В економічній теорії ефект масштабу трактується як економія, що зумовлена збільшенням масштабів виробництва і виявляється вона як зниження довгострокових середніх витрат виробництва на одиницю продукції. На основі кількісно визначеної такої економії є можливість розрахувати й ефективність масштабу відношенням її абсолютної величини до приросту витрат ресурсів.
В умовах, коли масштаби виробництва зростають швидше від обсягу ресурсів, що виробничо споживаються, то має місце зростаючий (позитивний) ефект масштабу. За збігу темпів зростання обсягу виробництва з темпами збільшення кількості витрачання ресурсів – незмінний ефект масштабу, у разі відставання темпів обсягу виробництва від темпів витрачання ресурсів – від'ємний (спадний) ефект масштабу.
У даному випадку термін "масштаби виробництва" нами ототожнюється з терміном розміру підприємства, оскільки саме обсяг виробництва продукції є одним із найважливіших показників, що характеризує розмір підприємства. Для аграрних підприємств не менш важливим показником розміру є площа землекористування.
Крім названих розмір підприємства характеризують і такі показники, як авансований капітал, середньооблікова чисельність працівників, обсяг продажу, а для переробних підприємств, крім того, – виробнича потужність (обсяг переробки сировини за добу чи за рік). Важливо знати, що параметри розміру підприємства дають перше уявлення про солідність його як суб'єкта ринку.
За позитивного ефекту масштабу економічно доцільно збільшувати розмір підприємства, оскільки досягатиметься завдяки відносній економії виробничих ресурсів вища ефективність виробництва. За незмінного ефекту масштабу розмір підприємства не впливає на ефективність, отже, виробництво заданого обсягу продукції може бути досягнуто більшою або меншою кількістю підприємств, що можуть істотно відрізнятися за своїми розмірами. Поява спадного ефекту масштабу свідчить про те, що підприємство стало виходити за межі раціонального розміру.
У різних галузях ефект масштабу виявляється по-різному, але при цьому витримується одна закономірність: чим вищий позитивний ефект масштабу в тій чи іншій галузі, тим більше великих підприємств функціонуватимуть в такій галузі за однакових інших умов. В економічній літературі ефект масштабу ілюструють, як правило, за допомогою такого рисунку (рис. 3.2).
Крива СВ(Д) на рис. 3.2 репрезентує собою невизначено велику кількість точок найнижчих сукупних витрат на одиницю продукції в короткостроковому періоді, яких можуть досягти підприємства різних розмірів за однакових інших умов (однакових цін на вхідні ресурси і вироблену продукцію, однакової технології, менеджменту тощо).
Скажімо, підприємство № 1 є найменшим за розмірами і в нього мінімальні сукупні витрати на одиницю продукції досягаються тоді, коли воно виробляє, наприклад, 5 тис. од. продукції.
Рис. 3.2. Середні сукупні витрати підприємства у короткостроковому і довгостроковому періодах:
СВ(Д) – крива довгострокових середніх сукупних витрат (постійних і змінних) за різних масштабів виробництва;– криві середніх сукупних витрат у короткостроковому періоді відповідно підприємств № 1, № 2 і № 3; СВ – сукупні витрати; Q – обсяг виробництва продукції
Якщо це підприємство виробить більше продукції, то в нього її собівартість почне зростати через дію ряду чинників, у тому числі закону спадної віддачі. Отже, виникає потреба у збільшенні розмірів підприємства за рахунок введення нових потужностей, збільшення розміру посівних площ тощо.
У такого підприємства (на рис. 3.2 – це підприємство № 2) мінімальні сукупні витрати на одиницю продукції менші порівняно з підприємством № 1 і досягаються вони за масштабу виробництв, скажімо, 10 тис. од. продукції. Якщо це підприємство захоче збільшити обсяг виробництва понад 10 тис. од., то в нього з цих же причин сукупні середні витрати почнуть зростати, що призведе до зниження ефективності виробництва.
Якщо такий аналіз продовжити, то з'ясується, що в підприємства № 3 з найбільшим обсягом виробництва (15 тис. од.) мінімальні витрати будуть вищими порівняно навіть з першим підприємством, що є свідченням прояву спадного ефекту масштабу.
Оскільки ефект масштабу – це економія, зумовлена збільшенням масштабів виробництва, тому постає слушне запитання: які ж джерела формування такої економії?
Якісний і кількісний аналіз даного економічного явища дає підстави стверджувати, що ефект масштабу (економія) є функцією такого вигляду:
де – економія на постійних витратах;
– економія на змінних витратах;
– економія на цінах придбання;
– економія на заробітній платі і соціальних відрахуваннях; ЕПР – економія на відсоткових виплатах за кредит. Розглянемо ці складові ефекту детальніше.
Агропромислове виробництво, як й інші типи виробництв, здійснюється в умовах, коли в короткостроковому періоді окремі види ресурсів є постійними, тобто не змінюються або майже не змінюються зі зміною масштабу (обсягу) виробництва продукції. Тому з його зростанням собівартість продукції, за однакових інших умов, знижується за рахунок зменшення питомих постійних витрат (постійні витрати в розрахунку на одиницю продукції).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття ефекту масштабу та розміру підприємств. Визначення ефективності масштабу“ на сторінці 1. Приємного читання.
