Різноманітність змінних витрат, а головне – їхні різні величини і різноманітність комбінацій зумовлюють неоднакове співвідношення "фактор – продукт", тобто неоднаковий характер залежності цих витрат від обсягу виробництва продукції. Для розуміння суті цього співвідношення потрібно знати зміст таких понять, як "граничний (маржинальний) ресурс", "граничний (маржинальний) продукт", "повний продукт" і "середній продукт".
Граничний (маржинальний) ресурс – це додаткові витрати ресурсу, використані для виробництва додаткової продукції. Він визначається відніманням від кожного наступного обсягу витрачання ресурсу його попереднього обсягу.
Як бачимо, граничний (маржинальний) ресурс формується за умови, коли в процесі виробництва, як це має місце в реальному житті, витрачаються різні обсяги певного ресурсу – сировини, основних і допоміжних матеріалів, добрив, насіння, зрошувальної води, кормів тощо.
Граничний (маржинальний) продукт – це приріст продукції, одержаний від додатково спожитого (граничного) ресурсу.
Такий вид продукту обчислюється відніманням від кожного наступного рівня виробництва продукції його попереднього значення. Граничний продукт може набувати і від'ємного значення.
Граничні витрати – це приріст витрат, що необхідний для виробництва однієї додаткової одиниці продукції.
Повний продукт (загальний фізичний продукт) – це загальний обсяг виробництва продукції, одержаний за деякого рівня витрачання ресурсу. В грошовому виразі його називають вартістю виробленої продукції.
Середній продукт визначають діленням повного продукту на загальний обсяг ресурсу, що використаний на його одержання.
Для співвідношення "фактор – продукт" характерні три типи залежності, за яких кожна наступна одиниця граничного (маржинального) ресурсу забезпечує: а) однакову величину граничного (маржинального) продукту (однаковий приріст продукції); б) все зростаючий граничний (маржинальний) продукт; в) все менший граничний продукт (рис. 6.2 а, б, в).
Рис. 6.2. Типи залежностей між змінними витратами та обсягом виробництва продукції
Не слід думати, що для відповідного виробництва характерний лише якийсь один тип залежності між змінними витратами (ресурсом) і обсягом продукції. В сільському господарстві при виробництві будь-якого виду продукції, як правило, мають місце всі три типи залежностей.
Це пов'язано із законом спадної дохідності, дія якого особливо рельєфно виявляється в цій галузі. За цим законом, у разі послідовного зростання витрат певного ресурсу, коли граничний ресурс залишається однаковим, і за незмінних інших умов виробництво продукції збільшується, але тільки до певної межі, за якою починається зменшення граничного (маржинального) продукту. В остаточному підсумку маржинальний продукт може набувати нульового або навіть від'ємного значення. Графічно така залежність показана на рис. 6.3.
Дійсно, якщо, скажімо, простежити залежність між урожайністю певної культури і нормою внесення добрив або нормою висіву насіння на 1 га посіву, то за їх збільшення врожайність зростатиме доти, доки не буде досягнуто такої величини витрат цих ресурсів, за межами якої починається зниження цього показника.
З рис. 6.3 видно, що крива виходу продукції (врожайності) відображає всі три типи залежності. Як правило, випереджальне зростання граничного (маржинального) продукту порівняно з граничним (маржинальним) ресурсом має місце за низького рівня витрат даного ресурсу, наприклад, за низьких доз внесення добрив і норм висіву насіння, малих норм поливу.
Таке зростаюче співвідношення "фактор – продукт" спостерігається в першій зоні. Для неї характерне і зрівноважене співвідношення "фактор – продукт" (перший тип залежності). Спадний тип даного співвідношення характерний для другої зони, яка закінчується на рівні точки, де крива маржинального продукту перетинає вісь абсцис. У третій зоні будь-яке збільшення ресурсу призводить до негативного наслідку – зменшення обсягу виробництва повного продукту (врожайності).
Рис. 6.3. Залежність між нормою висіву насіння і врожайністю культури
Для того щоб визначити, в якій зоні підприємство може досягти найбільшої ефективності виробництва, потрібно обов'язково взяти до уваги закономірності формування повного, середнього і граничного (маржинального) продукту. Відповідно до цього повний продукт зростає доти, доки має місце будь-яке позитивне збільшення маржинального продукту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Співвідношення "фактор – продукт" і його аналіз“ на сторінці 1. Приємного читання.
