Кожне підприємство як товаровиробник має певну виробничу потужність, яка справляє вирішальний вплив на багато важливих параметрів його виробничої діяльності.
Виробнича потужність – це максимально можливий випуск продукції (переробки сировини) за рік (добу, зміну) в натуральних показниках за заданого асортименту і якості та раціонального використання землі, техніки, обладнання, виробничої площі.
Наведене визначення виробничої потужності прийнятне як для аграрних, так і для переробних підприємств. Особливість полягає тільки в тому, що більшість аграрних підприємств є багатогалузевими і виробляють на продаж нерідко до 7 і більше видів продукції.
І оскільки натуральні обсяги різних видів продукції між собою не порівнянні та, як правило, перебувають у різних співвідношеннях, то по багатогалузевих підприємствах виробничу потужність доцільно визначати через обсяг виробництва продукції у вартісному виразі. Для цього можна скористатися методом найменших квадратів, побудувавши ресурсну кореляційну модель вигляду:
де у – виробництво валової (товарної) продукції відповідним підприємством, тис. грн; – середньорічна вартість основного виробничого капіталу, тис. грн;
– середньорічна вартість оборотного капіталу, тис. грн;
– середньорічна кількість працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві;
– грошова оцінка сільськогосподарських угідь, тис. грн.
По аграрних підприємствах Кагарлицького району ця модель за 2010 р. має такий вигляд:
Якщо в дану модель підставити фактичний обсяг ресурсів по певному підприємству, то після нескладних підрахунків одержимо його потужність. Відношенням фактичного обсягу виробництва продукції до нормативного, визначеного за допомогою моделі, розраховується коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства. Чим більший він за одиницю, тим ліпше підприємство використовує свою потужність, і навпаки.
Іншого підходу вимагає визначення виробничої потужності вузькоспеціалізованих аграрних підприємств, наприклад, тепличних комбінатів, птахофабрик, свинокомплексів, скотовідгодівельних комплексів. На згаданих підприємствах виробнича потужність може бути представлена не лише класичним показником – обсягом виробництва продукції, а ще й певним умовно-ресурсним показником.
Так, потужність тепличного комбінату (овочевої фабрики) нерідко визначають через площу закритого ґрунту в квадратних метрах, скажімо, 20 тис. м2 (Агрокомбінат "Пуща Водиця").
Помноживши її на нормативну врожайність овочів з квадратного метра, наприклад, 35 кг, одержимо класичний показник потужності цього типу підприємств – 700 т. Потужність птахофабрики яєчного напряму визначають через кількість птахомісць для утримання курей-несучок, наприклад, на 100 тис. голів. За нормативної продуктивності (наприклад, 240 яєць від однієї курки- несучки), класичний показник потужності цього підприємства становитиме 24 млн шт. яєць.
Як бачимо, виробнича потужність залежить від виробничої площі (м2, кількість голово-місць тощо) і врожайності культур або продуктивності тварин. Проте на виробничу потужність деяких підприємств впливають ще й інші фактори. Механізм такого впливу чітко проглядається при визначенні виробничої потужності скотовідгодівельного комплексу (спеціалізованого підприємства). Для такого визначення використовують формулу
де – виробнича потужність – обсяг виробництва живої маси великої рогатої худоби, ц;
– кількість ското-місць;
– коефіцієнт використання потужності комплексу;
– середньодобовий приріст живої маси тварин, г; 10-5 – коефіцієнт для переведення грамів у центнери;
– період (у роках) вирощування і відгодівлі молодняку до здавальної ваги, який залежить від середньодобового приросту і живої маси молодняку при постановці на дорощування і відгодівлю;
– жива маса молодняку при постановці на дорощування і відгодівлю, ц.
Якщо, наприклад, ц, тоді за таких умов
ц. Перша складова результату (3351 ц) характеризує живу масу тварин, одержану завдяки їх дорощуванню і відгодівлі. Тому з підвищенням середньодобового приросту прямо пропорційно зростатиме обсяг виробництва і реалізації живої маси тварин. Друга складова (324 ц) формує потужність комплексу за рахунок живої маси поставленого молодняку. З її підвищенням скорочується період відгодівлі тварин і зрештою зростає потужність комплексу. Якщо, скажімо,
ц і
року, тоді
ц, у тому числі друга частина результату становитиме 7750 ц.
Виробнича потужність свиновідгодівельного комплексу визначається відповідно до його проектної потужності, що представлена тисячами голів свиней, які можуть бути реалізовані щороку, наприклад 10 тис., 12 тис., 54 і 108 тис. голів. За нормативної ваги однієї голови (при знятті з відгодівлі), скажімо, 105 кг виробнича потужність у класичному виразі для 12 тис. голів відгодівлі на рік становитиме 12,6 тис. ц.
Проте проектна потужність свиновідгодівельних підприємств за головною галуззю в реальних умовах часто змінюється залежно від ступеня заповнюваності станко-місць, а також строку відгодівлі, який може зменшуватися або збільшуватися через відхилення середньодобових приростів від їх нормативного рівня. За таких умов виробничу потужність свиновідгодівельного комплексу (головної галузі спеціалізованих свиновідгодівельних підприємств) можна визначити за формулою
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття виробничої потужності підприємств, методи її визначення і показники використання в аграрних підприємствах * І“ на сторінці 1. Приємного читання.
