Для оцінки впливу диверсифікації виробництва на його результати необхідно обгрунтовано вимірювати її рівень. З цією метою можуть бути використані такі показники.
1. Абсолютний рівень диверсифікації. Визначається загальною кількістю галузей, що технологічно не пов'язані між собою на стадії виробництва сільськогосподарської продукції кінцевого споживання, проміжної і сировини. Для повнішого уявлення про характер диверсифікації окремо виділяється кількість і питома вага галузей: а) основного виробництва; б) вертикально інтегрованих галузей; в) вертикально неінтегрованих галузей.
Питома вага цих груп галузей визначається діленням кількості галузей певної групи на загальну кількість галузей підприємства. При цьому зауважимо, що при визначенні даного показника до уваги беруться лише ті галузі, продукція яких виробляється для продажу і набуває товарної форми.
2. Інтегральний показник диверсифікації виробництва – враховує кількість галузей та їх вклад у формування грошового доходу підприємства.
В економічній літературі відомі кілька підходів до визначення такого показника. Наведемо два з них як найбільш прийнятних для розрахунку і аналізу для аграрних і переробних підприємств. Перший ґрунтується на використанні формули Херфінделя – Хіршмана і визначається з виразу
де – частка і-ї галузі в структурі товарної продукції підприємства, коефіцієнт.
Другий підхід базується на використанні формули визначення коефіцієнта зосередження галузей. Коефіцієнт диверсифікації за цим підходом розраховується з виразу
де – порядковий номер галузі у ранжованому ряді, побудованому за спадним принципом: галузі, яка займає найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції, присвоюється перший номер, а найменшу – останній.
У табл. 22.3 наведені чотири варіанти галузевої структури підприємств за товарною продукцією, в кожному з яких виділяються три підваріанти, що відрізняються між собою ступенем зосередження галузей.
Таблиця 22.3
КОЕФІЦІЄНТ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ЗА РІЗНИХ СПІВВІДНОШЕНЬ ВКЛАДУ ГАЛУЗЕЙ У ГРОШОВУ ВИРУЧКУ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
| Варіант | Кількість галузей на підприємстві | ||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | ||
| Питома вага галузі в структурі товарної продукції, % | |||||||||||
| 1 | 1а | 17,5 | 17,3 | 17,1 | 17,0 | 16,0 | 13,1 | X | X | X | X |
| 16 | 13,5 | 12,8 | 12,6 | 12,5 | 12,4 | 12,3 | 12,0 | 11,9 | X | X | |
| 1в | 12,5 | 12,0 | 11,5 | 11,0 | 10,9 | 10 | 9,9 | 9,8 | 8,0 | 4,4 | |
| 2 | 2а | 30 | 25 | 15 | 12 | 10 | 8 | X | . X | X | X |
| 26 | 25 | 20 | 15 | 12 | 10 | 7 | 6 | 5 | X | X | |
| 2в | 22 | 18 | 13 | 11 | 9 | 8 | 7 | 5 | 4 | 3 | |
| 3 | За | 40 | 34 | 20 | 3 | 2 | 1 | X | X | X | X |
| 36 | 35 | 28 | 15 | 7 | 6 | 4 | 3 | 2 | X | X | |
| Зв | 32 | 25 | 13 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | |
| 4 | 4а | 45 | 40 | 5 | 4 | 3 | 3 | X | X | X | X |
| 46 | 40 | 36 | 6 | 5 | 4 | 4 | 3 | 2 | X | X | |
| 4в | 37 | 32 | 6 | 5,5 | 5 | 4,1 | 4 | 3,9 | 1,5 | 1 | |
Розрахунок за допомогою наведених формул коефіцієнта диверсифікації по кожному варіанту показує, що дані методичні підходи до їх визначення дають близькі за своїм абсолютним значенням результати (табл. 22.4): чим більше значення цього показника, тим вищий рівень диверсифікації виробництва на підприємстві, і навпаки.
При цьому за однієї і тієї ж кількості товарних галузей величина даного показника буде не однаковою за умови, що має місце різне співвідношення їх вкладу (питомої ваги) у грошову виручку підприємства. Коефіцієнт диверсифікації буде більшим у тому разі, коли має місце неістотне відхилення питомої ваги абсолютної більшості галузей в структурі товарної продукції (варіант 1). Одночасно даний показник буде меншим за умови, коли є невелика кількість галузей (2 – 3), на які припадає переважна частка такого вкладу. Із табл. 22.4 видно, як змінюється коефіцієнт диверсифікації в бік його зменшення від другого до четвертого варіантів, коли збільшується ступінь зосередження галузей.
Таблиця 22.4
АБСОЛЮТНЕ ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ, РОЗРАХОВАНИХ РІЗНИМИ МЕТОДИЧНИМИ ПІДХОДАМИ
| Варіант | Підваріанти | Коефіцієнт диверсифікації Кдх. | % | Коефіцієнт диверсифікації Кдз | % | Коефіцієнт диверсифікації /Сцр | % | Відношення коефіцієнта К др до коефіцієнта Кдз, % |
| І | 1а | 0,866 | 100 | 0,822 | 100 | 0,839 | 100 | 102,1 |
| 16 | 0,875 | 101,0 | 0,872 | 106,1 | 0,878 | 104,6 | 100,7 | |
| 1в | 0,904 | 104,4 | 0,887 | 107,9 | 0,910 | 108,5 | 102,6 | |
| П | 2а | 0,794 | 100 | 0,774 | 100 | 0,868 | 100 | 112,1 |
| 26 | 0,840 | 105,7 | 0,831 | 107,4 | 0,904 | 104,1 | 108,8 | |
| 2в | 0,866 | 109,0 | 0,853 | 110,2 | 0,924 | 106,5 | 108,3 | |
| Ш | За | 0,683 | 100 | 0,657 | 100 | 0,890 | 100 | 135,5 |
| 36 | 0,765 | 112,0 | 0,756 | 115,1 | 0,916 | 102,9 | 121,1 | |
| Зв | 0,804 | 117,7 | 0,792 | 120,5 | 0,932 | 104,7 | 117,7 | |
| IV | 4а | 0,632 | 100 | 0,640 | 100 | 0,891 | 100 | 139,2 |
| 46 | 0,700 | 110,8 | 0,731 | 114,2 | 0,919 | 103,1 | 125,7 | |
| 4в | 0,747 | 118,2 | 0,776 | 121,3 | 0,935 | 104,5 | 120,5 |
У четвертому варіанті коефіцієнт диверсифікації істотно знижується саме завдяки тому, що тут виробництво зосереджене переважно в двох товарних галузях – першій і другій. За найбільшої розосередженості виробництва, як це характерно для варіанта 1, коефіцієнт диверсифікації буде найвищим.
Дані табл. 22.4 також переконують, що на рівень диверсифікації виробництва істотно впливає кількість товарних галузей, яку розвиває підприємство.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика визначення рівня диверсифікації та оцінка ситуацій щодо її впливу на економіку підприємств“ на сторінці 1. Приємного читання.
