Із попереднього матеріалу відомо, що найбільша частка оборотного капіталу перебуває у виробничих запасах. Це пояснюється необхідністю забезпечення безупинності виробництва.
Економістами давно з'ясовано, що безупинність може бути забезпечена за різного обсягу запасів матеріальних цінностей. Але оскільки створення цих запасів з економічного погляду є заморожуванням коштів, то стає очевидним, що найбільший господарський ефект досягається за їх мінімальної величини, достатньої для нормального функціонування виробництва.
У практиці роботи аграрних підприємств мінімальні запаси окремих складових оборотного капіталу визначаються у процесі їх нормування. Суть його полягає в тому, що за кожним елементом нормованих оборотних засобів встановлюється індивідуальний норматив: для матеріальних цінностей – у натуральному і грошовому виразах, для фондів обігу – у вартісному виразі.
Індивідуальний норматив оборотного капіталу – це мінімальна потреба в окремому його виді (елементі), яка забезпечує безперервну роботу підприємства.
Сукупний норматив оборотного капіталу по підприємству визначається як сума індивідуальних нормативів, що відображає загальну потребу підприємства в цьому ресурсі.
В аграрних підприємствах нормування оборотного капіталу здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій з нормування оборотних засобів підприємствами аграрного сектора АПК[1].
При нормуванні виробничих запасів враховується обсяг виробничого споживання відповідного їх елементу (добрив, отрутохімікатів, пального тощо) і часу перебування (завантаження) засобів в обороті. Норму запасів Нр на ці види матеріальних цінностей визначають за формулою
де М – час перебування кожного виду виробничих запасів в обороті; К – коефіцієнт наростання споживання кожного виду запасів.
Час перебування оборотних засобів (відповідного виду запасів) в обороті розраховується з виразу
де Д – річна зважена завантаженість відповідного виду виробничих запасів в обороті. Щоб її визначити потрібно спожитий в кожному кварталі ресурс помножити на дні його перебування в обороті й одержані результати за всіма кварталами підсумувати; Пф – річна потреба оборотного засобу (вартість вироб- ничо-спожитого засобу за рік).
Коефіцієнт наростання споживання оборотного засобу К визначається так:
де Дк – календарна завантаженість оборотного засобу в обороті, яка дорівнює добутку вартості виробничо-спожитого засобу за рік на 365.
Норматив на кожний вид виробничих запасів Н обчислюють за формулою
де С – сума середньоденного споживання оборотного засобу, що визначається як частка від ділення вартості спожитого ресурсу за рік на 365.
За наведеними формулами нормативи розраховуються тільки на перший плановий рік, а на наступні роки їх можна встановити у відсотках до річного обсягу виробничого споживання за формулою
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мінімізація потреби в оборотному капіталі і фактори поліпшення його використання в аграрних підприємствах“ на сторінці 1. Приємного читання.
