Господарські агропромислові формування

Економіка підприємств агропромислового комплексу

"Нібулон" – це вітчизняний зернотрейдер, який поклав край безроздільному пануванню іноземним зернотрейдерам на ринку експорту зерна. У 2012 р. ця компанія зайняла третє місце по чистому доходу (виручці) - 13 867,1 млн грн серед 100 топ-компаній у сфері агробізнесу.

Компанії, які займаються несільськогосподарським виробництвом, стали вливали свій капітал у сільське господарство, розглядаючи аграрне виробництво як перспективний напрям інвестицій для вільного капіталу (холдинги "Нафком", "Авіас-2000", "Алеф", "Чиста криниця" та ін.). Є й такі великі промислові підприємства, які, будучи технологічно не пов'язаними з сільським господарством, вливають свій капітал в цю галузь для забезпечення потреб багатотисячних колективів своїх працівників дешевими та якісними продуктами 'Харчування. Прикладом може бути дочірнє підприємство шахти ім. Засядька "Агрофірма "Шахтар". До її складу входять близько 30 сільськогосподарських підприємств загальною площею сільськогосподарських угідь 75 тис. га. В них утримується 6 тис. корів, 25 тис. голів свиней, 500 тис. бройлерів, 1 млн голів дорослий курей. Переробні підприємства представлені Краматорським м'ясокомбінатом і консервним заводом і Слав'янським молокозаводом.

Створені також холдинги за участю банківського капіталу (наприклад, "Міжнародна агропромислова корпорація "Приват-Агро"), які вбачають не лише перспективність капіталовкладень в аграрну сферу, а й контроль за процесом сільськогосподарського виробництва з метою повернення раніше виданих кредитів (це важливий мотив входження банків до агробізнесу). Крім того, банки, зокрема, "Приватбанк", через підконтрольне йому ТОВ "Приватагроцентр", що здійснює управління 30-ма виробничими структурами, у тому числі 17 аграрними підприємствами, кількома переробними підприємствами, елеваторним комплексом надає кредити аграрним підприємствам. При цьому "Приватбанк" гарантує собі повернення таких кредитів через підконтрольність аграріїв, одержуючи, таким чином, надійні відсотки за мінімального ризику.

Агропромислові холдинги створюються в останні роки і міжнародними корпораціями "Sema", "Renesans-Capital", "Tveelingen-Agro", "Золотий колос" та ін., які масово стали орендувати земельні масиви. Ці та інші компанії, маючи значні фінансові ресурси, підвищують орендну плату за землю і консолідують завдяки цьому великі масиви землі.

На даному етапі основна мета іноземних компаній – взяти землю в довгострокову оренду (з метою можливого її викупу) й організувати ефективне експортно-орієнтоване виробництво сільськогосподарської продукції завдяки родючій землі, низької (для них) орендної плати (в країнах ЄС вона сягає 425 євро за 1 га (приблизно 5 тис. грн)[4] і дешевої робочої сили. Окремі такого типу холдинги стають вертикально інтегрованими структурами, придбаваючи або створюючи переробні потужності.

У 2013 р. функціонувало близько 100 АПФ (агропромислових холдингів і АПФ як цілісних підприємств) з площею орендованих земель від 10 до 670 тис. га. Загальна площа цих структур – близько 7 млн га. Найбільші масиви сільськогосподарських угідь орендують "Ukrlandfarming" – 670 тис. га, "Кернел" – 422, "NCH" – 400, "Миронівський хлібопродукт" – 360, "Мрія" – 320 тис. га. Уже 16 компаній використовують по 100 і більше тисяч гектарів. Причому холдингові структури в останній час стали інтенсивно нарощувати земельний банк в очікуванні ринку землі. За даними УКАБ, з липня 2010 р. по липень 2011 р. компанії України збільшили площу землекористування на 1 млн га, а в 2016 р. згідно з заявленими планами вона може збільшитися до 8 млн га.

АПФ обох типів мають низку переваг як господарські об'єкти, але водночас вони несуть в собі і значні загрози. Основні переваги полягають в тому, що АПФ створюють велике товарне виробництво, яке дає змогу отримувати ефект масштабу. В більшості з них відбувається концентрація капіталу в руках ефективного суб'єкта господарювання. Влитий в аграрну сферу капітал реанімує в багатьох випадках сільськогосподарське виробництво і забезпечує його зростання на новій технічній і технологічній основі. В результаті зростає добробут працюючих селян завдяки підвищенню їх заробітної плати, виникають можливості залучення холдингами іноземного капіталу.

АПФ мають змогу здійснювати єдину науково-технічну, технологічну і фінансову політику, розвивати великомасштабну переробку і власну торговельну мережу, оптимізувати внутрішні фінансові потоки, концентрувати і спрямовувати їх на розв'язання актуальних завдань щодо створення висококонкурентно- го виробництва, логістики, впровадження сучасного менеджменту. В раціональних за розмірах АПФ підвищується оперативність і маневреність використання усіх ресурсів, значно спрощується і раціоналізується процес узгодження інтересів учасників інтеграційного процесу, знижується ризик від погодних умов завдяки просторовій диверсифікації сільськогосподарського виробництва, розширюються можливості комбінування виробництва. В сукупності все це породжує додаткове джерело синергічного ефекту в АПФ.

Разом з тим вітчизняний варіант капіталізації сільського господарства з домінуючим напрямом впливання капіталу із зовнішніх джерел несе в собі і немало загроз. Одна з них, про яку вже йшлося, – це створення АПФ як цілісними підприємствами аграрних структурних підрозділів ("зелених цехів") замість відокремлених. В результаті доходи від податків минають сільські території, осідаючи в центральних офісах. Окремі АПФ не орієнтуються на довгострокову Присутність в аграрній сфері, і головним завданням своїм вбачають одержання значної економічної вигоди за короткий строк, інвестуючи лише поточну діяльність. При цьому АПФ нерідко орієнтуються лише на рослинницькі галузі з високоліквідною продукцією – соняшник, ріпак, зернові культури, що швидко мінералізують ґрунт, знижуючи його родючість. По суті, такі АПФ одержують антиренту. Тому актуальною постає проблема впровадження механізму вилучення антиренти на користь місцевих бюджетів і обмеження можливостей її утворення.

У зв'язку зі значною концентрацією в одних руках земельних ресурсів є загроза виникнення латифундизму і розвитку монополізму на ринку оренди землі, а можливо, й на ринку сільськогосподарської продукції та продовольства. Функціонування холдингів може породжувати загрозу зростання соціальної напруженості на селі, що пов'язане з використанням робочої сили: орієнтація окремих холдингів лише на рослинництво і відмова від розвитку тваринницьких галузей позбавляє сільське населення значної кількості робочих місць. Не розвивають ці структури і трудомісткі галузі: льонарство, овочівництво, хмелярство тощо, що також посилює безробіття на селі. Несе в собі певні загрози й та обставина, що деякі з АПФ зовсім відмежувалися від підтримки соціальної сфери на селі.

Слід також наголосити, що окремі холдинги являють собою надто складні конгломерати із сукупності різнопрофільних промислових підприємств (не тільки переробних), інфраструктури аграрних виробників із великою розосередженістю по території України і надзвичайно ускладненими відносинами власності. Часто вибудовуються піраміди власності з важко розпізнавальним головним власником, що перебуває на її вершині. При цьому втрачається прозорість бізнесу.

Різнопрофільність виробництв, велика їх розосередженість по території країни надає таким холдингам деяких наближених рис кластеру. Але, безумовно, це не кластери, таким структурам потрібна своя назва. Бо у світовій практиці кластери створюються на добровільних засадах юридично самостійними суб'єктами господарювання, а що до таких холдингів, то тут має місце, скажімо, квазікластеризація, за якої до квазікластеру входять в основному суб'єкти господарювання, відносини між якими будуються на економічній залежності (спільній власності). Це породжує між ними своєрідні дво- і багатосторонні відносини, часто непрозорі, оскільки базуються на емпліцидних (неформальних) договорах.

Наявність зазначених переваг і загроз, що несуть в собі виниклі в процесі капіталізації новітні форми АПФ, дають підстави для висновку, що наразі гостро стоїть проблема законодавчого економічного регулювання діяльності цих агропромислових формувань, яке має бути спрямованим на посилення переваг і на усунення або пом'якшення зазначених загроз.

У цьому контексті важливо прийняти Закон України "Про сільське господарство", в якому мають бути виписані регуляторні заходи держави щодо недопущення надконцентрації і монополізації в агропромисловому виробництві, а також монокультури через визначення оптимальних обсягів виробництва продукції сільського господарства в кожному регіоні держави.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Господарські агропромислові формування“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина 1. ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВНА ЛАНКА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ, ЇХ ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ І РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Особливості сільського господарства і агропромислового виробництва та їх вплив на економіку підприємств агропромислового комплексу

  • Предмет науки "Економіка підприємств"

  • Методологія науки "Економіка підприємств"

  • Спеціальні методи дослідження економіки підприємств

  • Тема 2. ТЕОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Поняття теорії підприємства і основний зміст класичної та неокласичної теорій * У

  • Інституціональні теорії фірми

  • Підприємництво як сучасна форма господарювання, принципи його здійснення та організаційні форми

  • Види підприємництва. Поняття малого підприємництва

  • Тема 3. ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ

  • Розділ 1. ПІДПРИЄМСТВО – ОСНОВНА ЛАНКА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Види підприємств та їх об'єднань

  • Поняття ефекту масштабу та розміру підприємств. Визначення ефективності масштабу

  • Еволюція підприємств агропромислового комплексу і створення аграрних підприємств ринкового типу

  • Розділ 2. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК

  • Економічні засади функціонування товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), з додатковою відповідальністю, повного і командитного товариства

  • Економічні засади функціонування фермерських господарств

  • Економічні засади функціонування приватних підприємств

  • Розвиток сільськогосподарської кооперації та її організаційні форми

  • Тема 4. ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Мікросередовище діяльності підприємств агропромислового комплексу

  • Макросередовище функціонування підприємств агропромислового комплексу

  • Методичні підходи до аналізу та оцінювання зовнішнього середовища підприємств

  • Тема 5. РИНОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ І ПРОДОВОЛЬСТВА

  • Інфраструктура аграрного ринку

  • Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію і продовольство та виникнення сільськогосподарської проблеми довгострокового періоду

  • Державне регулювання ринку сільськогосподарської продукції і продовольства

  • Тема 6. ВИТРАТИ І СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Поняття витрат і собівартості продукції

  • Склад витрат за всіма видами діяльності підприємств У

  • Групування операційних витрат за економічними елементами та статтями

  • Відмінності у формуванні витрат і собівартості продукції в системі бухгалтерського та податкового обліку

  • Класифікація витрат

  • Постійні і змінні витрати та поняття операційного левериджу

  • Співвідношення "фактор – продукт" і його аналіз

  • Визначення максимального прибутку. Неявні витрати

  • Методи визначення собівартості і методика обчислення собівартості сільськогосподарської продукції

  • Методика визначення собівартості продукції переробних підприємств

  • Управління витратами і шляхи зниження собівартості продукції

  • Тема 7. ВАЛОВІ ТА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Валова продукція сільського господарства

  • Товарна і реалізована продукція та методика визначення показників товарності

  • Вплив обсягу пропонування товарної продукції на доходи аграрних підприємств. Сільськогосподарська проблема короткострокового періоду

  • Продукція переробних підприємств: на стадії виробництва, готова продукція, товарна продукція, реалізована продукція * У

  • Чиста продукція аграрних і переробних підприємств

  • Прибуток і методика його визначення

  • Визначення прибутку як об'єкта оподаткування

  • Фінансово-економічні результати діяльності підприємств

  • Частина II. РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ їх ВИКОРИСТАННЯ

  • Характеристика земельних ресурсів України та їх розподіл між власниками і землекористувачами

  • Земельна реформа в Україні. Основи Земельного кодексу України

  • Методика паювання сільськогосподарських угідь

  • Земельний кадастр і грошова оцінка землі

  • Плата за землю. Фіксований сільськогосподарський податок

  • Оренда землі

  • Поняття ринку землі

  • Інтенсивність та ефективність використання земельних ресурсів

  • Ефективність меліорації землі

  • Тема 9. ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ

  • Персонал підприємств і його класифікація

  • Забезпеченість підприємств персоналом і визначення потреби у додатковій найманій праці (тимчасових і/або сезонних працівників)

  • Витрати на оплату праці й показники використання персоналу

  • Поняття продуктивності праці і методика її визначення в сільському господарстві

  • Особливості визначення продуктивності праці в переробних підприємствах і оцінка співвідношення між темпами зростання продуктивності й оплати праці

  • Аналіз продуктивності праці та фактори її підвищення

  • Заміна живої праці капіталом

  • Основи мотивації та оплати праці

  • Тема 10. ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ І ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Характеристика виробничого капіталу, його поділ на застосовуваний і виробничо спожитий

  • Класифікація і структура основного капіталу

  • Грошова оцінка основних засобів

  • Амортизація основних засобів У

  • Джерела і форми відтворення основних засобів

  • Лізинг

  • Ефективність використання основного виробничого капіталу

  • Поняття виробничої потужності підприємств, методи її визначення і показники використання в аграрних підприємствах * І

  • Формування і використання виробничої потужності переробних підприємств

  • Тема 11. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ВИРОБНИЧА ЛОГІСТИКА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Функціональна роль матеріально-речових елементів основного виробничого капіталу та їх місце у формуванні енергетичних ресурсів

  • Витрати на утримання техніки та економічні підходи до визначення доцільності її придбання порівняно з підрядом або заміною

  • Дві альтернативи: купівля нової чи потриманої техніки. Придбання техніки або її оренда

  • Тракторний парк та ефективність його використання

  • Ефективність використання комбайнового парку

  • Показники використання обладнання переробних підприємств та адаптація цих показників для одержання заданого обсягу продукції

  • Виробничі будівлі і споруди та ефективність їх використання

  • Поняття логістики, її функції та завдання

  • Матеріальний потік і його різновиди. Управління матеріальними потоками

  • Транспортні засоби як важливий складник логістичної системи підприємства та ефективність їх використання

  • Склади в логістичній системі підприємств і визначення економічної доцільності зберігання на них продукції

  • Тема 12. ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Економічна суть оборотного капіталу та його склад

  • Структура оборотного капіталу й оцінка запасів за їх виробничого споживання

  • Забезпеченість аграрних підприємств оборотним капіталом та його кругообіг

  • Методика визначення ефективності використання оборотного капіталу та її факторний аналіз

  • Мінімізація потреби в оборотному капіталі і фактори поліпшення його використання в аграрних підприємствах

  • Методичні підходи до визначення нормативів для окремих елементів оборотного капіталу переробних підприємств

  • Мінімізація сукупних витрат на куповані виробничі запаси вузькоспеціалізованих аграрних підприємств та переробних підприємств

  • Тема 13. НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ (РЕСУРСИ) ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Вартісна оцінка нематеріальних активів (ресурсів)

  • Амортизація нематеріальних активів (ресурсів)

  • Методичні підходи до визначення ринкової вартості нематеріальних активів – об'єктів інтелектуальної власності

  • Тема 14. АВАНСОВАНИЙ І ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Суть авансованого капіталу та його структура

  • Джерела формування авансованого капіталу, його класифікація і відмінність від категорії виробничого потенціалу

  • Позичковий капітал та критерій доцільності його залучення

  • Вартісна оцінка авансованого капіталу

  • Власний капітал підприємств та їх платоспроможність

  • Ефективність використання авансованого і власного капіталів

  • Частина III. ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ ЇЇ ФОРМУВАННЯ І ПІДВИЩЕННЯ

  • Суть ефективності як економічної категорії

  • Рентабельність виробництва і методика визначення її показників

  • Специфічні оцінні показники ефективності діяльності великих агропромислових компаній

  • Методика аналізу рентабельності виробництва

  • Аналіз співвідношення "витрати – випуск – прибуток" і механізму дії виробничого важеля. Фактори підвищення економічної ефективності виробництва

  • Графічний і математичний способи визначення точки беззбитковості виробництва

  • Аналіз беззбитковості виробництва і прибутковості галузі за показником норми беззбитковості

  • Оцінювання ринкової позиції підприємства за даними балансу і на ринку капіталів

  • Оцінювання ринкової позиції підприємства за показниками прибутковості

  • Тема 16. ІНВЕСТИЦІЇ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності. Класифікація інвестицій

  • Джерела фінансування інвестицій

  • Капіталовкладення підприємств

  • Методи зіставлення інвестицій у часі

  • Оцінювання ефективності інвестицій за недисконтованими фінансово-економічними показниками

  • Оцінювання ефективності проекту за методом чистої поточної (теперішньої) вартості

  • Сутність фінансових інвестицій, напрями їх здійснення і показники оцінювання ефективності обігу цінних паперів

  • Методичні підходи до визначення доцільності придбання підприємством акцій та облігацій

  • Тема 17. ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Ціна в ринковій економіці і характеристика її видів

  • Цінова конкуренція і цінова конкурентоспроможність

  • Цінова політика підприємств

  • Ціноутворення і ціни на продукцію сільськогосподарського походження та їх державне регулювання

  • Методи визначення рівня ціни пропонування

  • !!! Файл andr_epapk_14887 справа снизу немного обрезан, конец строки не прочесть.

  • Паритет цін і механізм його забезпечення в ринковій економіці

  • Тема 18. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття конкурентоспроможності підприємств і продукції

  • Поняття якості, характеристика її показників і значення для підвищення конкурентоспроможності продукції

  • Методи визначення якості продукції та вплив її рівня на результати виробництва

  • Методика визначення втрат (додаткового ефекту) від зниження (підвищення) якості продукції

  • Витрати на поліпшення якості продукції, основні чинники її підвищення та забезпечення конкурентоспроможності підприємства

  • Основи управління якістю продукції

  • Стандартизація і сертифікація продукції

  • Тема 19. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОЦІНЮВАННЯ її ЕФЕКТИВНОСТІ

  • Поняття новацій та інновацій, інноваційного процесу та інноваційної діяльності підприємств

  • Умови забезпечення ефективної інноваційної діяльності (інноваційного процесу)

  • Загальна характеристика напрямів НТТП і його основні риси

  • Агрохімічний напрям НТТП. Оцінювання ефективності застосування мінеральних добрив і фактори її підвищення

  • Ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин та основні пріоритети створення новацій за цим напрямом НТТП

  • Біологічний напрям наукового техніко-технологічного прогресу

  • Оцінювання економічної ефективності окремих новацій у рослинництві і тваринництві

  • Методичні підходи до оцінювання економічної ефективності інновацій у переробному виробництві

  • Тема 20. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ, ЇХ ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА І СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ

  • Суть і фактори розміщення і спеціалізації агропромислового виробництва

  • Форми спеціалізації в сільському господарстві й методика визначення виробничого напряму аграрних підприємств

  • Галузі й галузева структура аграрних підприємств і методика її визначення

  • Методика визначення ефективності галузевої структури аграрного підприємства

  • Процедура добору конкуруючих галузей і оцінка альтернатив при формуванні галузевої структури підприємства

  • Методика визначення чутливості прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур

  • Спеціалізація, кооперування і комбінування в переробному виробництві. Оптимізація асортиментного ряду продукції переробного підприємства

  • Організаційна структура управління підприємством: суть і характеристика її типів

  • Тема 21. АГРОПРОМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ЇЇ ВИЯВУ

  • Суть агропромислової інтеграції, її організаційні форми і соціально-економічне значення

  • Регіональні агропромислові формування

  • Господарські агропромислові формування
  • Світовий досвід розвитку агропромислової інтеграції кооперативного типу

  • Методичні підходи до побудови економічного механізму вертикальної агропромислової координації

  • Тема 22. КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Концентрація виробництва та її вплив на економіку підприємств

  • Економічна концентрація та захист економічної конкуренції

  • Диверсифікація аграрних і переробних підприємств, її форми і види

  • Переваги і загрози диверсифікації виробництва та методичні підходи до оцінювання доцільності її здійснення

  • Методика визначення рівня диверсифікації та оцінка ситуацій щодо її впливу на економіку підприємств

  • Частина IV. РОЗВИТОК ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття розвитку підприємства і характеристика основних теорій розвитку

  • Чинники розвитку підприємства і форми його вияву

  • Економічний тип розвитку підприємства, методика його визначення і напрями формування

  • Розподіл валового продукту та його вплив на формування інтенсивного типу розвитку підприємств

  • Трансформація підприємств

  • Вартість підприємства як результат його розвитку та методичні підходи до її визначення

  • Реструктуризація і реорганізація підприємств

  • Тема 24. ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТА АНТИКРИЗОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття "загроза" у контексті економічної безпеки та класифікація загроз. Рейдерство

  • Служба економічної безпеки підприємства: принципи організації, завдання і показники оцінки її роботи

  • Методичні підходи до визначення деяких показників оцінювання економічної безпеки підприємства

  • Антикризова діяльність щодо відновлення платоспроможності підприємства

  • Банкрутство підприємств