Лізинг

Економіка підприємств агропромислового комплексу

Лізинг є особливою формою відтворення основних засобів, своєрідним видом підприємницької діяльності. Основоположним, сутнісним аспектом лізингу є довгострокова оренда майна, тобто передача його у тимчасове користування на умовах платності, строковості і зворотності або викупу.

Лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Отже, лізинг розглядається як додаткове особливе джерело фінансування, яке розширює можливості підприємств щодо вибору стратегії інвестування. Лізингу притаманні всі функції банківського кредиту. Але він є особливою формою кредитних відносин – товарним кредитом в основні засоби, за якого право використання майна відокремлюється від права володіння ним. Останнє переходить до лізингоодержувача, тоді як лізингодавець зберігає за собою право володіння переданим в оренду майном.

Лізингу притаманний переважно трибічний характер відносин, за яких у здійсненні лізингової операції беруть участь три суб'єкти: лізингодавець, лізингоодержувач і продавець лізингового майна. Всі вони економічно заінтересовані в укладанні лізингової угоди.

Так, підприємствам лізинг дає змогу одержати в користування необхідні основні засоби з можливим наступним придбанням їх у власність, не маючи власних коштів для їх закупівлі. Завдяки лізингу підприємства мають можливість не зв'язувати свій капітал через купівлю необхідних основних засобів, а використовувати його для організації іншої діяльності і тим самим розширювати можливості одержання додаткового доходу.

Завдяки лізингу здійснюється оновлення виробництва на якісно новій основі. Він відкриває доступ до сучасної техніки, забезпечуючи тим самим зростання продуктивності праці і підвищення дохідності. Перевагою лізингу, особливо для аграрних підприємств, є також та обставина, що вони можуть застосовувати схему гнучких лізингових платежів, що найбільше відповідає сезонності сільськогосподарського виробництва. Є й інші переваги лізингу як форми інвестування і відтворення основних засобів. Варто також знати, що в багатьох розвинутих країнах світу лізинг в інвестуванні основного капіталу займає велику питому вагу – до 30 % і більше.

Розрізняють два види лізингу: фінансовий і оперативний. Перш ніж перейти до розкриття їх суті зазначимо, що лізинг у нашій державі регламентується трьома нормативними документами: Законом України "Про фінансовий лізинг" (2003 р.), Податковим кодексом України і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 "Оренда". В цих документах немає єдиного трактування цих видів лізингу.

Найбільш узагальненим, не конкретним, є визначення фінансового лізингу в Законі України "Про фінансовий лізинг", в якому він розглядається як вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, яким передбачено: лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, і передати їх у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За такого трактування фінансовий лізинг втрачає основні ознаки класичного фінансового лізингу, що застосовується в ряді розвинутих країн, якими є подовжений строк лізингової угоди, за який амортизується понад 50 % вартості об'єкта лізингу, перехід ризиків втрати останнього від лізингодавця до лізингоодержувача, а також перехід у власність даного об'єкта до лізингоодержувача після завершення терміну угоди.

У Податковому кодексі України і в П(С)БО 14 "Оренда" поняття фінансового лізингу трактується за суттю майже аналогічно, хоча дещо ширше. Скажімо, в ПКУ фінансовий лізинг визначається як господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків на винагород, пов'язаних із правом користування та володіння об'єктом лізингу.

В обох цих нормативних документах передбачено перелік ознак, яким може відповідати фінансовий лізинг (оренда). Причому вважається, що лізинг є фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір відповідає хоча б одній із таких ознак.

Ознаки фінансового лізингу згідно з Податковим кодексом УкраїниОзнаки фінансової оренди згідно з П(С)БО 14 "Оренда"
• Об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 % його первісної вартості, а орендар на підставі лізингового договору і протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договор[1]. · Коментар. Ця ознака повністю відповідає поняттю класичного фінансового лізингу. · Балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більше 25 відсотків первісної вартості (ціни) такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору. Коментар. Ця умова не передбачає переходу об'єкта лізингу у власність лізингоодержувача, як це характерно для класичного лізингу.; Сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її. Коментар. Як і за попередньої умови не передбачено перехід об'єкта лізингу у власність лізингоодержувача; не вказується за який строк досягається така рівність, що дає можливість лізингодавцю його мінімізувати.; Майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використане іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик. · Коментар. Умова відповідає ознакам класичного фінансового лізингу.Орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди. Коментар. Ця ознака не встановлює нижньої межі строку оренди, тому така оренда може супроводжуватися великим фінансовим навантаженням на лізингоотримувача в разі, коли її строк буде мінімальним.; Орендар має можливість і намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою від його справедливої вартості на дату придбання. Коментар. Умова не фіксує нижньої межі строку договору фінансової оренди і не є чіткою за змістом, бо залишається не ясним, як трактувати договір оренди, якщо наміри лізингоодержувача змінюються.; Строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта лізингу. · Коментар. Ця умова не передбачає перехід права власності від лізингодавця до лізингоодержувача (орендаря). · • Теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди. · Коментар. Дана ознака не передбачає нижньої межі строку фінансової оренди та перехід права власності на об'єкт оренди до орендаря. · • Орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витрат на його модернізацію, модифікацію, дообладнання. · Коментар. Умова не цілком відповідає ознакам класичного фінансового лізингу.

За такого широкого і розмитого трактування фінансового лізингу, особливо в Законі України "Про фінансовий лізинг" і в П(С)БО 14 "Оренда", в багатьох випадках втрачається одна з найбільших переваг порівняно з іншими формами залучення позичкового капіталу для інвестування в основний капітал – уникнення лізингоодержувачем великих фінансових навантажень на економіку підприємства в перші роки дії лізингової угоди.

Адже коли законодавчими чи нормативними актами не передбачувати мінімального строку фінансового лізингу, за який би амортизувалося більше 50 % первісної вартості об'єкта лізингу, то лізингоодержувачі потрапляють у скрутне економічне становище через необхідність відшкодування вартості об'єкта лізингу за надто короткий строк, навіть за рік, що є непосильним для підприємств із слабким фінансово-економічним станом (економічно міцні підприємства, як правило, купують основні засоби за власні кошти).

Крім того, через короткі терміни лізингової угоди втрачається й така перевага класичного лізингу, як можливість застосувати гнучку схему виплати лізингових платежів, що враховує сезонність сільськогосподарського виробництва.

Оперативний лізинг (оренда), за Податковим кодексом України, трактується як господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного засобу, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

Аналогічно трактує оперативну оренду П(С)БО 14 "Оренда": це оренда інша, ніж фінансова.

Законодавчо передбачається застосування зворотного лізингу і сублізингу. Зворотний лізинг (за ПКУ) – це господарська операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою і передбачає продаж основних засобів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів тією ж фізичною чи юридичною особою в оперативний чи фінансовий лізинг.

Сублізинг – це вид піднайму об'єкта лізингу, а саме: лізингоодержувач за договором лізингу передає третій особі об'єкт лізингу у користування за плату на погоджений строк, але для цього потрібна обов'язкова згода лізингодавця у письмовій формі. До договору сублізингу ставляться такі ж вимоги, як і до договору лізингу.

Майно, передане за договором фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача (з відповідною позначкою), а майно за оперативного лізингу залишається на балансі в лізингодавця із зазначенням, що воно передано в оренду.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лізинг“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина 1. ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВНА ЛАНКА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ, ЇХ ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ І РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Особливості сільського господарства і агропромислового виробництва та їх вплив на економіку підприємств агропромислового комплексу

  • Предмет науки "Економіка підприємств"

  • Методологія науки "Економіка підприємств"

  • Спеціальні методи дослідження економіки підприємств

  • Тема 2. ТЕОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Поняття теорії підприємства і основний зміст класичної та неокласичної теорій * У

  • Інституціональні теорії фірми

  • Підприємництво як сучасна форма господарювання, принципи його здійснення та організаційні форми

  • Види підприємництва. Поняття малого підприємництва

  • Тема 3. ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ

  • Розділ 1. ПІДПРИЄМСТВО – ОСНОВНА ЛАНКА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Види підприємств та їх об'єднань

  • Поняття ефекту масштабу та розміру підприємств. Визначення ефективності масштабу

  • Еволюція підприємств агропромислового комплексу і створення аграрних підприємств ринкового типу

  • Розділ 2. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК

  • Економічні засади функціонування товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), з додатковою відповідальністю, повного і командитного товариства

  • Економічні засади функціонування фермерських господарств

  • Економічні засади функціонування приватних підприємств

  • Розвиток сільськогосподарської кооперації та її організаційні форми

  • Тема 4. ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Мікросередовище діяльності підприємств агропромислового комплексу

  • Макросередовище функціонування підприємств агропромислового комплексу

  • Методичні підходи до аналізу та оцінювання зовнішнього середовища підприємств

  • Тема 5. РИНОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ І ПРОДОВОЛЬСТВА

  • Інфраструктура аграрного ринку

  • Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію і продовольство та виникнення сільськогосподарської проблеми довгострокового періоду

  • Державне регулювання ринку сільськогосподарської продукції і продовольства

  • Тема 6. ВИТРАТИ І СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Поняття витрат і собівартості продукції

  • Склад витрат за всіма видами діяльності підприємств У

  • Групування операційних витрат за економічними елементами та статтями

  • Відмінності у формуванні витрат і собівартості продукції в системі бухгалтерського та податкового обліку

  • Класифікація витрат

  • Постійні і змінні витрати та поняття операційного левериджу

  • Співвідношення "фактор – продукт" і його аналіз

  • Визначення максимального прибутку. Неявні витрати

  • Методи визначення собівартості і методика обчислення собівартості сільськогосподарської продукції

  • Методика визначення собівартості продукції переробних підприємств

  • Управління витратами і шляхи зниження собівартості продукції

  • Тема 7. ВАЛОВІ ТА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Валова продукція сільського господарства

  • Товарна і реалізована продукція та методика визначення показників товарності

  • Вплив обсягу пропонування товарної продукції на доходи аграрних підприємств. Сільськогосподарська проблема короткострокового періоду

  • Продукція переробних підприємств: на стадії виробництва, готова продукція, товарна продукція, реалізована продукція * У

  • Чиста продукція аграрних і переробних підприємств

  • Прибуток і методика його визначення

  • Визначення прибутку як об'єкта оподаткування

  • Фінансово-економічні результати діяльності підприємств

  • Частина II. РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ їх ВИКОРИСТАННЯ

  • Характеристика земельних ресурсів України та їх розподіл між власниками і землекористувачами

  • Земельна реформа в Україні. Основи Земельного кодексу України

  • Методика паювання сільськогосподарських угідь

  • Земельний кадастр і грошова оцінка землі

  • Плата за землю. Фіксований сільськогосподарський податок

  • Оренда землі

  • Поняття ринку землі

  • Інтенсивність та ефективність використання земельних ресурсів

  • Ефективність меліорації землі

  • Тема 9. ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ

  • Персонал підприємств і його класифікація

  • Забезпеченість підприємств персоналом і визначення потреби у додатковій найманій праці (тимчасових і/або сезонних працівників)

  • Витрати на оплату праці й показники використання персоналу

  • Поняття продуктивності праці і методика її визначення в сільському господарстві

  • Особливості визначення продуктивності праці в переробних підприємствах і оцінка співвідношення між темпами зростання продуктивності й оплати праці

  • Аналіз продуктивності праці та фактори її підвищення

  • Заміна живої праці капіталом

  • Основи мотивації та оплати праці

  • Тема 10. ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ І ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Характеристика виробничого капіталу, його поділ на застосовуваний і виробничо спожитий

  • Класифікація і структура основного капіталу

  • Грошова оцінка основних засобів

  • Амортизація основних засобів У

  • Джерела і форми відтворення основних засобів

  • Лізинг
  • Ефективність використання основного виробничого капіталу

  • Поняття виробничої потужності підприємств, методи її визначення і показники використання в аграрних підприємствах * І

  • Формування і використання виробничої потужності переробних підприємств

  • Тема 11. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ВИРОБНИЧА ЛОГІСТИКА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Функціональна роль матеріально-речових елементів основного виробничого капіталу та їх місце у формуванні енергетичних ресурсів

  • Витрати на утримання техніки та економічні підходи до визначення доцільності її придбання порівняно з підрядом або заміною

  • Дві альтернативи: купівля нової чи потриманої техніки. Придбання техніки або її оренда

  • Тракторний парк та ефективність його використання

  • Ефективність використання комбайнового парку

  • Показники використання обладнання переробних підприємств та адаптація цих показників для одержання заданого обсягу продукції

  • Виробничі будівлі і споруди та ефективність їх використання

  • Поняття логістики, її функції та завдання

  • Матеріальний потік і його різновиди. Управління матеріальними потоками

  • Транспортні засоби як важливий складник логістичної системи підприємства та ефективність їх використання

  • Склади в логістичній системі підприємств і визначення економічної доцільності зберігання на них продукції

  • Тема 12. ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Економічна суть оборотного капіталу та його склад

  • Структура оборотного капіталу й оцінка запасів за їх виробничого споживання

  • Забезпеченість аграрних підприємств оборотним капіталом та його кругообіг

  • Методика визначення ефективності використання оборотного капіталу та її факторний аналіз

  • Мінімізація потреби в оборотному капіталі і фактори поліпшення його використання в аграрних підприємствах

  • Методичні підходи до визначення нормативів для окремих елементів оборотного капіталу переробних підприємств

  • Мінімізація сукупних витрат на куповані виробничі запаси вузькоспеціалізованих аграрних підприємств та переробних підприємств

  • Тема 13. НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ (РЕСУРСИ) ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Вартісна оцінка нематеріальних активів (ресурсів)

  • Амортизація нематеріальних активів (ресурсів)

  • Методичні підходи до визначення ринкової вартості нематеріальних активів – об'єктів інтелектуальної власності

  • Тема 14. АВАНСОВАНИЙ І ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Суть авансованого капіталу та його структура

  • Джерела формування авансованого капіталу, його класифікація і відмінність від категорії виробничого потенціалу

  • Позичковий капітал та критерій доцільності його залучення

  • Вартісна оцінка авансованого капіталу

  • Власний капітал підприємств та їх платоспроможність

  • Ефективність використання авансованого і власного капіталів

  • Частина III. ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ ЇЇ ФОРМУВАННЯ І ПІДВИЩЕННЯ

  • Суть ефективності як економічної категорії

  • Рентабельність виробництва і методика визначення її показників

  • Специфічні оцінні показники ефективності діяльності великих агропромислових компаній

  • Методика аналізу рентабельності виробництва

  • Аналіз співвідношення "витрати – випуск – прибуток" і механізму дії виробничого важеля. Фактори підвищення економічної ефективності виробництва

  • Графічний і математичний способи визначення точки беззбитковості виробництва

  • Аналіз беззбитковості виробництва і прибутковості галузі за показником норми беззбитковості

  • Оцінювання ринкової позиції підприємства за даними балансу і на ринку капіталів

  • Оцінювання ринкової позиції підприємства за показниками прибутковості

  • Тема 16. ІНВЕСТИЦІЇ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності. Класифікація інвестицій

  • Джерела фінансування інвестицій

  • Капіталовкладення підприємств

  • Методи зіставлення інвестицій у часі

  • Оцінювання ефективності інвестицій за недисконтованими фінансово-економічними показниками

  • Оцінювання ефективності проекту за методом чистої поточної (теперішньої) вартості

  • Сутність фінансових інвестицій, напрями їх здійснення і показники оцінювання ефективності обігу цінних паперів

  • Методичні підходи до визначення доцільності придбання підприємством акцій та облігацій

  • Тема 17. ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Ціна в ринковій економіці і характеристика її видів

  • Цінова конкуренція і цінова конкурентоспроможність

  • Цінова політика підприємств

  • Ціноутворення і ціни на продукцію сільськогосподарського походження та їх державне регулювання

  • Методи визначення рівня ціни пропонування

  • !!! Файл andr_epapk_14887 справа снизу немного обрезан, конец строки не прочесть.

  • Паритет цін і механізм його забезпечення в ринковій економіці

  • Тема 18. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття конкурентоспроможності підприємств і продукції

  • Поняття якості, характеристика її показників і значення для підвищення конкурентоспроможності продукції

  • Методи визначення якості продукції та вплив її рівня на результати виробництва

  • Методика визначення втрат (додаткового ефекту) від зниження (підвищення) якості продукції

  • Витрати на поліпшення якості продукції, основні чинники її підвищення та забезпечення конкурентоспроможності підприємства

  • Основи управління якістю продукції

  • Стандартизація і сертифікація продукції

  • Тема 19. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОЦІНЮВАННЯ її ЕФЕКТИВНОСТІ

  • Поняття новацій та інновацій, інноваційного процесу та інноваційної діяльності підприємств

  • Умови забезпечення ефективної інноваційної діяльності (інноваційного процесу)

  • Загальна характеристика напрямів НТТП і його основні риси

  • Агрохімічний напрям НТТП. Оцінювання ефективності застосування мінеральних добрив і фактори її підвищення

  • Ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин та основні пріоритети створення новацій за цим напрямом НТТП

  • Біологічний напрям наукового техніко-технологічного прогресу

  • Оцінювання економічної ефективності окремих новацій у рослинництві і тваринництві

  • Методичні підходи до оцінювання економічної ефективності інновацій у переробному виробництві

  • Тема 20. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ, ЇХ ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА І СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ

  • Суть і фактори розміщення і спеціалізації агропромислового виробництва

  • Форми спеціалізації в сільському господарстві й методика визначення виробничого напряму аграрних підприємств

  • Галузі й галузева структура аграрних підприємств і методика її визначення

  • Методика визначення ефективності галузевої структури аграрного підприємства

  • Процедура добору конкуруючих галузей і оцінка альтернатив при формуванні галузевої структури підприємства

  • Методика визначення чутливості прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур

  • Спеціалізація, кооперування і комбінування в переробному виробництві. Оптимізація асортиментного ряду продукції переробного підприємства

  • Організаційна структура управління підприємством: суть і характеристика її типів

  • Тема 21. АГРОПРОМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ЇЇ ВИЯВУ

  • Суть агропромислової інтеграції, її організаційні форми і соціально-економічне значення

  • Регіональні агропромислові формування

  • Господарські агропромислові формування

  • Світовий досвід розвитку агропромислової інтеграції кооперативного типу

  • Методичні підходи до побудови економічного механізму вертикальної агропромислової координації

  • Тема 22. КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Концентрація виробництва та її вплив на економіку підприємств

  • Економічна концентрація та захист економічної конкуренції

  • Диверсифікація аграрних і переробних підприємств, її форми і види

  • Переваги і загрози диверсифікації виробництва та методичні підходи до оцінювання доцільності її здійснення

  • Методика визначення рівня диверсифікації та оцінка ситуацій щодо її впливу на економіку підприємств

  • Частина IV. РОЗВИТОК ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття розвитку підприємства і характеристика основних теорій розвитку

  • Чинники розвитку підприємства і форми його вияву

  • Економічний тип розвитку підприємства, методика його визначення і напрями формування

  • Розподіл валового продукту та його вплив на формування інтенсивного типу розвитку підприємств

  • Трансформація підприємств

  • Вартість підприємства як результат його розвитку та методичні підходи до її визначення

  • Реструктуризація і реорганізація підприємств

  • Тема 24. ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТА АНТИКРИЗОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття "загроза" у контексті економічної безпеки та класифікація загроз. Рейдерство

  • Служба економічної безпеки підприємства: принципи організації, завдання і показники оцінки її роботи

  • Методичні підходи до визначення деяких показників оцінювання економічної безпеки підприємства

  • Антикризова діяльність щодо відновлення платоспроможності підприємства

  • Банкрутство підприємств