичних витрат.
Така мінімізація досягається визначенням, обґрунтованого нормативу оборотного капіталу у виробничих запасах методом прямого розрахунку. Він є більш точним порівняно з іншими методами розрахунку нормативів оборотного капіталу – аналітико-статистичного (аналізуються наявні запаси з точки зору їх достатності з наступним коригуванням величини запасів у бік збільшення або зменшення), і коефіцієнтного, коли чинні на початок розрахункового періоду нормативи уточнюються відповідно до змін у цьому періоді обсягів виробництва продукції, що безпосередньо впливають на величину тих чи інших елементів виробничих запасів.
Норматив оборотного капіталу у виробничих запасах визначається як добуток норми запасу в днях на середньодобове виробниче споживання певного виду матеріальних цінностей і на його вартість (ціну). Підсумовуванням нормативів за всіма видами нормованих товарно-матеріальних цінностей визначають загальний норматив виробничих запасів на підприємстві.
Обґрунтованість таких нормативів істотно залежить від правильності визначення норми запасу за окремими матеріальними ресурсами, за якої забезпечується безперервність виробництва.
Норми запасу – це потреба в запасах певного виду товарно-матеріальних цінностей, виражена в днях. На її величину впливає низка факторів: умови заготівлі, транспортування і зберігання товарно-матеріальних цінностей, віддаленість від постачальників і періодичність їх доставки, тривалість періоду виробництва, система і форми розрахунків, умови збуту готової продукції та налагодженість виробничих зв'язків із постачальниками.
Для визначення норми запасу для сировини, основних і допоміжних матеріалах, інших товарно-матеріальних цінностей потрібно знати складники запасу та умови їх формування, зокрема, виділяють транспортний, підготовчий, технологічний, поточний і страховий (резервний) запаси.
Транспортний запас визначається у днях, тривалістю перебування товарно- матеріальних цінностей у дорозі до прибуття вантажу на підприємство. Відлік днів починається з моменту виставленого постачальником рахунку.
Підготовчий запас визначається часом, необхідним для приймання, розвантаження, сортування і складування матеріальних цінностей. Ураховується також час для проведення їх лабораторного аналізу (за необхідності). Загальна кількість днів підготовчого запасу визначається за допомогою хронометражних спостережень або фактичних затрат часу в минулому періоді.
Технологічний запас необхідний лише для тих видів сировини і матеріалів, які вимагають попередньої підготовки до їх виробничого використання (обробки, надання певних властивостей, витримки в часі тощо). Так, на хлібозаводах поставлене на підприємство борошно повинне відлежатися певну кількість днів (пшеничне борошно – п'ять днів, житнє – три дні).
Поточний запас є найбільшим за розміром, основна функція його – забезпечувати повсякденні потреби підприємства в сировині чи в інших товарно- матеріальних цінностях. Такий запас повинен бути достатнім для забезпечення безперервності виробництва між двома черговими поставками.
У даному випадку йдеться про фізичний розмір поточного запасу. Величина цього запасу в часовому вимірі (норма запасу) визначається кількістю днів між двома суміжними поставкам. Якщо, наприклад, поставки здійснюються один раз на два тижні, то величина поточного запасу в часі становитиме 14 дн.
Отже, поточний запас у фізичному вимірі має бути таким, щоб забезпечити безперервність виробництва протягом зазначеної кількості днів.
Страховий (резервний) запас – створюється з метою недопущення перебоїв у виробничому процесі в разі недопоставок сировини, інших товарно- матеріальних цінностей з вини постачальників або з інших причин, наприклад, форс-мажорних обставин.
Величина цього запасу встановлюється у відсотках до поточного запасу, як правило, у межах 25 – 30 % за умов сталих поставок. За типовою методикою страховий запас розраховується у розмірі 25 % від максимального відхилення рівня поставок поточного запасу від середньої величини поставок.
Норму страхового запасу в днях можна визначити як добуток норми поточного запасу (днів) на відсоткову величину цього запасу (коефіцієнт). Так, у нашому прикладі норма поточного запасу становила 14 дн., отже, норма страхового запасу дорівнюватиме приблизно 4 дн.
Окремі переробні підприємства створюють сезонний запас сировини, що зумовлюється сезонним характером її заготівлі і переробки: цукрових буряків, овочів, картоплі (для спиртових заводів і підприємств з виробництва крохмалю), винограду – для первинного виноробства тощо. Відповідно можуть створюватися сезонні запаси тари, палива та інших товарно-матеріальних цінностей.
Величина сезонного запасу визначається обсягом середньодобового споживання сировини і технологічно обґрунтованим терміном її переробки (наприклад, для цукрових заводів такий термін становить 90 діб).
Знаючи норми запасу в днях за усіма розглянутими видами запасів (крім сезонного), є можливість визначити загальну норму запасу окремих товарно- матеріальних цінностей – сировини, основних і допоміжних матеріалів тощо шляхом підсумовування цих норм.
Якщо, скажімо, для сировини норма транспортного запасу становить два дні, технологічного – три, підготовчого – п'ять, поточного – 14, страхового – 4, то загальна норма запасу дорівнюватиме 2 + 3 + 5 + 14+ 4 = 28 дн. За умови, що середньодобові витрати сировини становлять 15 т, а ціна 1т – 2500 грн, тоді норматив оборотного капіталу у виробничих запасах сировини становитиме 28 • 15 • 2500 = 1050 тис. грн.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичні підходи до визначення нормативів для окремих елементів оборотного капіталу переробних підприємств“ на сторінці 1. Приємного читання.
