Відмінності у формуванні витрат і собівартості продукції в системі бухгалтерського та податкового обліку

Економіка підприємств агропромислового комплексу

До прийняття Податкового кодексу України (ПКУ), введеного в дію від 1 квітня 2011 р., підприємства вимушені були вести подвійний облік: бухгалтерський і податковий, що ускладнювало економічну роботу та нерідко породжувало значні розбіжності у величині бухгалтерського і податкового прибутку. Тому при розробці ПКУ ставилося завдання максимально наблизити ці два види обліку через безпосереднє використання даних бухгалтерського обліку для визначення об'єкта оподаткування – прибутку.

Проте це завдання вирішено лише частково. На жаль, залишаються ще значні методологічні відмінності у визначенні величини витрат і доходу, причому в більшості випадків вони спрямовані на зменшення витрат і збільшення доходів з метою одержання більшої величини прибутку для оподаткування. Найбільш істотними розбіжностями між бухгалтерським і податковим обліком при визначенні витрат і собівартості продукції є такі.

У податковому обліку не враховуються так звані понаднормативні витрати (наприклад, витрати, що пов'язані з вимушеним простоєм обладнання / цеху, витрати від браку продукції), тоді як у бухгалтерському обліку такі витрати включають до собівартості продукції. Зрозуміло, що на величину цих витрат буде збільшуватись об'єкт оподаткування.

Існує відмінність у визначенні податкової та бухгалтерської собівартості стосовно неоднакового порядку відображення витрат на орендні (лізингові) платежі (в бухгалтерському обліку вони включаються до виробничої собівартості продукції у складі інших прямих витрат, а в податковому – до складу інших витрат звичайної діяльності підприємства). Є підстави вважати, що в обох розглянутих випадках більш обґрунтовано виробнича собівартість визначатиметься в системі бухгалтерського, а не податкового обліку.

Особливо слід наголосити, що істотні відмінності у величині витрат у системі бухгалтерського і податкового обліку можуть виникати через різну величину амортизаційних відрахувань на основні засоби виробництва. Викликані ці відмінності тим, що ПКУ передбачена нова класифікація основних засобів та інших необоротних активів, а також нові підходи до регулювання терміну їх економічного життя. Виділено, зокрема, 16 груп цих засобів, по кожній з яких встановлено мінімально допустимі строки їх корисного використання. (Детальніше про це йтиметься у темі 10.)

Зазначимо, що згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" підприємства самостійно встановлюють строк корисного використання основних засобів. А це означає, що в разі коли вони встановлять менший строк їх корисного використання порівняно з мінімальним, встановленим ПКУ, то в них буде більшою сума амортизаційних відрахувань, а отже, буде меншим бухгалтерський прибуток порівняно з прибутком до оподаткування.

Таким чином, встановлення мінімально допустимого строку корисного використання основних засобів спрямоване на зменшення амортизаційних відрахувань з метою збільшення об'єкта оподаткування. Адже їх величина обернено пропорційна до встановленого терміну експлуатації цього ресурсу.

Звертає на себе увагу й та обставина, що по довгострокових біологічних активах встановлені зовсім не обґрунтовані мінімально допустимі строки корисного використання в бік їх істотного завищення. Так, в умовах інтенсивного використання дійного стада з високим рівнем продуктивності строк використання корів обмежується в основному трьома лактаціями, основних свиноматок (за кількістю річних опоросів 2,2 – 2,4) – до 4 –5 років. Це значно нижче порівняно з мінімально встановленим семирічним терміном їх використання, що на практиці неминуче призводитиме до істотного заниження амортизаційних відрахувань в системі податкового обліку порівняно з їх величиною в бухгалтерському обліку.

Певну аналогію щодо формування амортизаційних витрат і зроблених у зв'язку з цим висновків можна провести і стосовно нематеріальних активів. Податковим кодексом України здійснено їх класифікацію на 6 груп. При цьому для нематеріальних активів 4-ї і 5-ї груп встановлено мінімально допустимі строки їх корисного використання. Тоді як відомо, що згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" підприємства самостійно встановлюють строк корисного використання цих активів, тому зменшення цього строку порівняно з мінімально встановленим ПКУ призведе до збільшення об'єкта оподаткування порівняно з бухгалтерським прибутком.

Наголосимо й на такій обставині. До останнього часу існувала розбіжність у величині витрат у податковому і бухгалтерському обліку, причому не на користь підприємств, зумовлена і нормою ст. 146 ПКУ "Визначення вартості об'єкта амортизації", яке стосується витрат, пов'язаних з ремонтом і поліпшенням основних засобів – модернізація, модифікація, добудова, обладнання, реконструкція. В бухгалтерському обліку ці витрати включалися до собівартості як інші прямі витрати.

Нині бухгалтерський облік у цьому аспекті уніфікований із податковим обліком, який враховує розмір так званого 10%-го ремонтного ліміту: лише за його не перевищення у звітному періоді вартість ремонтів буде визнаватися витратами. В іншому ж разі, тобто коли є перевищення, сума такого перевищення відноситься на збільшення вартості об'єкта, що ремонтується. У результаті витрати в податковому обліку будуть занижуватися, а отже, збільшуватиметься оподатковуваний прибуток.

Економічно виправдано, щоб витрати на ремонт, які б вони не були за величиною, не спрямовувалися на збільшення вартості основних засобів, бо будь- який ремонт, у тому числі і капітальний, може лише відновити до певної міри техніко-економічні характеристики основного засобу. Але він неспроможний підвищити його корисність, яка б перевищувала або навіть була однаковою з первісною корисністю. Тому таку уніфікацію доцільно було б здійснити не на умовах податкового, а на умовах бухгалтерського обліку.

Заниження витрат у податковому обліку порівняно з бухгалтерським відбувається через розбіжність у визнанні чи невизнанні витрат як таких, що мають враховуватися при визначенні прибутку.

Так, у податковому обліку для розрахунку об'єкта оподаткування до витрат не включаються: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності – на організацію і проведення прийомів, презентацій, свят, придбання і розповсюдження подарунків; витрати на утримання органів управління об'єднань платників податків, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами; суми штрафів чи пені і деякі інші. Тоді як у бухгалтерському обліку увесь наведений перелік витрат включається до інших витрат операційної діяльності. Це також породжує відмінності у величині бухгалтерського та податкового прибутку.

Із наведеного переліку витрат, при визначенні прибутку для оподаткування, до витрат економічно виправдано включати лише витрати на утримання органів управління об'єднань, у тому числі материнських компаній, які є окремими юридичними особами, і витрати на презентацію, бо це може окупитись у майбутньому завдяки ліпшому управлінню і підвищенню іміджу підприємства. Решта витрат або не продуктивні, або ж є наслідком прорахунків менеджменту (штрафи, пеня), тому мають покриватися за рахунок прибутку.

Таким чином, є підстави стверджувати, що наявні розбіжності у визначенні доходу і витрат у межах податкового і бухгалтерського обліку призводитиме до необхідності визначення двох собівартостей – податкової і бухгалтерської, а також до того, що абсолютна величина прибутку до оподаткування, розрахована в податковому обліку, не збігатиметься із сумою прибутку до оподаткування, визначеного згідно з стандартом бухгалтерського обліку "Звіт про фінансові результати". Ці розбіжності посилюються суперечностями у визначенні величини доходу. (Детальніше про це йтиметься в темі 7.)

Слід очікувати, що величина першого з них перевищуватиме величину другого. Тут доречно ще раз наголосити, що до прийняття ПКУ такі розбіжності у величині прибутку часто мали місце, у тому числі й такі парадоксальні ситуації, коли підприємство згідно з податковим обліком мало прибуток і сплачувало податок на прибуток, а відповідно до бухгалтерського обліку – воно одержувало збиток.

Отже, з прийняттям ПКУ проблема уніфікації та зближення бухгалтерського і податкового обліку продовжує залишатись актуальною і вимагає подальшого вирішення.

Наступний розділ:

Класифікація витрат


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відмінності у формуванні витрат і собівартості продукції в системі бухгалтерського та податкового обліку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина 1. ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВНА ЛАНКА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ, ЇХ ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ І РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Особливості сільського господарства і агропромислового виробництва та їх вплив на економіку підприємств агропромислового комплексу

  • Предмет науки "Економіка підприємств"

  • Методологія науки "Економіка підприємств"

  • Спеціальні методи дослідження економіки підприємств

  • Тема 2. ТЕОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Поняття теорії підприємства і основний зміст класичної та неокласичної теорій * У

  • Інституціональні теорії фірми

  • Підприємництво як сучасна форма господарювання, принципи його здійснення та організаційні форми

  • Види підприємництва. Поняття малого підприємництва

  • Тема 3. ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ

  • Розділ 1. ПІДПРИЄМСТВО – ОСНОВНА ЛАНКА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Види підприємств та їх об'єднань

  • Поняття ефекту масштабу та розміру підприємств. Визначення ефективності масштабу

  • Еволюція підприємств агропромислового комплексу і створення аграрних підприємств ринкового типу

  • Розділ 2. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК

  • Економічні засади функціонування товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), з додатковою відповідальністю, повного і командитного товариства

  • Економічні засади функціонування фермерських господарств

  • Економічні засади функціонування приватних підприємств

  • Розвиток сільськогосподарської кооперації та її організаційні форми

  • Тема 4. ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Мікросередовище діяльності підприємств агропромислового комплексу

  • Макросередовище функціонування підприємств агропромислового комплексу

  • Методичні підходи до аналізу та оцінювання зовнішнього середовища підприємств

  • Тема 5. РИНОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ І ПРОДОВОЛЬСТВА

  • Інфраструктура аграрного ринку

  • Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію і продовольство та виникнення сільськогосподарської проблеми довгострокового періоду

  • Державне регулювання ринку сільськогосподарської продукції і продовольства

  • Тема 6. ВИТРАТИ І СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Поняття витрат і собівартості продукції

  • Склад витрат за всіма видами діяльності підприємств У

  • Групування операційних витрат за економічними елементами та статтями

  • Відмінності у формуванні витрат і собівартості продукції в системі бухгалтерського та податкового обліку
  • Класифікація витрат

  • Постійні і змінні витрати та поняття операційного левериджу

  • Співвідношення "фактор – продукт" і його аналіз

  • Визначення максимального прибутку. Неявні витрати

  • Методи визначення собівартості і методика обчислення собівартості сільськогосподарської продукції

  • Методика визначення собівартості продукції переробних підприємств

  • Управління витратами і шляхи зниження собівартості продукції

  • Тема 7. ВАЛОВІ ТА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Валова продукція сільського господарства

  • Товарна і реалізована продукція та методика визначення показників товарності

  • Вплив обсягу пропонування товарної продукції на доходи аграрних підприємств. Сільськогосподарська проблема короткострокового періоду

  • Продукція переробних підприємств: на стадії виробництва, готова продукція, товарна продукція, реалізована продукція * У

  • Чиста продукція аграрних і переробних підприємств

  • Прибуток і методика його визначення

  • Визначення прибутку як об'єкта оподаткування

  • Фінансово-економічні результати діяльності підприємств

  • Частина II. РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ їх ВИКОРИСТАННЯ

  • Характеристика земельних ресурсів України та їх розподіл між власниками і землекористувачами

  • Земельна реформа в Україні. Основи Земельного кодексу України

  • Методика паювання сільськогосподарських угідь

  • Земельний кадастр і грошова оцінка землі

  • Плата за землю. Фіксований сільськогосподарський податок

  • Оренда землі

  • Поняття ринку землі

  • Інтенсивність та ефективність використання земельних ресурсів

  • Ефективність меліорації землі

  • Тема 9. ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ

  • Персонал підприємств і його класифікація

  • Забезпеченість підприємств персоналом і визначення потреби у додатковій найманій праці (тимчасових і/або сезонних працівників)

  • Витрати на оплату праці й показники використання персоналу

  • Поняття продуктивності праці і методика її визначення в сільському господарстві

  • Особливості визначення продуктивності праці в переробних підприємствах і оцінка співвідношення між темпами зростання продуктивності й оплати праці

  • Аналіз продуктивності праці та фактори її підвищення

  • Заміна живої праці капіталом

  • Основи мотивації та оплати праці

  • Тема 10. ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ І ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Характеристика виробничого капіталу, його поділ на застосовуваний і виробничо спожитий

  • Класифікація і структура основного капіталу

  • Грошова оцінка основних засобів

  • Амортизація основних засобів У

  • Джерела і форми відтворення основних засобів

  • Лізинг

  • Ефективність використання основного виробничого капіталу

  • Поняття виробничої потужності підприємств, методи її визначення і показники використання в аграрних підприємствах * І

  • Формування і використання виробничої потужності переробних підприємств

  • Тема 11. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ВИРОБНИЧА ЛОГІСТИКА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Функціональна роль матеріально-речових елементів основного виробничого капіталу та їх місце у формуванні енергетичних ресурсів

  • Витрати на утримання техніки та економічні підходи до визначення доцільності її придбання порівняно з підрядом або заміною

  • Дві альтернативи: купівля нової чи потриманої техніки. Придбання техніки або її оренда

  • Тракторний парк та ефективність його використання

  • Ефективність використання комбайнового парку

  • Показники використання обладнання переробних підприємств та адаптація цих показників для одержання заданого обсягу продукції

  • Виробничі будівлі і споруди та ефективність їх використання

  • Поняття логістики, її функції та завдання

  • Матеріальний потік і його різновиди. Управління матеріальними потоками

  • Транспортні засоби як важливий складник логістичної системи підприємства та ефективність їх використання

  • Склади в логістичній системі підприємств і визначення економічної доцільності зберігання на них продукції

  • Тема 12. ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Економічна суть оборотного капіталу та його склад

  • Структура оборотного капіталу й оцінка запасів за їх виробничого споживання

  • Забезпеченість аграрних підприємств оборотним капіталом та його кругообіг

  • Методика визначення ефективності використання оборотного капіталу та її факторний аналіз

  • Мінімізація потреби в оборотному капіталі і фактори поліпшення його використання в аграрних підприємствах

  • Методичні підходи до визначення нормативів для окремих елементів оборотного капіталу переробних підприємств

  • Мінімізація сукупних витрат на куповані виробничі запаси вузькоспеціалізованих аграрних підприємств та переробних підприємств

  • Тема 13. НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ (РЕСУРСИ) ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Вартісна оцінка нематеріальних активів (ресурсів)

  • Амортизація нематеріальних активів (ресурсів)

  • Методичні підходи до визначення ринкової вартості нематеріальних активів – об'єктів інтелектуальної власності

  • Тема 14. АВАНСОВАНИЙ І ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Суть авансованого капіталу та його структура

  • Джерела формування авансованого капіталу, його класифікація і відмінність від категорії виробничого потенціалу

  • Позичковий капітал та критерій доцільності його залучення

  • Вартісна оцінка авансованого капіталу

  • Власний капітал підприємств та їх платоспроможність

  • Ефективність використання авансованого і власного капіталів

  • Частина III. ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ ЇЇ ФОРМУВАННЯ І ПІДВИЩЕННЯ

  • Суть ефективності як економічної категорії

  • Рентабельність виробництва і методика визначення її показників

  • Специфічні оцінні показники ефективності діяльності великих агропромислових компаній

  • Методика аналізу рентабельності виробництва

  • Аналіз співвідношення "витрати – випуск – прибуток" і механізму дії виробничого важеля. Фактори підвищення економічної ефективності виробництва

  • Графічний і математичний способи визначення точки беззбитковості виробництва

  • Аналіз беззбитковості виробництва і прибутковості галузі за показником норми беззбитковості

  • Оцінювання ринкової позиції підприємства за даними балансу і на ринку капіталів

  • Оцінювання ринкової позиції підприємства за показниками прибутковості

  • Тема 16. ІНВЕСТИЦІЇ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності. Класифікація інвестицій

  • Джерела фінансування інвестицій

  • Капіталовкладення підприємств

  • Методи зіставлення інвестицій у часі

  • Оцінювання ефективності інвестицій за недисконтованими фінансово-економічними показниками

  • Оцінювання ефективності проекту за методом чистої поточної (теперішньої) вартості

  • Сутність фінансових інвестицій, напрями їх здійснення і показники оцінювання ефективності обігу цінних паперів

  • Методичні підходи до визначення доцільності придбання підприємством акцій та облігацій

  • Тема 17. ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Ціна в ринковій економіці і характеристика її видів

  • Цінова конкуренція і цінова конкурентоспроможність

  • Цінова політика підприємств

  • Ціноутворення і ціни на продукцію сільськогосподарського походження та їх державне регулювання

  • Методи визначення рівня ціни пропонування

  • !!! Файл andr_epapk_14887 справа снизу немного обрезан, конец строки не прочесть.

  • Паритет цін і механізм його забезпечення в ринковій економіці

  • Тема 18. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття конкурентоспроможності підприємств і продукції

  • Поняття якості, характеристика її показників і значення для підвищення конкурентоспроможності продукції

  • Методи визначення якості продукції та вплив її рівня на результати виробництва

  • Методика визначення втрат (додаткового ефекту) від зниження (підвищення) якості продукції

  • Витрати на поліпшення якості продукції, основні чинники її підвищення та забезпечення конкурентоспроможності підприємства

  • Основи управління якістю продукції

  • Стандартизація і сертифікація продукції

  • Тема 19. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОЦІНЮВАННЯ її ЕФЕКТИВНОСТІ

  • Поняття новацій та інновацій, інноваційного процесу та інноваційної діяльності підприємств

  • Умови забезпечення ефективної інноваційної діяльності (інноваційного процесу)

  • Загальна характеристика напрямів НТТП і його основні риси

  • Агрохімічний напрям НТТП. Оцінювання ефективності застосування мінеральних добрив і фактори її підвищення

  • Ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин та основні пріоритети створення новацій за цим напрямом НТТП

  • Біологічний напрям наукового техніко-технологічного прогресу

  • Оцінювання економічної ефективності окремих новацій у рослинництві і тваринництві

  • Методичні підходи до оцінювання економічної ефективності інновацій у переробному виробництві

  • Тема 20. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ, ЇХ ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА І СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ

  • Суть і фактори розміщення і спеціалізації агропромислового виробництва

  • Форми спеціалізації в сільському господарстві й методика визначення виробничого напряму аграрних підприємств

  • Галузі й галузева структура аграрних підприємств і методика її визначення

  • Методика визначення ефективності галузевої структури аграрного підприємства

  • Процедура добору конкуруючих галузей і оцінка альтернатив при формуванні галузевої структури підприємства

  • Методика визначення чутливості прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур

  • Спеціалізація, кооперування і комбінування в переробному виробництві. Оптимізація асортиментного ряду продукції переробного підприємства

  • Організаційна структура управління підприємством: суть і характеристика її типів

  • Тема 21. АГРОПРОМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ЇЇ ВИЯВУ

  • Суть агропромислової інтеграції, її організаційні форми і соціально-економічне значення

  • Регіональні агропромислові формування

  • Господарські агропромислові формування

  • Світовий досвід розвитку агропромислової інтеграції кооперативного типу

  • Методичні підходи до побудови економічного механізму вертикальної агропромислової координації

  • Тема 22. КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Концентрація виробництва та її вплив на економіку підприємств

  • Економічна концентрація та захист економічної конкуренції

  • Диверсифікація аграрних і переробних підприємств, її форми і види

  • Переваги і загрози диверсифікації виробництва та методичні підходи до оцінювання доцільності її здійснення

  • Методика визначення рівня диверсифікації та оцінка ситуацій щодо її впливу на економіку підприємств

  • Частина IV. РОЗВИТОК ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття розвитку підприємства і характеристика основних теорій розвитку

  • Чинники розвитку підприємства і форми його вияву

  • Економічний тип розвитку підприємства, методика його визначення і напрями формування

  • Розподіл валового продукту та його вплив на формування інтенсивного типу розвитку підприємств

  • Трансформація підприємств

  • Вартість підприємства як результат його розвитку та методичні підходи до її визначення

  • Реструктуризація і реорганізація підприємств

  • Тема 24. ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТА АНТИКРИЗОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття "загроза" у контексті економічної безпеки та класифікація загроз. Рейдерство

  • Служба економічної безпеки підприємства: принципи організації, завдання і показники оцінки її роботи

  • Методичні підходи до визначення деяких показників оцінювання економічної безпеки підприємства

  • Антикризова діяльність щодо відновлення платоспроможності підприємства

  • Банкрутство підприємств