Із викладеного матеріалу випливає, що між якістю продукції і ціною на неї існує прямий зв'язок. Продукція ліпшої якості реалізується за вищою ціною, і навпаки. Отже, ті підприємства, які реалізують свою продукцію за нижчими категоріями якості несуть втрати, нерідко досить значні, а які реалізують її за вищими категоріями – одержують додатковий ефект. Методика визначення таких втрат (ефекту) полягає в такому.
Втрати від нижчої якості продукції рослинництва викликані головним чином різницею в ціні на продукцію вищих і нижчих категорій якості з урахуванням витрат, необхідних для забезпечення виробництва більш якісної продукції. Величину цих втрат Вт можна визначити за формулою
(18.12)
де – обсяг реалізації продукції і-ї нижчої категорії якості;
– ціна за одиницю ваги продукції вищої категорії якості, яка досягнута на підприємстві (перший варіант розрахунку) або яка існує на більш високу категорію якості порівняно з досягнутою на підприємстві;
– ціна за одиницю ваги (кг, ц, т) продукції і-ї нижчої категорії якості;
– витрати, які необхідно понести (або ж уже понесені) підприємству для досягнення вищої категорії якості продукції обсягом
Зауважимо, що ці витрати за відомих обставин можуть бути невеликими або навіть дорівнювати нулю. Показник Вт трансформується у додатковий ефект (прибуток) в разі, коли підприємство у звітному році реалізувало продукцію вищих категорій якості порівняно з минулим періодом.
Це ж стосується інших показників Втм, Вд, Вмт, що розглядаються далі.
Якщо є певні складнощі з виокремленням витрат на підвищення якості продукції, то економічній ефект від такого підвищення можна визначити за формулою
(18.13)
де – ціна за одиницю продукції вищої категорії якості;
– ціна за одиницю продукції нижчої і-ї категорії якості;
– собівартість одиниці продукції вищої якості;
– собівартість одиниці продукції і-ї нижчої категорії якості.
За окремими видами продукції рослинництва підприємство може нести втрати навіть за умови її реалізації за якістю, що відповідає діючим стандартам (продукція кондиційна), але коли певний визначальний показник якості, що економічно стимулюється покупцем, менший за нормативний. Це насамперед стосується цукрового буряку.
Ми вже зазначали, що ціна на нього коригується на коефіцієнт, величина якого залежить від того, наскільки фактична цукристість відхиляється від базисної. За такого механізму ціноутворення на цукровий буряк втрати підприємства від реалізації цієї продукції цукристістю, нижчою від нормативної, можна визначити за формулою
(18.14)
де – фактичний обсяг реалізації цукрового буряку, т;
– базова ціна реалізації 1 т цукрового буряку; КПЦ – коефіцієнт перерахунку ціни, що встановлюється залежно від величини відхилення фактичної біологічної цукристості від базисної.
Якщо, наприклад, підприємство реалізувало 6000 т цукрового буряку біологічною цукристістю 15 %, то втрати підприємства за мінімальної базисної ціни 340 грн за 1 т коренів становитимуть 169 320 грн (6000 • 340 - 6000 • 340 • 0,917 = - 169 320).
У даному випадку величина Вя може дорівнювати нулю, якщо зниження цукристості викликане порушенням технології або несприятливими погодними умовами.
Якщо ж причиною стало, скажімо, недостатньо якісне насіння (менш ефективний сорт, низька репродукція), то величина В„ дорівнюватиме різниці між вартістю більш якісного насіння і вартістю фактично використаного насіння.
Для того щоб розрахувати, на яку суму зменшиться маса прибутку на 1 га посіву цукрового буряку ВТМП через зниження цукристості, можна скористатися такою розгорнутою формулою:
(18.15)
яку після спрощення можна записати так:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика визначення втрат (додаткового ефекту) від зниження (підвищення) якості продукції“ на сторінці 1. Приємного читання.
