Диверсифікація як і спеціалізація та концентрація є однією із суспільних форм організації виробництва. Слово "диверсифікація" походить від латинських слів diversus, що означає різний, віддалений, і fadere – робити.
Як економічний термін "диверсифікація" стала вживатися в західній економічній науці і практиці достатньо давно і означає проникнення фірм у нові для них сфери діяльності, завдяки чому вони перетворюються на багатогалузеві комплекси. Акцент при цьому робиться на створенні таких видів діяльності, які не пов'язані з основним виробництвом.
У сучасних умовах диверсифікація в широкому розумінні цього слова набуває дещо глибшого змісту і може бути визначена як урізноманітнення видів діяльності підприємства у виробничій, фінансовій і маркетингових сферах.
В економічній літературі виділяють такі напрями диверсифікації:
• концентрична – створення нових видів продукції за існуючої технології і на основі тих же матеріалів, сировини, що раніше використовувалися на підприємстві;
• вертикальна – організація виробництва продукції, яку раніше підприємство отримувало від партнерів-постачальників;
• горизонтальна – випуск продукції для задоволення потреб традиційних споживачів, але для її виробництва потрібні зміни існуючої технології або розробка нової;
• конгломератна – проникнення у нові сфери діяльності, не пов'язані з поточним бізнесом.
Зазначені види диверсифікації виділені за критерієм зв'язку з основним бізнесом підприємства.
Диверсифікація виробництва в сільському господарстві, з огляду на специфіку даної галузі, має істотні особливості, що зумовлює необхідність залучення, крім названого, ще й інших критеріїв для визначення її видів. Виправдано, зокрема, виокремлювати види диверсифікації за критерієм сфери діяльності, а саме: виробничу, фінансову і маркетингову.
Виробнича диверсифікація – це урізноманітнення на підприємстві видів виробництв, що забезпечують одержання різної продукції і/або розширення її асортименту.
Фінансова диверсифікація – це урізноманітнення фінансової діяльності, яка досягається через здійснення підприємством різних видів коротко- і довгострокових фінансових вкладень.
Маркетингова диверсифікація пов'язана зі створенням підприємством власної торговельної мережі, розширенням каналів збуту продукції, задіянням більшої кількості маркетингових важелів просування товару на ринок, організацією (за необхідності) післяпродажного обслуговування проданих товарів.
Можна виокремити два види виробничої диверсифікації: галузеву і продуктово-асортиментну.
Галузева диверсифікація – це збільшення сукупності функціонуючих на підприємстві галузей, які на стадії виробництва всіх видів сільськогосподарської продукції – кінцевого споживання, проміжної (насіння, корми) і сировини для промислової переробки – технологічно не пов'язані між собою.
Галузева диверсифікація тоді має місце, коли підприємство починає розвивати нові для себе виробництва, які відрізняються від виробництв інших галузей кінцевим продуктом, застосовуваними засобами виробництва, його технологією та організацією.
Специфічною особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що аграрні підприємства, у тому числі і спеціалізовані (про вузькоспеціалізовані тут не йдеться), повинні розвивати не одну, а кілька галузей сільськогосподарського виробництва. Кількість таких галузей може бути різна.
Рис. 22.1. Форми і види диверсифікації аграрних підприємств
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Диверсифікація аграрних і переробних підприємств, її форми і види“ на сторінці 1. Приємного читання.
