Негативний вплив на підприємство неконтрольованих сил зовнішнього середовища, прорахунки у виборі його тактики і стратегії, недостатньо ефективний менеджмент у процесі прийняття поточних рішень можуть призвести до виникнення тенденції погіршення фінансово-економічного стану такого підприємства і появи загрози його неплатоспроможності. Щоб запобігти цьому, вкрай важливо правильно оцінювати і прогнозувати стан економічної безпеки підприємства, визначати ту критичну межу, за якої загроза неплатоспроможності, а потім і банкрутства перетворюється в його реальність.
Така оцінна інформація дає змогу власникам і управлінському персоналу своєчасно вживати систему заходів з оздоровлення економіки підприємств і досягнення їх стійкого фінансово-економічного стану. Тобто йдеться про здійснення підприємством антикризової діяльності, що спрямована на своєчасне виявлення ознак кризи і процесів, які її породжують, на локалізацію таких процесів і, врешті-решт, на їх усунення. Успішність антикризової діяльності підприємства істотно, а інколи й вирішально, залежить від своєчасного виявлення та ідентифікації кризових процесів.
Для такого виявлення необхідно всебічно проаналізувати в динаміці показники оцінювання економічної безпеки підприємства (див. параграф 24.4), а також простежити за динамікою таких індикаторів, які характеризують ділову активність підприємства. Зокрема, про зародження кризових процесів на підприємстві можуть свідчити тенденції до зниження попиту на продукцію підприємства і зменшення обсягів її продажу, а отже, і зниження частки його в ринку, зростання кредиторської заборгованості та зниження рентабельності активів і продажу, порушення ритмічності виробництва і виникнення потреби в скороченні робочих місць тощо.
Водночас у світовій, а тепер нерідко й у вітчизняній практиці для своєчасного виявлення кризових явищ і прогнозування неплатоспроможності підприємства використовують моделі, розроблені на основі методу дискримінантної аналізу. Одержані за допомогою таких моделей Z – коефіцієнти (score technique) характеризують стан плато- або неплатоспроможності підприємства.
Для прогнозування такого стану Е. Альтманом вперше було розроблено Z-показник, який набув назви його імені – "індекс Альтмана", визначення якого базується на використанні кола економічних показників, що є важливими індикаторами фінансового стану підприємства, ступеня його незалежності від зовнішніх джерел фінансування.
Практичне застосування індексу Альтмана дає змогу кількісно визначити важливість кожного економічного показника у формуванні цього інтегрального індексу. Останній вказує на граничну нижню межу фінансово-економічного стану підприємства, за якою настає реальна загроза неплатоспроможності, а отже, й банкрутства.
Модель Е. Альтмана (за версією 1983 р.) для підприємств, що не представлені на фондовій біржі, має такий вигляд:
де – власний оборотний капітал / сума активів;
– нерозподілений (реінвестований) прибуток / сума активів;
– операційний прибуток / сума активів;
– власний капітал / позичковий капітал;
– обсяг продажу / сума активів.
Граничне мінімальне значення цього показника Z становить 1,23, перехід за дану нижню межу свідчить про загрозу банкрутства підприємства в найближчі роки..
Для великих підприємств, акції яких вільно котируються на фондовому ринку, Е. Альтманом запропоновано таку модель:
де – відношення робочого капіталу до суми активів;
– відношення нерозподіленого прибутку до сукупних активів;
– відношення прибутку від операційної діяльності до сукупних активів;
– відношення ринкової вартості акцій до суми заборгованості;
– відношення грошової виручки до суми активів.
Критичне значення індексу Z, розраховане Альтманом за даними статистичної вибірки, становить 2,675, з яким зіставляється його фактичне значення.
Якщо < 2,675, то в недалекому майбутньому можливе банкрутство підприємства за умови, що не будуть вжиті необхідні заходи по зміцненню його фінансово-економічного стану.
Коли , тоді фінансово-економічний стан підприємства задовільний або ж міцний залежно від ступеня перевищення фактичного значення коефіцієнта Z над його критичним значенням.
Розробки Е. Альтмана дали поштовх для здійснення наукових досліджень іншими економістами у цьому напрямі. Ними на прикладі певної сукупності підприємств із характерними для них умовами функціонування побудовані моделі прогнозування неплатоспроможності підприємств, в яких нерідко використовуються показники, що присутні в моделях Е. Альтмана.
Наприклад, модель Тафлера (за версією 1997 р.) має такий вигляд:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антикризова діяльність щодо відновлення платоспроможності підприємства“ на сторінці 1. Приємного читання.
