У процесі агропромислового виробництва незамінну роль відіграє оборотний капітал як один із найважливіших факторів, що значно впливає на формування собівартості продукції.
Оборотний капітал – грошовий вираз предметів праці, узятих на всіх стадіях їх кругообігу, що виробничо споживаються в процесі одного операційного циклу і цілком переносять свою вартість на створений продукт.
Оборотний капітал підприємств представлений такими активами, що призначені для виробничого споживання чи реалізації протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу, а також грошовими коштами та їх еквівалентами[1]. При цьому під операційним циклом розуміють проміжок часу з моменту придбання запасів для здійснення господарської діяльності до часу отримання коштів від реалізації виробленої за їх участю продукції.
За економічним змістом оборотний капітал являє собою сукупність оборотного капіталу сфери виробництва (оборотні фонди) і оборотного капіталу сфери обігу (фонди обігу).
Оборотний капітал сфери виробництва (оборотні фонди) – це грошовий вираз предметів праці, що перебувають на стадії виробничих запасів і незавершеного виробництва, узятий разом із витратами, викликаними їх виробничим споживанням.
Оборотні фонди з економічного погляду є авансованою вартістю на стадії виробництва. За функціональною роллю в процесі виробництва вони істотно різняться між собою. Відповідно до вказаної ознаки виділяють такі їхні групи: виробничі запаси, незавершене виробництво і поточні біологічні активи.
В активі балансу підприємств названі елементи оборотного капіталу сфери виробництва, а також складники оборотного капіталу сфери обігу відображаються в розділі II "Оборотні активи", підрозділі "Запаси". До складу цього підрозділу в обліку включена і готова продукція, хоч за економічним змістом цей вид оборотних засобів слід було б розглядати як елемент фондів обігу.
Виробничі запаси – це предмети праці, які не вступили ще в стадію виробничого споживання і займають найбільшу частку в оборотному капіталі.
В аграрних і переробних підприємствах виробничі запаси бувають сільськогосподарського і промислового походження. До виробничих запасів сільськогосподарського походження відносять корми, насіння і посадковий матеріал, підстилку, сільськогосподарську сировину для промислової переробки, дорослу птицю, кролів.
Виробничі запаси промислового походження представлені в аграрних підприємствах мінеральними добривами, отрутохімікатами, нафтопродуктами і твердим паливом, запасними частинами, малоцінними і швидкозношуваними предметами, що використовуються протягом не більше одного року, будівельними матеріалами для поточного ремонту тощо. Якщо в аграрних підприємствах є переробні промислові виробництва, до виробничих запасів цього виду можуть входити тара, основні і допоміжні матеріали, пакувальні матеріали, напівфабрикати та ін.
Співвідношення між виробничими запасами промислового і сільськогосподарського походження в аграрних підприємствах різне і залежить від ступеня розвитку переробних виробництв та інших видів промислової діяльності, інтенсивності виробництва та його спеціалізації. За інших однакових обставин основна частка виробничих запасів представлена запасами сільськогосподарського походження. Розмір виробничих запасів повинен забезпечити безупинність виробництва і залежить від обсягу виробництва продукції, норм і характеру виробничого споживання предметів праці.
У переробних підприємствах виробничі запаси представлені сировиною сільськогосподарського походження, основними і допоміжними матеріалами, купованими напівфабрикатами, паливом, тарою, пакувальними матеріалами, запасними частинами та іншими матеріальними цінностями, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.
Треба брати до уваги, що в системі бухгалтерського обліку П(С)БО 9 "Запаси" запаси розглядаються більш широко. До їх складу відносять, крім сировини, основних і допоміжних матеріалів, кормів, насіння тощо і незавершене виробництво; готову продукцію; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані з метою подальшого продажу; малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року, або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року; поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим положенням, а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.
Поточні біологічні активи. Згідно з П(С)БО 30 "Біологічні активи" поняття "біологічний актив" трактується як тварина або рослина, що в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію і/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.
Біологічні активи поділяють на поточні та довгострокові. До поточних відносять такі біологічні активи, що здатні давати сільськогосподарську продукцію і/або додаткові біологічні активи, одержані в процесі біологічних перетворень, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на дорощуванні і відгодівлі.
Розрізняють поточні біологічні активи рослинництва і тваринництва. У статистичній звітності (ф. № 1 "Баланс") поточні біологічні активи представлені тільки поточними біологічними активами тваринництва. Крім тварин на дорощуванні і відгодівлі до них відносять дорослу птицю, сім'ї бджіл, кролів.
Що ж стосується поточних біологічних активів рослинництва (посіви культур, витрати на підготовку ґрунту під посів ярих культур), то оскільки на них немає активного ринку, їх обліковують окремо як незавершене виробництво й оцінюють за фактичними витратами. Для поточних біологічних активів тваринництва існує активний ринок (можна продати поголів'я тварин), тому вони оцінюються за справедливою вартістю.
Отже, незавершене виробництво – це ті предмети праці, які вже виробничо- спожиті, але готової продукції ще не одержано. Як бачимо, ці оборотні фонди перебувають на стадії виробництва, їх величина залежить від масштабів виробництва і виробничого напряму підприємства, рівня його спеціалізації на головній галузі.
В аграрних підприємствах незавершене виробництво в рослинництві представлене витратами на лущення стерні і підняття зябу, вартістю внесених восени добрив і витратами на їх доставку та внесення в ґрунт під урожай майбутнього року, витратами на насіння і посів озимих, на снігозатримання тощо. Незавершене виробництво у тваринництві утворюється на кінець року і представлене витратами по незакінченій інкубації яєць, вартістю перехідних запасів меду у вуликах, а в підсобних виробництвах – незакінченим ремонтом техніки, незакінченим випалюванням цегли і т. ін.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічна суть оборотного капіталу та його склад“ на сторінці 1. Приємного читання.
