Для оцінки ефективності використання оборотного капіталу, визначення потреби в ньому й обґрунтованого управління процесом прискорення обороту застосовують кілька економічних показників. Серед таких показників одним із найважливіших є коефіцієнт обороту оборотного капіталу.
В економічній аграрній літературі нерідко пропонується розраховувати цей показник відношенням товарної продукції (інколи валової продукції), збільшеної на вартість тварин, що переведені в основне стадо і зменшеної на грошову виручку від реалізації вибракуваних з основного стада тварин до середньорічної вартості оборотного капіталу.
Одержаний таким способом економічний показник більшою мірою характеризує віддачу оборотного капіталу (оборотних засобів), а не швидкість його обороту. До вартості товарної (валової) продукції включена амортизація і прибуток, які не слід було б брати до уваги при визначенні швидкості руху предметів праці – оборотних фондів. Адже амортизація є результатом руху основних засобів, а прибуток безпосередньо залежить від продуктивності живої праці, кон'юнктури ринку і каналів реалізації продукції, її якості, строків продажу тощо. Тому збільшення чи зменшення цих частин вартості продукції не повинно позначатися на показнику швидкості обороту оборотного капіталу.
Більш обґрунтовано цей показник можна визначити на будь-якому підприємстві діленням виробничих витрат без амортизації на середньорічну вартість оборотного капіталу. Для визначення швидкості обороту лише предметів праці необхідно матеріальні витрати підприємства (всі витрати за мінусом амортизації, витрат на оплату праці і послуг зі сторони) поділити на середньорічну вартість виробничих запасів, незавершеного виробництва і готової продукції.
Матеріальні витрати являють собою спожиті в процесі виробництва предмети праці. В них, що дуже важливо для врахування специфіки сільськогосподарського виробництва, знаходить відображення мале коло кругообігу оборотних фондів – внутрішньогосподарський оборот, коли частина авансованих предметів праці не проходить товарної стадії, а потрапляє до складу виробничих запасів.
У переробних підприємствах коефіцієнт обороту оборотного капіталу визначають діленням вартості реалізованої продукції протягом року на його середньорічну вартість, що обчислюється як середній залишок оборотного капіталу, розрахований за формулою середньохронологічної, а саме:
де – залишки оборотного капіталу на початок місяця.
Прискорення обороту оборотного капіталу має важливе економічне значення, оскільки зменшує потребу виробництва в цьому ресурсі для виконання виробничої програми, а отже, підвищує ефективність відтворювального процесу.
Вивільнені при цьому кошти підприємство може направити на диверсифікацію виробництва, соціальний розвиток колективу тощо.
Для того щоб мати повніше уявлення про швидкість руху оборотного капіталу аграрних підприємств на виробничій і обіговій стадіях, його середньорічну величину доцільно визначати не тільки відповідно до фактичної наявності цього ресурсу, а й вилучити з нього наднормативні запаси кормів, насіння і посадкового матеріалу. Завдяки цьому зменшиться знаменник формули визначення коефіцієнта обороту, а отже, зросте його величина до рівня, який відповідає нормативній забезпеченості підприємства зазначеними видами (елементами) оборотного капіталу сільськогосподарського походження.
Але оскільки сільськогосподарське виробництво залежить від природних умов, то підприємства життєво заінтересовані мати підвищений запас цих засобів, тому його створення розглядають як важливу умову їх стабільної роботи. Проте зі збільшенням вказаного запасу зростає і середньорічна вартість оборотних засобів, а отже, за рахунок цього фактора зменшуватиметься коефіцієнт їх обороту. Порівняння цього коефіцієнта, розрахованого за двома описаними методами, дасть змогу зробити правильний висновок про час повного кругообороту авансованого оборотного капіталу.
Обернену величину коефіцієнта обороту називають коефіцієнтом завантаженості. В практиці аналітичної роботи підприємств широко використовується показник тривалості одного обороту оборотного капіталу у днях Тоб, що визначається за формулою
де Тп – тривалість періоду, за який розраховується показник; Коб – коефіцієнт обороту оборотного капіталу.
По сільськогосподарському виробництву коефіцієнт обороту визначається за наслідками господарського року, тому Тп = 365 дн. Якщо, скажімо, Коб =1,1, отже, Тоб становитиме 332 дн.
Для порівняння зазначимо, що в переробних підприємствах тривалість одного обороту є значно меншою. Скажімо, за останні роки коефіцієнт обороту оборотного капіталу в молокопереробних підприємствах перебуває у межах 6 – 7. Це означає, що тривалість обороту оборотного капіталу становить тут 60 – 52 дн.
Залежно від коефіцієнта обороту оборотного капіталу може змінюватися потреба в ньому. За його збільшення певні елементи оборотного капіталу можуть вивільнятися з обороту, а за зменшення – виникатиме необхідність у їх додатковому залученні для виробництва того самого обсягу продукції. Відносне вивільнення (залучення) оборотного капіталу Вв через зміну коефіцієнта обороту визначається з формули
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика визначення ефективності використання оборотного капіталу та її факторний аналіз“ на сторінці 1. Приємного читання.
