Спочатку визначається гуртова (оптова) ціна підприємства, скажімо, на лікеро- горілчану продукцію, множенням повної собівартості одиниці цієї продукції на коефіцієнт рентабельності (не вище нормативного). Гуртова ціна підвищується на величину акцизного збору Какц.
Якщо, наприклад, він встановлений у розмірі 30 %, то вказана ціна множиться на коефіцієнт 1,3. На одержану таким чином вільну відпускну ціну нараховується податок на додану вартість (Податковим кодексом України ставка ПДВ до 31 грудня 2013 р. включно становитиме 20 %, а з 1 січня 2014 р. – 17 %), тобто вона збільшується на коефіцієнт 1,2. Звідси роздрібна ціна на лікеро- горілчані вироби дорівнюватиме його ціні з ПДВ, збільшеній на торговельну націнку Кти.
У формалізованому вигляді роздрібну ціну товару Цр, на який нараховується акцизний збір, можна подати у такому вигляді:
Договірні ціни на більшість сільськогосподарської продукції встановлюються з урахуванням їх якості. Нерідко для визначення такої ціни необхідне застосування спеціальної методики, особливо, коли до уваги беруться не один, а більше якісних параметрів продукції.
Скажімо, договірна ціна на молоко незбиране встановлюється з урахуванням його ґатунку та вмісту жиру і білка. При цьому береться до уваги, що нормативна жирність молока становить 3,4 %, а нормативний вміст білка – 3 %. Методикою передбачено, що на білок припадає 60 % ціни, а на жир – 40 %.
Якщо, наприклад, договірна ціна за 1 ц молока першого ґатунку з базисними показниками жиру і білка дорівнює 220 грн, то на жирність буде віднесено 88 грн ціни, а білковість – 132 грн. На основі цих даних розраховують "ціну" (вагомість) 1 % жиру і 1 % білка виходячи з їх нормативного рівня. З цією метою треба частину ціни в гривнях, що припадає на жир і білок, поділити на їх базисний рівень. У нашому прикладі "ціна" 1 % жиру становитиме 25,88 грн (88 : 3,4), а білка – 44,0 грн.
Наприклад, підприємство фактично поставило молокопереробному підприємству молоко першого ґатунку з жирністю 3,6 % і білковістю 3,1 %. Тоді закупівельну ціну 1 ц молока можна визначити за формулою
де Фж і Фб – фактичний вміст у молоці відповідно жиру і білка; Цж і Цб – "ціна" 1 % відповідно жиру і білка.
У нашому прикладі закупівельна ціна 1 ц молока незбираного становитиме не 220 грн/ц, а більше завдяки вищим показникам якості:
Особливого методичного підходу вимагає обґрунтування ціни пропонування на органічну продукцію. Її виробники повинні знати, за якого рівня такої ціни вироблена органічна продукція забезпечить їм одержання очікуваної економічної вигоди.
Відправним пунктом у такому обґрунтуванні є дотримання умови, згідно з якою сільськогосподарський товаровиробник повинен отримати з 1 га посіву культури, вирощеної за органічною технологією, не менше прибутку, ніж за інтенсивною технологією.
Дотримання цієї умови об'єктивно необхідне, оскільки урожайність культури за органічною технологією вирощування формується головним чином на рівні природної родючості ґрунту, а отже, вона може бути значно нижчою від урожайності, сформованої за інтенсивної технології. Змінюються також витрати на одиницю посівної площі. Зокрема, зменшуються витрати на добрива й отрутохімікати та на їх підготовку і саме внесення, натомість зростають витрати на обробіток ґрунту, на оплату праці в зв'язку із застосуванням у більших масштабах ручної праці тощо.
Але якщо ціна пропонування буде лише на такому рівні, що гарантуватиме сільськогосподарським товаровиробникам такий же прибуток з одиниці площі, як і за інтенсивної технології, то виробництво екологічно чистої продукції не буде економічно вигідним, оскільки це пов'язане зі значним ризиком втрати врожаю через вірогідний інтенсивний розвиток шкідників і хвороб та через ослаблення стійкості рослин до стресових змін зовнішнього природного середовища, наприклад посух.
З урахуванням викладеного мінімальну ціну одиниці екологічно чистої продукції Цеп можна визначити з виразу
де Сеп – собівартість одиниці органічної (екологічно чистої) продукції; ОПз – операційний прибуток на одиницю площі за інтенсивної технології; Уеп – урожайність культури, отриманої за органічної технології; Пр – премія за ризик, коефіцієнт, наприклад, 1,2.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „!!! Файл andr_epapk_14887 справа снизу немного обрезан, конец строки не прочесть.“ на сторінці 1. Приємного читання.
