Світовою наукою запропоновано здійснювати аналіз й оцінку зовнішнього середовища за допомогою PEST (ЗТЕР)-аналізу, яким передбачається системний стратегічний аналіз таких його основних факторів, як політичних (Р – political), економічних (Е–economic), соціальних (S–social) і технологічних (Т– technological).
Існують також пропозиції щодо доцільності здійснення поглибленого аналізу зовнішнього середовища (за необхідності) шляхом розширення кола досліджуваних факторів. Якщо, скажімо, для аналізу береться і правовий фактор (L – Legal), то абревіатура набуває вигляду: SLEPT-аналіз, якщо ж добавляється і фактор навколишнього середовища (Е – environmental) – то отримуємо абревіатуру PESTLE. У разі потреби охоплення соціально-демографічного, технологічного, економічного, природного (навколишнього середовища), політичного, правового та етнічного факторів, тоді здійснюється STEEPLE- аналіз.
Загальний підхід до здійснення PEST-аналізу передбачає виокремлення з кожної із чотирьох (п'яти і т. д.) груп факторів найбільш важливих з точки зору створення умов для діяльності підприємства. Кожний із таких часткових факторів оцінюється відповідним чином: за напрямом дії на підприємство (позитивний вплив "+", негативний "-"), а також за силою їх впливу. Тоді оцінка здійснюється в балах, рангах тощо.
Результати такого аналізу оформлюються в спеціальну таблицю-матрицю (табл. 4.1), підметом якої є фактори макросередовища, а присудком – сила їх впливу чи напрям впливу (позитивний, негативний). Якщо вибраний лише
останній спосіб оцінки, то далі за кожною групою факторів підраховують кількість позитивних і негативних оцінок. Більша кількість, скажімо, позитивних оцінок в цілому свідчитиме про позитивний вплив певної групи факторів на діяльність підприємств, а домінування від'ємних оцінок – про їх негативний вплив.
Таблиця 4.1
ОРІЄНТОВНИЙ PEST-АНАЛІЗ ЧОТИРЬОХ ГРУП ФАКТОРІВ МАКРОСЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
| Група факторів | Часткові фактори | Напрям оцінки, 2012 р. | Напрям оцінки, 2014 р. |
| Р – політичні фактори | Довіра до президента України | - | + |
| Поточне законодавство, що регулює економічні і політичні відносини | - | - | |
| Очікувані зміни в законодавстві за цими напрямами | + | + | |
| Вплив опозиції в парламенті на прийняття життєво необхідних законів | - | - | |
| Вибори до Верховної Ради України | + | + | |
| Узгодженість вітчизняного законодавства з європейським | - | + | |
| Політична стабільність у державі | - | - | |
| Стабільність уряду | + | - | |
| Громадське ставлення до діяльності уряду | - | + | |
| Посилення (послаблення) контролю за діяльністю бізнесу | + | + | |
| Сила впливу профспілок на захист професійних і матеріальних інтересів трудових колективів підприємств | – | ||
| Регулювання й обмеження міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією та продовольством | - | + | |
| Е – економічні фактори | Залежність аграрних підприємств від переробних підприємств на ринку сільськогосподарської продукції | - | – |
| Економічне зростання (спад) | + | - | |
| Величина ВВП | - | - | |
| Рівень інфляції | - | - | |
| Динаміка ставки рефінансування | + | - | |
| Відсоткові ставки за кредитами | - | - | |
| Платоспроможний попит (купівельна спроможність населення) | - | - | |
| Обмінні курси валют (стабільність гривні) | + | - | |
| Податкове законодавство для сільськогосподарських товаровиробників | + | + | |
| Податкове законодавство для переробних підприємств | + | + | |
| Вартість енергоносіїв | - | - | |
| Державне регулювання цін на сільськогосподарську продукцію й продовольство | + | + | |
| Диспаритет цін, його тенденції | + | + | |
| Інвестиційний клімат в АПК | - | - | |
| Стан світової економіки | - | - | |
| S – соціальні фактори | Тенденції до зростання (зниження) освітнього рівня населення | + | + |
| Зростання (зниження) чисельності населення | - | - | |
| Зростання (зниження) частки населення пенсійного і передпенсійного віку | - | - | |
| Темпи зростання мінімальної заробітної плати порівняно з темпами інфляції | - | - | |
| Тривалість життя і зростання пенсійного віку | + | + | |
| Зміна в базових цінностях | - | + | |
| Екологічне середовище | - | - | |
| Підготовка масових професій і забезпеченість кваліфікованими кадрами аграрних і переробних підприємств | - | ||
| Міграція населення | - | - | |
| Т – технологічні фактори | Розвиток інформаційних технологій (IT) | + | + |
| Розвиток агротехнологій та їх застосування | + | + | |
| Доступ до нових технологій | - | - | |
| Швидкість зміни технологій, їх життєвий цикл | - | - | |
| Застосування нематеріальних активів у агропромисловому виробництві | - | - | |
| Нові продукти в переробній галузі | + | + | |
| Витрати на НДДКР | - | - | |
| Забезпеченість підприємств інформацією про досягнення НТТП | - | - | |
| Потенціал інновацій в АПК | + | + |
Але оскільки кожний із часткових факторів може мати не лише протилежний вплив (позитивний чи негативний), а й відрізнятися ступенем такого впливу, то бажано експертним шляхом кількісно визначити його, наприклад, у балах, і в кінцевому підсумку одержати сумарні оцінки за напрямами впливу з можливим наступним визначенням єдиної алгебраїчної суми оцінок.
Причому кількісну оцінку факторів доцільно здійснювати як з позицій важливості того чи іншого фактора для галузі, так і з позиції ступеня впливу таких факторів на підприємство. Ці оцінки можуть збігатись або відрізнятися, причому істотно, залежно від характеру впливу фактора.
Наведемо кілька прикладів. Так, рівень інфляції є важливим для галузі і для підприємства. Якщо інфляція висока, то вона оцінюється і для підприємства, і для галузі знаком "-".
Проте залежно від величини інфляції експертами може бути здійснена така, наприклад, кількісна оцінка цього економічного параметра: за рівня інфляції більше 15 % оцінний бал становитиме 3, 10 – 15 % (- 2), 5 – 10 % (- 1). Інфляція до 5 % вже оцінюється знаком "+", а саме: до 2 % (+ 3), 2 – 3,5 % (+ 2), 3,5 – 5 % (+ 1).
Стабільність уряду у 2012 р. в цілому оцінюється як позитивне явище (+), проте недостатній професіоналізм окремих урядовців, зокрема, ключових міністрів, прем'єр-міністра та віце-прем'єрів, може вплинути на оцінку ступеня дії цього фактора.
Наприклад, недостатній професіоналізм колишнього міністра економіки (відсутність базової освіти, досвіду роботи з економічних питань) давало підстави оцінити вплив цього фактора на економіку галузі не за максимальною оцінкою + 3, а, скажімо, з оцінкою + 2. На економіку окремого підприємства цей вплив менший і може бути оцінений, наприклад, у + 1 бал.
Безумовно, довіра до президента впливає на розвиток економіки держави в цілому і окремих галузей зокрема, але меншою мірою на економіку окремих підприємств. Якщо рівень довіри до президента низький, скажімо, довіряє менше 25 % населення, то напрям оцінки буде від'ємний, а оцінна шкала для галузі може коливатися від – 3 до – 1 залежно від відсотка довіри. Для підприємств оцінний бал може становити -1.1 навпаки, зі зростанням довіри до президента, як це мало місце у 2014 р., оцінна шкала набуває позитивного значення.
Податкове навантаження (законодавство) на сільськогосподарських товаровиробників у 2014 р. було сприятливим як для галузі в цілому, так і для окремих суб'єктів господарювання, тому в обох випадках цей фактор може бути оцінений за максимальною оцінкою + 3.
Підготовка масових професій і забезпеченість кваліфікованими кадрами підприємств агропромислового комплексу, особливо аграрних, загалом оцінюється негативно (знак "-").
Зараз аграрні підприємства часто стикаються з проблемою відсутності кваліфікованих працівників, які могли б раціонально експлуатувати сучасну складну сільськогосподарську техніку (потужні трактори, комбайни, доїльні установки тощо). Тому для окремих підприємств є підстави цей фактор оцінювати за максимально від'ємною оцінкою – 3). Для галузі в цілому, у зв'язку з можливостями направляти, наприклад, зернові комбайни з південних районів, де завершене збирання зернових, у північні райони разом з частиною кваліфікованих комбайнерів, від'ємна оцінка може бути зменшена.
Застосування нематеріальних активів на підприємствах агропромислового комплексу в цілому оцінюється знаком "-". Особливо це стосується безпосередньо аграрних підприємств, в абсолютній більшості яких такі активи відсутні взагалі. Іншими словами, і для галузі, і для підприємства, де не використовують об'єкти інтелектуальної власності, оцінний бал буде однаковий -3.
Аналогічний підхід може бути використаний і для оцінки решти факторів зовнішнього середовища. Безумовно, за такої оцінки може мати місце певний суб'єктивізм, оскільки експерти, крім неоднакових професійних знань, можуть мати й різне бачення розвитку політичних подій у країні та його наслідки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичні підходи до аналізу та оцінювання зовнішнього середовища підприємств“ на сторінці 1. Приємного читання.
