Ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин та основні пріоритети створення новацій за цим напрямом НТТП

Економіка підприємств агропромислового комплексу

Відомо, що посівам сільськогосподарських культур і багаторічним культурним насадженням, тваринам завдають шкоди близько восьми тисяч різних комах, кліщів, гризунів, грибкових, вірусних, бактеріальних і нематодних захворювань. Вони істотно знижують урожайність культур і продуктивність тварин, погіршують якість продукції, а нерідко без необхідних заходів призводять до її повної втрати.

Це дає підстави для висновку, що сільськогосподарські шкідники і хвороби потрібно розглядати як один із найнегативніших факторів, який впливає на фінансовий стан аграрних підприємств і характер рішень, що ними приймаються.

Значних втрат врожаю зазнають сільськогосподарські товаровиробники від забур'яненості посівів. За даними ФАО, ці втрати становлять у середньому по озимій пшениці – 24 %, кукурудзі – 29, ячменю – 21, сої – 35, цукровому буряку – 37 %. У кількісному вимірі величина цих втрат у світовому масштабі така, що їх уникнення дало б змогу прогодувати мільярд населення планети.

Наука і сільськогосподарська практика виробили кілька напрямів боротьби з сільськогосподарськими шкідниками і хворобами, серед яких в останні десятиріччя провідне місце почали займати хімічні засоби захисту рослин і тварин. Перш ніж прийняти рішення про вибір певного напряму, аграрні підприємства повинні мати повну інформацію про ефективність засобів і способів боротьби з шкідниками і хворобами, а також знати, які з них є найбільш економічно вигідними в конкретних умовах господарювання (вид шкідників, хвороб, характер і масштаби ураження: епідеміологічні чи неепідеміологічні, можливі втрати від такого ураження тощо).

З економічної точки зору проведення боротьби з шкідниками і хворобами є доцільним за умови, по-перше, коли заміна виробництва продукції, яка уражується шкідниками і хворобами, іншою галуззю принесе підприємству меншу економічну вигоду, ніж збереження існуючого виробництва. По-друге, коли витрати на боротьбу зі шкідниками і хворобами з надлишком покриваються вартістю збереженого врожаю. По-третє, коли невжиття превентивних і прямих методів боротьби призведе до істотних втрат грошових надходжень, визначених з урахуванням зниження врожайності (продуктивності) і падіння ціни на продукцію через погіршення її якості в поточному виробничому циклі або в майбутній період.

У даний час Україна вимушена імпортувати отрутохімікати, оскільки вітчизняне виробництво їх практично згорнуте через неконкурентоспроможність власних хімічних засобів боротьби в ланцюгу "ціна – якість".

При застосуванні хімічних засобів боротьби потрібно враховувати економічний поріг шкідливості. Під ним розуміють таку мінімальну щільність популяції шкідника, за якої витрати на боротьбу з ним скуповуються ціною збереженого врожаю. Науковими установами розроблені економічні пороги шкідливості для різних хвороб і шкідників за їх критичною кількістю на полях.

Дотримання підприємствами цих рекомендацій дасть змогу, з одного боку, уникнути невиправданих витрат на застосування пестицидів, коли поширення шкідників і хвороб не перевищило визначеного порогу, а з другого – своєчасно використати запобіжні й прямі методи боротьби з ними і цим самим зберегти врожай і якість продукції. Але щоб досягти цього, необхідно своєчасно та якісно здійснювати фітосанітарну оцінку посівів, за результатами якої приймається одне з наведених альтернативних рішень.

Економічна ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин та оцінка новацій серед них визначається за такою самою методикою, що й мінеральних добрив. Як переконують дослідні дані й практика, окупність витрат на застосування пестицидів досить висока і досягає за відповідними культурами 200 – 600 %, а в окремих випадках – і більше. Проте на практиці така економічна ефективність досягається не завжди. Однією з найбільш поширених причин цього є низька культура застосування, зберігання і транспортування пестицидів.

Важливим напрямом розвитку НТТП у галузі застосування пестицидів є підвищення якості препаратів. Нині в світі інтенсивно розробляються і в ряді країн на практиці використовуються пестициди п'ятого і навіть шостого поколінь, норми внесення яких становлять лише 15 – 20 г/га. Це дуже концентровані й високоактивні препарати, з якими потрібно кваліфіковано працювати. Слід виробляти лише гранульовані, мікрокапсульовані, з направленим електрозарядом пестициди, які істотно знижують забруднення навколишнього середовища і є значно безпечнішими для людей.

Національною академією аграрних наук України у 2010 р. успішно реалізований науковий проект "Розробка і впровадження екологічно безпечних технологій боротьби з бур'янами", завдяки чому знижено хімічне навантаження у посівах кукурудзи від 16 до 30 разів, цукрового буряку – 2,3 – 5,5 рази, пшениці озимої – 12 – 20 разів порівняно з попереднім. Важливо, що застосовувані гербіциди відповідно до даної програми в основному належать до четвертого класу токсичності (частково лише до третього). Тобто за токсичною дією не перевищують кухонну сіль, тоді як п'ятнадцять років тому вони переважно належали до другого і частково до третього класів.

Існує необхідність в інтенсивному розвитку наукового техніко-технологічного прогресу в напрямі розробки і застосування нової технології обробки посівів пестицидами завдяки використанню машин-обприскувачів нового покоління, що формують краплі в межах 80 – 300 мікрон. У світовій практиці такі машини вже є – це мало- й ультрамалооб'ємні обприскувачі, що дають змогу знизити дози внесення пестицидів на 25 – 50 %.

Нині через нестачу новітньої техніки отрутохімікати часто вносять нерівномірно, що значно знижує ефективність їх дії, підвищує вміст цих речовин у продукції. В розвинутих країнах, незважаючи на великі масштаби застосування пестицидів, їх вміст у харчових продуктах щорічно зменшується, насамперед завдяки використанню нової техніки і технології внесення.

В Україні надто гостро стоїть проблема кадрів, які були б здатні грамотно, з дотриманням усіх вимог застосовувати сучасні хімічні препарати. В багатьох розвинутих країнах прийняті національні програми застосування пестицидів, в яких особлива увага приділяється підготовці кадрів.

Наприклад, датський фермер повинен пройти відповідний курс підготовки протягом 200 год, скласти іспит і одержати диплом, без якого жоден банк не дасть цьому фермеру кредит.

Якщо в Україні в період функціонування лише двох типів підприємств – колгоспів і радгоспів, проблема спеціалістів, що мали певну підготовку в галузі застосування пестицидів, вирішувалась більш-менш задовільно. Нині, у зв'язку зі створенням фермерських господарств, інших приватних підприємств, виникає нагальна потреба в підготовці засновників або членів цих підприємств для роботи з даними отрутохімікатами. Адже згадані підприємства нерідко застосовують пестициди в значних масштабах і, не маючи необхідної професійної підготовки, можуть серйозно порушити правила внесення, і тим самим нанести велику шкоду довкіллю, істотно погіршити якість продукції. Тому необхідно організувати постійно діючі курси з підготовки фермерів, уповноважених осіб інших приватних підприємств з обов'язковою вимогою проходження цих курсів кожним, хто хоче самостійно господарювати на землі.

Слід зазначити, що застосування пестицидів повинне бути вкрай обережним, їх використання виправдане лише тоді, коли інші методи боротьби зі шкідник ками і хворобами не дають бажаного ефекту. Такий підхід до побудови системи захисту рослин і тварин є життєво необхідним, оскільки хімічні препарати сильно забруднюють навколишнє середовище, серйозно шкодять здоров'ю людей.

Відомо, що за недосконалої техніки, яка нерідко використовується нині в господарствах, близько 97 % інсектицидів і фунгіцидів і 60-– 90 % гербіцидів не досягають об'єктів пригнічення, а потрапляють у ґрунт, повітря, воду і уражають корисну флору, пригнічують біологічну активність ґрунту, гальмують природне відновлення його родючості.

Особливо загрозливим є той факт, що в багатьох видах комах виникає стійкість до отрутохімікатів, а це вимагає все більших і більших доз їх внесення, що призводить до збільшення витрат та інтенсивнішого забруднення довкілля. За повідомленням учених, уже багато видів комах стали стійкими до отрутохімікатів і що пристосовуваність до пестицидів виникає за 10 – 30 поколінь. Зрозуміло, чим коротший цикл зміни поколінь, тим швидше шкідники стають стійкими до отрутохімікату з усіма негативними наслідками з цього.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин та основні пріоритети створення новацій за цим напрямом НТТП“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина 1. ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВНА ЛАНКА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ, ЇХ ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ І РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Особливості сільського господарства і агропромислового виробництва та їх вплив на економіку підприємств агропромислового комплексу

  • Предмет науки "Економіка підприємств"

  • Методологія науки "Економіка підприємств"

  • Спеціальні методи дослідження економіки підприємств

  • Тема 2. ТЕОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Поняття теорії підприємства і основний зміст класичної та неокласичної теорій * У

  • Інституціональні теорії фірми

  • Підприємництво як сучасна форма господарювання, принципи його здійснення та організаційні форми

  • Види підприємництва. Поняття малого підприємництва

  • Тема 3. ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ

  • Розділ 1. ПІДПРИЄМСТВО – ОСНОВНА ЛАНКА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Види підприємств та їх об'єднань

  • Поняття ефекту масштабу та розміру підприємств. Визначення ефективності масштабу

  • Еволюція підприємств агропромислового комплексу і створення аграрних підприємств ринкового типу

  • Розділ 2. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК

  • Економічні засади функціонування товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), з додатковою відповідальністю, повного і командитного товариства

  • Економічні засади функціонування фермерських господарств

  • Економічні засади функціонування приватних підприємств

  • Розвиток сільськогосподарської кооперації та її організаційні форми

  • Тема 4. ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Мікросередовище діяльності підприємств агропромислового комплексу

  • Макросередовище функціонування підприємств агропромислового комплексу

  • Методичні підходи до аналізу та оцінювання зовнішнього середовища підприємств

  • Тема 5. РИНОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ І ПРОДОВОЛЬСТВА

  • Інфраструктура аграрного ринку

  • Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію і продовольство та виникнення сільськогосподарської проблеми довгострокового періоду

  • Державне регулювання ринку сільськогосподарської продукції і продовольства

  • Тема 6. ВИТРАТИ І СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Поняття витрат і собівартості продукції

  • Склад витрат за всіма видами діяльності підприємств У

  • Групування операційних витрат за економічними елементами та статтями

  • Відмінності у формуванні витрат і собівартості продукції в системі бухгалтерського та податкового обліку

  • Класифікація витрат

  • Постійні і змінні витрати та поняття операційного левериджу

  • Співвідношення "фактор – продукт" і його аналіз

  • Визначення максимального прибутку. Неявні витрати

  • Методи визначення собівартості і методика обчислення собівартості сільськогосподарської продукції

  • Методика визначення собівартості продукції переробних підприємств

  • Управління витратами і шляхи зниження собівартості продукції

  • Тема 7. ВАЛОВІ ТА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Валова продукція сільського господарства

  • Товарна і реалізована продукція та методика визначення показників товарності

  • Вплив обсягу пропонування товарної продукції на доходи аграрних підприємств. Сільськогосподарська проблема короткострокового періоду

  • Продукція переробних підприємств: на стадії виробництва, готова продукція, товарна продукція, реалізована продукція * У

  • Чиста продукція аграрних і переробних підприємств

  • Прибуток і методика його визначення

  • Визначення прибутку як об'єкта оподаткування

  • Фінансово-економічні результати діяльності підприємств

  • Частина II. РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ їх ВИКОРИСТАННЯ

  • Характеристика земельних ресурсів України та їх розподіл між власниками і землекористувачами

  • Земельна реформа в Україні. Основи Земельного кодексу України

  • Методика паювання сільськогосподарських угідь

  • Земельний кадастр і грошова оцінка землі

  • Плата за землю. Фіксований сільськогосподарський податок

  • Оренда землі

  • Поняття ринку землі

  • Інтенсивність та ефективність використання земельних ресурсів

  • Ефективність меліорації землі

  • Тема 9. ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ

  • Персонал підприємств і його класифікація

  • Забезпеченість підприємств персоналом і визначення потреби у додатковій найманій праці (тимчасових і/або сезонних працівників)

  • Витрати на оплату праці й показники використання персоналу

  • Поняття продуктивності праці і методика її визначення в сільському господарстві

  • Особливості визначення продуктивності праці в переробних підприємствах і оцінка співвідношення між темпами зростання продуктивності й оплати праці

  • Аналіз продуктивності праці та фактори її підвищення

  • Заміна живої праці капіталом

  • Основи мотивації та оплати праці

  • Тема 10. ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ І ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Характеристика виробничого капіталу, його поділ на застосовуваний і виробничо спожитий

  • Класифікація і структура основного капіталу

  • Грошова оцінка основних засобів

  • Амортизація основних засобів У

  • Джерела і форми відтворення основних засобів

  • Лізинг

  • Ефективність використання основного виробничого капіталу

  • Поняття виробничої потужності підприємств, методи її визначення і показники використання в аграрних підприємствах * І

  • Формування і використання виробничої потужності переробних підприємств

  • Тема 11. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ВИРОБНИЧА ЛОГІСТИКА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Функціональна роль матеріально-речових елементів основного виробничого капіталу та їх місце у формуванні енергетичних ресурсів

  • Витрати на утримання техніки та економічні підходи до визначення доцільності її придбання порівняно з підрядом або заміною

  • Дві альтернативи: купівля нової чи потриманої техніки. Придбання техніки або її оренда

  • Тракторний парк та ефективність його використання

  • Ефективність використання комбайнового парку

  • Показники використання обладнання переробних підприємств та адаптація цих показників для одержання заданого обсягу продукції

  • Виробничі будівлі і споруди та ефективність їх використання

  • Поняття логістики, її функції та завдання

  • Матеріальний потік і його різновиди. Управління матеріальними потоками

  • Транспортні засоби як важливий складник логістичної системи підприємства та ефективність їх використання

  • Склади в логістичній системі підприємств і визначення економічної доцільності зберігання на них продукції

  • Тема 12. ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Економічна суть оборотного капіталу та його склад

  • Структура оборотного капіталу й оцінка запасів за їх виробничого споживання

  • Забезпеченість аграрних підприємств оборотним капіталом та його кругообіг

  • Методика визначення ефективності використання оборотного капіталу та її факторний аналіз

  • Мінімізація потреби в оборотному капіталі і фактори поліпшення його використання в аграрних підприємствах

  • Методичні підходи до визначення нормативів для окремих елементів оборотного капіталу переробних підприємств

  • Мінімізація сукупних витрат на куповані виробничі запаси вузькоспеціалізованих аграрних підприємств та переробних підприємств

  • Тема 13. НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ (РЕСУРСИ) ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Вартісна оцінка нематеріальних активів (ресурсів)

  • Амортизація нематеріальних активів (ресурсів)

  • Методичні підходи до визначення ринкової вартості нематеріальних активів – об'єктів інтелектуальної власності

  • Тема 14. АВАНСОВАНИЙ І ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Суть авансованого капіталу та його структура

  • Джерела формування авансованого капіталу, його класифікація і відмінність від категорії виробничого потенціалу

  • Позичковий капітал та критерій доцільності його залучення

  • Вартісна оцінка авансованого капіталу

  • Власний капітал підприємств та їх платоспроможність

  • Ефективність використання авансованого і власного капіталів

  • Частина III. ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ ЇЇ ФОРМУВАННЯ І ПІДВИЩЕННЯ

  • Суть ефективності як економічної категорії

  • Рентабельність виробництва і методика визначення її показників

  • Специфічні оцінні показники ефективності діяльності великих агропромислових компаній

  • Методика аналізу рентабельності виробництва

  • Аналіз співвідношення "витрати – випуск – прибуток" і механізму дії виробничого важеля. Фактори підвищення економічної ефективності виробництва

  • Графічний і математичний способи визначення точки беззбитковості виробництва

  • Аналіз беззбитковості виробництва і прибутковості галузі за показником норми беззбитковості

  • Оцінювання ринкової позиції підприємства за даними балансу і на ринку капіталів

  • Оцінювання ринкової позиції підприємства за показниками прибутковості

  • Тема 16. ІНВЕСТИЦІЇ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності. Класифікація інвестицій

  • Джерела фінансування інвестицій

  • Капіталовкладення підприємств

  • Методи зіставлення інвестицій у часі

  • Оцінювання ефективності інвестицій за недисконтованими фінансово-економічними показниками

  • Оцінювання ефективності проекту за методом чистої поточної (теперішньої) вартості

  • Сутність фінансових інвестицій, напрями їх здійснення і показники оцінювання ефективності обігу цінних паперів

  • Методичні підходи до визначення доцільності придбання підприємством акцій та облігацій

  • Тема 17. ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Ціна в ринковій економіці і характеристика її видів

  • Цінова конкуренція і цінова конкурентоспроможність

  • Цінова політика підприємств

  • Ціноутворення і ціни на продукцію сільськогосподарського походження та їх державне регулювання

  • Методи визначення рівня ціни пропонування

  • !!! Файл andr_epapk_14887 справа снизу немного обрезан, конец строки не прочесть.

  • Паритет цін і механізм його забезпечення в ринковій економіці

  • Тема 18. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття конкурентоспроможності підприємств і продукції

  • Поняття якості, характеристика її показників і значення для підвищення конкурентоспроможності продукції

  • Методи визначення якості продукції та вплив її рівня на результати виробництва

  • Методика визначення втрат (додаткового ефекту) від зниження (підвищення) якості продукції

  • Витрати на поліпшення якості продукції, основні чинники її підвищення та забезпечення конкурентоспроможності підприємства

  • Основи управління якістю продукції

  • Стандартизація і сертифікація продукції

  • Тема 19. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОЦІНЮВАННЯ її ЕФЕКТИВНОСТІ

  • Поняття новацій та інновацій, інноваційного процесу та інноваційної діяльності підприємств

  • Умови забезпечення ефективної інноваційної діяльності (інноваційного процесу)

  • Загальна характеристика напрямів НТТП і його основні риси

  • Агрохімічний напрям НТТП. Оцінювання ефективності застосування мінеральних добрив і фактори її підвищення

  • Ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин та основні пріоритети створення новацій за цим напрямом НТТП
  • Біологічний напрям наукового техніко-технологічного прогресу

  • Оцінювання економічної ефективності окремих новацій у рослинництві і тваринництві

  • Методичні підходи до оцінювання економічної ефективності інновацій у переробному виробництві

  • Тема 20. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ, ЇХ ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА І СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ

  • Суть і фактори розміщення і спеціалізації агропромислового виробництва

  • Форми спеціалізації в сільському господарстві й методика визначення виробничого напряму аграрних підприємств

  • Галузі й галузева структура аграрних підприємств і методика її визначення

  • Методика визначення ефективності галузевої структури аграрного підприємства

  • Процедура добору конкуруючих галузей і оцінка альтернатив при формуванні галузевої структури підприємства

  • Методика визначення чутливості прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур

  • Спеціалізація, кооперування і комбінування в переробному виробництві. Оптимізація асортиментного ряду продукції переробного підприємства

  • Організаційна структура управління підприємством: суть і характеристика її типів

  • Тема 21. АГРОПРОМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ЇЇ ВИЯВУ

  • Суть агропромислової інтеграції, її організаційні форми і соціально-економічне значення

  • Регіональні агропромислові формування

  • Господарські агропромислові формування

  • Світовий досвід розвитку агропромислової інтеграції кооперативного типу

  • Методичні підходи до побудови економічного механізму вертикальної агропромислової координації

  • Тема 22. КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Концентрація виробництва та її вплив на економіку підприємств

  • Економічна концентрація та захист економічної конкуренції

  • Диверсифікація аграрних і переробних підприємств, її форми і види

  • Переваги і загрози диверсифікації виробництва та методичні підходи до оцінювання доцільності її здійснення

  • Методика визначення рівня диверсифікації та оцінка ситуацій щодо її впливу на економіку підприємств

  • Частина IV. РОЗВИТОК ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття розвитку підприємства і характеристика основних теорій розвитку

  • Чинники розвитку підприємства і форми його вияву

  • Економічний тип розвитку підприємства, методика його визначення і напрями формування

  • Розподіл валового продукту та його вплив на формування інтенсивного типу розвитку підприємств

  • Трансформація підприємств

  • Вартість підприємства як результат його розвитку та методичні підходи до її визначення

  • Реструктуризація і реорганізація підприємств

  • Тема 24. ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТА АНТИКРИЗОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття "загроза" у контексті економічної безпеки та класифікація загроз. Рейдерство

  • Служба економічної безпеки підприємства: принципи організації, завдання і показники оцінки її роботи

  • Методичні підходи до визначення деяких показників оцінювання економічної безпеки підприємства

  • Антикризова діяльність щодо відновлення платоспроможності підприємства

  • Банкрутство підприємств