Біологічний напрям НТТП ґрунтується на новітніх досягненнях сучасної біології. Основні складові біологічного напряму НТТП показані на рис. 19.1.
Рис. 19.1. Основні складові біологічного напряму НТТП
Альтернативним хімічному способу захисту рослин від шкідників і хвороб є біологічний їх захист за допомогою ентомофагів та ентомопатогенів. Нині найбільшого використання набув такий ентомофаг, як трихограма. Її застосування на озимій пшениці проти совки забезпечує (за даними науково-дослідних закладів) прибавку врожаю на 1,6 – 2 ц/га, на кукурудзі проти стеблевого метелика – на 1,8 – 2,3, на капусті проти совки і білянки – на 20 – 30, на горосі проти совки і плодожерки – на 1,3 – 1,8, на цукрових буряках проти совки і лугового метелика – на 15 – 20 ц/га.
Особливо висока економічна ефективність досягається при застосуванні біологічного методу захисту рослин у закритому ґрунті, що являє собою унікальне екологічне середовище, в якому за допомогою цього методу можна повністю відмовитися від застосування отрутохімікатів. А це надто важливо, оскільки овочі з теплиць споживаються людьми в свіжому вигляді без термообробки.
Найпоширенішими шкідниками в теплицях є білокрилка і павутинний кліщ, а їх природними ентомофагами – відповідно енкарзія і кліщ фітосейулюс. Личинки енкарзії живляться тільки яйцями, відкладеними білокрилкою, а кліщ фітосейулюс поїдає винятково павутинний кліщ. Там, де ці ентомофаги присутні в достатній популяції, білокрилки і павутинного кліща практично немає.
Кожне тепличне господарство для розведення енкарзії і фітосейулюса повинне мати спеціальні біолабораторії, витрати на утримання яких відносять до змінних витрат.
Ефективність цього біометоду виявляється за двома напрямами: 1) зменшує витрати на боротьбу з цими шкідниками у 8 – 10 разів порівняно з витратами на придбання отрутохімікатів та їх внесення (за один оборот овочі обробляються пестицидами 15 – 20 разів за умови відсутності їх біологічного захисту); 2) зростає урожайність овочів закритого ґрунту на 20 – 50 %.
У картоплярстві найбільш болючою проблемою є боротьба з таким грізним шкідником, як колорадський жук. Боротьба з ним вимагає великих витрат отрутохімікатів, коштів на їх придбання і внесення. Але вже зараз ці витрати можна скоротити на 60 – 70 % завдяки застосуванню бактеріального препарату "Бітоксибациліну". Важливо також, що в Україні інтродуковані (завезені з інших країн і адаптовані) ентомофаги колорадського жука подізус і періллюс.
Важливою ланкою біологічного напряму НТТП є створення принципово нових сортів і гібридів рослин і тварин, що мають високий потенціал урожайності й продуктивності, підвищену стійкість до стресових явищ навколишнього середовища – посух, хвороб, шкідників, надмірного зволоження тощо. Такий потенціал урожайності і підвищена стійкість досягаються завдяки вдосконаленню традиційних методів селекції, а також шляхом застосування сучасних методів біотехнології – генної і клітинної інженерії в поєднанні з традиційними методами селекції.
Щодо традиційної селекції, то варто зазначити, що вона продовжує демонструвати свій невичерпний потенціал. Про це свідчить (за повідомленням Ю. Губені) виведення європейськими вченими за участю українських нового різновиду цукрового буряку – озимого, який демонструє високий потенціал урожайності – до 950 ц/га і високу цукристість – 24 %.
Цей різновид цукрового буряку дає змогу істотно змінити технологію не лише щодо строків посіву (вересень), а й догляд за культурою. Практично зникає потреба у проведенні заходів з боротьби зі шкідниками і бур'янами, бо рослина покриває міжряддя значно раніше від їх появи. Станом на початок 2012 р. отримано лише перші, але надто обнадійливі результати, причому без будь-яких генетичних втручань, а лише шляхом гібридизації, селекції і відбору. Попереду ще мають бути проведені додаткові тестування щодо врожайності, цукристості, стійкості, мінливості, районування тощо.
Успішне завершення цих досліджень означатиме, що буряковий цукор буде спроможний успішно конкурувати з тростинним (у 2008 – 2009 маркетинговому році тростинний цукор у загальному виробництві цукру займав уже 80 %, тоді як у 1900 – 1901 pp. – 47 %). Отже, галузь буряківництва і цукрова промисловість одержать істотний імпульс для подальшого розвитку.
Суть генної й клітинної інженерії полягає в цілеспрямованому перенесенні чужорідного генетичного матеріалу в клітини рослин і тварин, а також штучно спрямованих мутацій.
Виведені трансгенні сорти мають ряд цінних ознак: стійкість до шкідників, хвороб, вірусів і бактерій; стійкість до посух і підвищеної засоленості ґрунту; можливість продукування чоловічо-стерильних форм рослин; більш збалансований склад амінокислот; вміст крохмалю із заданими фізико-хімічними властивостями; варіабельність складу жирних кислот, завдяки чому стає економічно вигідним використовувати олійні культури для виробництва дизельного палива.
Наприклад, урожайність трансгенного стійкого до вірусу тютюну вища на 5 – 7 % і, крім того, його вирощування дало змогу відмовитися від 2–3-разового обприскування пестицидами. При вирощуванні стійких до багатьох шкідників трансгенних сортів бавовнику типу Болгард (міцна коробочка) 60 % фермерів США відмовилися від використання інсектицидів, решта застосовувала їх лише раз, тоді як при вирощуванні традиційних сортів бавовнику їх потрібно обприскувати інсектицидами 4 – 6 разів. Уже отримані сорти бавовнику із забарвленим волокном будь-якого кольору.
Методом генної інженерії в США створено і передано у виробництво гібриди кукурудзи, стійкі до пошкоджень європейським стеблевим метеликом, і сорти картоплі групи "Новий лист", які не ушкоджуються колорадським жуком.
Нині ведеться робота зі створення трансгенних рослин, які продукували б в процесі фотосинтезу органічні речовини, придатні для виробництва пластмас, що можуть розкладатися мікроорганізмами.
Уже одержані трансгенні (тобто такі, що несуть у собі чужорідний ген) сільськогосподарські тварини – свині, вівці, кролі. Проблема створення таких тварин складна і до кінця не вирішена, але водночас є досить перспективною, оскільки дає змогу створити тварини з високою енергією росту, підвищеною плодовитістю, здатністю краще засвоювати корм і давати більше продукції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біологічний напрям наукового техніко-технологічного прогресу“ на сторінці 1. Приємного читання.
