Загалом розрізняють три основні види потужності промислових підприємств, у тому числі переробних: проектну, поточну і резервну.
Проектна потужність формується в процесі проектування підприємства чи його подальшої реконструкції або розширення. Вона має бути досягнута у
Поточна потужність визначається в разі зміни умов виробництва, за яких можуть вводитися додаткові потужності і/або має місце їх вибуття. У такому разі визначають середньорічну потужність Срп з виразу
де Ввх – вхідна потужність – це потужність на початок року; Спп – середньорічний приріст потужності; Свп – середньорічне вибуття потужності.
Середньорічна потужність є об'єктом аналізу і оцінки ступеня її використання. Оскільки зазначений рух потужностей може мати місце, то виникає необхідність визначення вихідної потужності (потужності на кінець року):
де Пвв – потужність, введена протягом року; Пвиб – потужність, що вибула протягом року.
Резервна потужність формується лише в окремих промислових підприємствах, наприклад, в електроенергетиці для забезпечення електроенергією у пікові навантаження, і в підприємствах певних галузей переробної промисловості для переробки додатково одержаної у високоврожайні роки сільськогосподарської сировини, що швидко псується.
Для багатьох переробних підприємств потужність визначається за обсягом переробки сировини за добу, місяць, рік, а для сезонних виробництв за добу і сезон. Наприклад, по молокопереробних підприємствах потужність представлена обсягом переробки молока незбираного за добу. Оскільки тут виробництво є безперервним, то показник потужності може бути обчислений за місяць і за рік. Це ж стосується і м'ясокомбінатів. Для цукрових заводів, підприємств первинного виноробства потужність представлена обсягом переробки цукрового буряку, винограду за добу та за сезон.
По окремих переробних підприємствах виробничу потужність визначають за потужністю провідного устаткування основного виробництва, що виконує головні технологічні процеси і справляє вирішальний вплив на випуск основної (профільної) продукції. Наприклад, на олійно-жирових комбінатах провідним устаткуванням є екстракційні апарати, преси; на хлібопекарських підприємствах – хлібопекарські печі. В цих випадках виробнича потужність підприємства за провідним устаткуванням Впу визначається з виразу
де ПУi – продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру і-ї продукції (напівфабрикату) за одиницю робочого часу; Тф – річний ефективний фонд робочого часу устаткування; Ку – середньорічна кількість одиниць провідного устаткування.
Ефективний фонд робочого часу визначається так. На підприємствах з безперервним виробництвом максимально можливий (ефективний) фонд робочого часу становить 8760 год (365 • 24) за мінусом часу, необхідного для проведення ремонтів (хлібопекарські заводи, олійно-жирові комбінати, заводи з виробництва коньяку).
Підприємства, які можуть зупиняти роботу на час вихідних і святкових днів, працюють в основному в дві зміни (лікеро-горілчані, кондитерські). їх ефективний фонд робочого часу визначається так:
Щодо решти обладнання (крім провідного), то воно повинне мати технологічну спроможність забезпечувати безперервність виробництва відповідно до продуктивності такого провідного обладнання і завдяки цьому досягати технологічної пропорційності між взаємопов'язаними виробничими ланками підприємства – дільницями, цехами.
Рівень використання підприємством виробничої потужності визначається за такими показниками:
• 1) коефіцієнт освоєння проектної потужності – частка від ділення поточної потужності на проектну потужність;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування і використання виробничої потужності переробних підприємств“ на сторінці 1. Приємного читання.
