Розрізняють такі джерела фінансування інвестицій: власні, позичкові, залучені і бюджетні.
До власних джерел фінансування інвестицій підприємств-інвесторів відносять прибуток, амортизацію, ірошові надходження від реалізації вибракуваної худоби з основного стада (для аграрних підприємств)[1], виручку від ліквідації основних засобів, страхові відшкодування за основні засоби, вибулі внаслідок стихійного лиха.
Позичкові джерела фінансування інвестицій фінансування представлені облігаційними позиками, банківськими кредитами і кредитами інших фінансових установ, наприклад, інвестиційних фондів, а залучені – коштами, одержаними від продажу акцій і часток (паїв) у статутному капіталі підприємства. Розмір позичкових джерел значною мірою визначається ринковою вартістю позичкового капіталу, наявністю майна для застави, а залучених джерел – від рівня розвитку фінансового ринку, зокрема ринку цінних паперів.
Бюджетні інвестиції здійснюються державою частково або повністю для реалізації важливих капіталомістких проектів у розвиток агропромислового комплексу, наприклад, у меліорацію. Крім названих джерел фінансування інвестицій підприємства можуть використовувати благодійні внески, пожертвування з боку інших юридичних і фізичних осіб.
Більшість зазначених джерел фінансування інвестицій формуються у ході фінансової діяльності підприємства, яка приводить до змін розміру і складу власного та позичкового капіталу. До такої діяльності, зокрема, відносять одержання грошових коштів від розміщення акцій та від інших операцій, що зумовлює збільшення власного капіталу, одержання грошових коштів у результаті утворення боргових зобов'язань, що збільшують позичковий капітал (взяття кредиту, випуск облігацій, видачу векселів). Водночас складовою цієї діяльності є виплата грошових коштів для погашення раніше отриманих позик, виплата дивідендів грошима, викуп раніше випущених підприємством акцій та ін.
Безумовно, головну роль у джерелах фінансування інвестицій повинні відігравати власні кошти. Проте, враховуючи сучасний стан розвитку агропромислового комплексу, насамперед його аграрної сфери, коли власних коштів часто не вистачає або вони відсутні для здійснення серйозних інвестицій, важлива роль відводиться позичковим джерелам. У зв'язку з цим варто акцентувати увагу на такому.
Починаючи з 2005 р. у зв'язку з інтенсивним розвитком великих агропромислових формувань, зокрема, агропромислових холдингів як вертикально інтегрованих структур, одним із важливих джерел постачання капіталу в агропромислове виробництво стало залучення цими структурами інвестиційних ресурсів на світових фінансових ринках. Таке залучення здійснюється за двома напрямами: розміщення акцій на світових фондових біржах і випуском єврооблігацій (євробондів). Враховуючи масштаби і темпи залучення інвестиційних ресурсів за цими напрямами є підстави вважати, що в 2005 – 2013 pp. сформувався новий етап капіталізації підприємств агропромислового комплексу.
Розміщення акцій на світових фондових біржах агропромислові холдинги можуть здійснювати такими способами:
• публічне первинне розміщення акцій (ІРО – Initial Public Offering) – відкритий продаж акцій на біржовому майданчику (доступ до купівлі мають усі учасники торгів). Результатом такого розміщення акцій є залучення інвестиційних ресурсів і зростання акціонерного капіталу емітента (агропромислового холдингу);
• додаткове публічне розміщення акцій (РРО – Primary Public Offering, Follow on). Розміщується додатковий пакет акцій до акцій, які уже були розміщені раніше. Як і в попередньому випадку в емітента зростає акціонерний капітал;
• приватне розміщення депозитарних розписок на акції серед обмеженого кола заздалегідь визначених інвесторів (PP – Private Plasement, або Private Offering). При цьому компанія одержує лістинг на біржі, зростає її акціонерний капітал;
• пряме публічне розміщення акцій (DPO – Direct Public Offering). Це додаткове розміщення акцій серед поточних акціонерів. В емітента збільшується акціонерний капітал без зміни складу акціонерів.
Вітчизняні публічні акціонери товариства (ПАТ) стали залучати інвестиції на зовнішніх ринках з 2005 р.
Станом на 2013 р. 19 агропромислових холдингів розмістили свої акції на міжнародних фондових біржах. Основними майданчиками для проведення ІРО вітчизняними ПАТ є Варшавська фондова біржа (WSE), Лондонська фондова біржа (LSE) та її альтернативний майданчик AIM і Франкфуртська фондова біржа (FWE). Важливим є той факт, що в роки світової економічної кризи 2008 – 2010 pp. з вітчизняних ПАТ розміщення акцій на світових фондових біржах переважно здійснювалось агропромисловими холдингами: із 14 укладених за ці роки угод 10 укладено саме цими компаніями.
Лідерами на даному етапі в розміщенні акцій і залученні коштів по ІРО є такі агропромислові холдинги: "Миронівський хлібопродукт", "Кернер груп" та "Авангард". Ними залучено коштів відповідно 322,5, 221 і 208 млн дол. США відповідно.
За останні роки (2013 – 2014) через зниження довіри до вітчизняного агробізнесу (недотримання необхідної прозорості окремими компаніями у фінансовій діяльності), перенасиченість Варшавської біржі акціями українських компаній, нерозв'язність питання про обіг сільськогосподарських земель в Україні призвели до того, що в 15 із 19 компаній відбулося падіння котирування акцій, причому у більшості компаній котирування впали вдвічі і більше. В результаті у 2013 р. жодна українська агропромислова компанія не вийшла на ІРО, хоча на Лондонській і Франкфуртській біржах інтерес до вітчизняного агросектору зберігся (2014 р.). Проте вихід на ці біржі є дорожчим порівняно з Варшавською біржею і становить від 8 до 12 % до залученої суми (на Варшавській біржі – у межах 6 – 7 %). Тому такий вихід можливий лише для великих потужних компаній.
У цій ситуації альтернативою для вітчизняних агропромислових компаній може стати первинне розміщення акцій (ІРО) на азійські фондові біржі, зокрема Гонконгську. Про намір здійснити ІРО на цій біржі заявила компанія "Укрленд- фармінг"[2].
Другий напрям залучення інвестицій на світовому фінансовому ринку – випуск єврооблігацій (євробондів). Перші кроки, здійснені агропромисловими холдингами в цій сфері, засвідчують про його перспективність. Скажімо, "Миронівський хлібопродукт" перший випуск єврооблігацій здійснив у 2006 р. на суму 250 млн дол. США, а в 2011 р. – на суму 330 млн дол. США зі строком погашення до 2015 р.
Варто зазначити, що на противагу складнощам із залученням фінансових ресурсів через ІРО, у даний час (2014 р.) спостерігається активне залучення вітчизняними агропромисловими компаніями зазначених ресурсів саме за рахунок боргових інструментів. Цьому сприяє надлишкова ліквідність багатьох провідних зарубіжних банків, що дає їм змогу пропонувати низькі відсоткові ставки. Але тут треба враховувати, що розміщення євробондів є доступним лише для великих компаній, які спроможні їх розмістити на суму 150 млн дол. і більше.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джерела фінансування інвестицій“ на сторінці 1. Приємного читання.
