Усі витрати, що несуть підприємства в процесі виробництва продукції, мають не однаковий зв'язок з обсягом її виробництва. Залежно від характеру такого зв'язку витрати виробництві поділяють на постійні і змінні.
Постійні витрати – цс такі, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді, тобто вони с функцією часу, а не обсягу виробленої продукції,
У рослинництві до постійних витрат відносять амортизацію техніки і приміщень, орендну плату за землю або інші ресурси, земельний податок, заробітну плату постійних працівників, що не залежить від обсягу виробленої продукції, страхові платежі за посіви і майно рослинницьких галузей, Загальновиробничі витрати в галузі, не пов'язані зі зміною масштабів виробництва, ремонт приміщень, що використовуються в рослинництві.
Крім того, якщо розглядати постійні витрати рослинництва більш узагальнено, то до них слід відносити і всі ті витрати, що виникають у ході виконання обов'язкових технологічних операцій, без яких неможливо виробити продукцію. Наприклад, такими операціями с підготовка фунту до посіву (оранка чи поверхневий безвідвальний обробіток), передпосівний обробіток, шків, передбачений технологією міжрядний обробіток тощо. Отже, витрати на паливно- мастильні матеріали, на заробітну плату, що понесені при виконанні цих операцій, є постійними втратами.
До постійних витрат у тваринництві відносять амортизацію приміщень і техніки, що використовується в цій сфері виробництва, ремонт цих приміщень, амортизацію робочої і продуктивної худоби[1], витрати на підтримуючий корм, страхові платежі, оплату праці постійних працівників, рівень якої безпосередньо не пов'язується з обсягом виробленої продукції, Загальновиробничі витрати в галузі, орендну плату.
У переробній промисловості постійними витратами с частина постійних загальновиробничих витрат (на практиці часто до постійних витрат виносять всю суму загальновиробничих витрат), адміністративні втрати, заробітна плата технологічних працівників, не пов'язана з обсягом виробництва продукції (робітників, зайнятих на ремонтних роботах, працівників лабораторій, якщо їх зарплата не включена до загальновиробничих витрат), соціальні нарахування на неї, витрати на збут у багатономенклатурному виробництві зі стабільним обсягом виробництва продукції, за якого не змінюються транспортні витрати; амортизація обладнання й устаткування, витрати на їх ремонт, амортизація і втрат на ремонт виробничих приміщень.
Особливістю постійних витрат є те, що в короткостроковому періоді підприємству їх важко зменшити. Якщо, скажімо, підприємство придбало буряко-збиральний комплекс, то загальна сума постійних витрат не залежатиме від збиральної площі. Тому для ефективної роботи підприємству треба раціонально використовувати ресурси, які є носіями постійних витрат, зменшуючи цим їх суму на одиницю площі і/або на одиницю продукції. Якщо такі ресурси не використовуються, то вони, по суті, втрачаються безповоротно.
Яскравим прикладом такої втрати можуть бути не повністю використовувані виробничі приміщення. Підприємство повинно нараховувати на них амортизацію і здійснювати ремонт, але ці витрати будуть повністю або частково непродуктивними і підвищуватимуть собівартість продукції.
Змінними витратами називають такі, величина яких безпосередню залежить від масштабів виробництва продукції. У рослинництві до таких витрат відносять вартість насіння нових сортів, гібридів, вищих репродукцій у сумі, що перевищує вартість раніше використовуваного посівного матеріалу; витрати на мінеральні добрива й отрутохімікати, органічні добрива, паливно-мастильні матеріали, використані на технологічних операціях, пов'язаних із використанням змінних ресурсів (добрив, отрутохімікатів), виконанням збиральних робіт; на технічний огляд і ремонт техніки, транспортні витрати на перевезення і доробку продукції, витрати на оплату праці працівників підприємства, які виконують збиральні роботи і роботи, пов'язані з використанням ресурсів, що є елементом змінних витрат (наприклад, оплата працівників, які обробляють посіви отрутохімікатами).
У тваринництві до змінних витрат відносять оплату праці постійних працівників, рівень якої (оплати) безпосередньо пов'язується з обсягом виробленої продукції, витрати на продуктивний корм, витрати на ветеринарне обслуговування і племінну справу, технічний догляд і ремонт машин та обладнання галузі, витрати на електроенергію, технологічні цілі, воду, молоко на випоювання телят, транспортні витрати на перевезення продукції тощо.
У переробних підприємствах до змінних витрат відносять вартість сировини (включаючи витрати на її заготівлю), зменшену на вартість поворотних відходів чи супутньої продукції, вартість основних і допоміжних матеріалів, витрати на збут за мінусом витрат, віднесених до постійних витрат, паливо й енергію, на технологічні цілі, заробітну плату технологічних працівників (за винятком тієї частини, що віднесена до постійних витрат), соціальні нарахування на зазначену заробітну плату.
Змінні витрати хоч і змінюються зі зміною обсягу виробництва, все ж окремі їх складові відрізняються за характером такої зміни. За цією ознакою виділяють пропорційні змінні витрати, що змінюються прямо пропорційно зі зміною обсягу виробництва, наприклад, витрати на сировину та основні матеріали; прогресуючі, що зростають швидшими темпами порівняно з темпами збільшення обсягу виробництва, наприклад, витрати на відрядно-прогресивну оплату праці, маркетингові витрати в окремі періоди; дегресуючі змінні витрати – зростають меншою мірою, ніж обсяг виробництва продукції, наприклад, витрати на ремонт обладнання. Проте на практиці ці три різновиди змінних витрат об'єднують в одну групу і проводять відповідний аналіз.
Обґрунтоване розмежування витрат на постійні і змінні має велике значення для оцінки й аналізу ефективності виробництва та прийняття виважених, економічно доцільних управлінських рішень. У наступних розділах ми неодноразово будемо використовувати ці два види витрат для розв'язання відповідних економічних завдань. Тут же звернемо увагу на два напрями такого використання.
Перший напрям використовування поділу витрат на постійні і змінні – оцінка співвідношення між постійними і змінними витратами. На виробництві різних видів продукції і за різних технологій таке співвідношення може бути не однаковим, що безпосередньо впливає на результати виробництва.
У західній економічній літературі таке співвідношення називають операційним левериджем Ол, який формалізовано можна подати виразом
(6.1)
де ПВ – постійні витрати; ЗВ – змінні витрати.
Для поглибленого аналізу формулу (6.1) можна подати так:
(6.2)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Постійні і змінні витрати та поняття операційного левериджу“ на сторінці 1. Приємного читання.
