Аналіз співвідношення "витрати – випуск – прибуток" (CVP – Cost – Volume – Profit) набув широкого застосування в зарубіжній практиці аналізу й оцінки економічної ефективності виробництва. CVP-аналіз здійснюється в межах короткострокового періоду, тому передбачає певні припущення. Зокрема, передбачається, що всі змінні витрати є пропорційними, а постійні витрати лише функцією часу. Ціна в аналізі розглядається незмінною, тобто не залежить від операційної активності підприємства, яка в інтегрованому вигляді представлена обсягом виробництва продукції.
За цих умов сукупні витрати можна представити виразом:
, а обсяг виробництва (продажу) в грошовому виразі –
, де
і
– обсяг виробництва (продажу) відповідно в натуральному і грошовому виразі;
– змінні витрати на одиницю продукції; ПВ – постійні витрати; Ц – ціна одиниці продукції.
СVР-аналізом передбачається визначення й оцінка низки важливих показників, зокрема, абсолютна і відносна величини маржинального прибутку, приріст прибутку співвідносно до приросту витрат, операційний леверидж і деякі інші.
Зокрема, маржинальний прибуток МЛ визначається за відомою нам формулою:
де ЗВ – загальна сума змінних витрат за період, за який визначається маржинальний прибуток, який має дві складові: операційний прибуток і постійні витрати.
Звідси операційний прибуток ОП можна розрахувати так: ОП = МП - ПВ. З цього виразу видно, що менші постійні витрати, то менше відрізняється за величиною маржинальний прибуток від операційного, і навпаки. Ця закономірність є важливою для аналізу впливу динаміки зміни обсягу виробництва на операційний прибуток.
Оскільки в короткостроковому періоді постійні витрати залишаються незмінними зі зміною обсягу виробництва, то стає очевидним, що зі зростанням або зменшенням останнього операційний прибуток буде змінюватися (зростати чи зменшуватися) на величину маржинального прибутку.
Отже, , але оскільки
, тоді
Для аналізу зв'язку між маржинальним прибутком і обсягом виробництва (продажу) продукції розраховують коефіцієнт маржинального прибутку Кмп, що вказує, яка частка останнього у грошовій виручці від реалізації продукції, тобто
Іншими словами, показує, скільки грошових одиниць маржинального прибутку припадає на одну грошову одиницю виручки.
Зазначимо також, що в разі, коли розраховують маржинальний прибуток на одиницю продукції, тоді в міжнародній термінології показникназивають показником контрибуційної маржі (Contribution margin – СМ) і визначається він у відсотках
де Р – ринкова ціна за одиницю продукції;
AVC – середні змінні витрати на одиницю продукції.
Чисельник формули репрезентує контрибуційну маржу на одиницю продукції, або іншими словами – маржинальний прибуток на цю ж продукцію. Показник СМ характеризує ступінь впливу зміни ціни на прибуток підприємства і чим вищий він, тим менш ризикованими є кон'юнктурні коливання цін.
Показник Кмп за умови сталих цін і суми змінних витрат на одиницю продукції є величиною постійною. Отже, є можливість розрахувати приріст чи зменшення операційного прибутку з виразу ΔΟΠ = ΔΟΒΓ • Кмп.
Якщо, скажімо, обсяг реалізації цукру цукровим заводом за коефіцієнта використання виробничої потужності 0,6 (60 %) становив 41,9 тис. т на суму 176 млн грн, а змінні витрати на цей обсяг продукції – 112 млн грн, то коефіцієнт маржинального прибутку за цих умов дорівнюватиме (176 -112): 176 = 0,364.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз співвідношення "витрати – випуск – прибуток" і механізму дії виробничого важеля. Фактори підвищення економічної ефективності виробництва“ на сторінці 1. Приємного читання.
