Зрозуміло, що остаточну ціну на органічні продукти встановлюватиме ринок відповідно до закономірностей його функціонування. Слід також брати до уваги, що застосування органічних технологій тоді набуде поширення, коли буде довіра споживачів до пропонованих на продаж органічних продуктів. Досягти такої довіри стане можливим за умови, коли здійснюватиметься ефективна державна сертифікація цих продуктів із гарантованою стандартною якістю.
Слід зазначити, що метод "витрати + прибуток" має ряд модифікацій. Наприклад, якщо підприємство бере на себе витрати на доставку продукції до пункту кінцевого призначення, то ці витрати повинні бути враховані в складі витрат на збут (метод встановлення цін із прийняттям на себе витрат на поставку). Або ж, визначивши ціну пропонування, підприємство може встановити на неї певну знижку (метод встановлення цін зі знижками).
Для прикладу наведемо методичні "підходи до визначення ціни на товар для експорту з урахуванням витрат на доставку, страхування та інших. Так, ціна
FOB – франко-борт ("порт відвантаження вказано") вміщує: виробничу собівартість товару, витрати на доробку і передпродажну підготовку, на транспортування FOB, оплату ліцензій, мита, митних зборів.
Якщо всі ці витрати підсумувати, дістанемо повну собівартість на умовах FOB. Додавши до них бажаний прибуток, визначають контрактну ціну пропонування. Ціна CIF – вартість страхування і фрахт ("порт призначення вказано") визначається на аналогічних засадах, але з тією особливістю, що до неї включають витрати на транспортування CIF внутрішнє і транспортування CIF зовнішнє та на страхування CIF внутрішнє і зовнішнє.
Проблема ціноутворення і цін є багатоаспектною і нерідко пов'язана з прийняттям важливих для економіки підприємства рішень. Для прикладу наведемо ситуацію, коли товаровиробник повинен вирішити питання, що стосується маркетингово-збутової діяльності: чи доцільно продавати певну продукцію в необхідні для споживача строки за підвищеною ціною з урахуванням тієї обставини, що така продукція, як правило, має вищу собівартість?
Скажімо, реалізація картоплі врожаю поточного року в наступному році вимагає від підприємства додаткових витрат на її зберігання й одночасно врахування втрат картоплі за такого зберігання. Все це здорожчує даний вид продукції. Одержання раннього врожаю овочів також вимагає від підприємств додаткових витрат, що підвищує їх собівартість.
Отже, потрібно визначити граничну межу зростання собівартості 1 ц продукції, за якої зберігається уже досягнутий рівень рентабельності її виробництва за підвищеної ціни. Для цього запишемо формулу визначення рівня рентабельності з таким значенням символів:
де Ці – підвищена ціна за 1 ц продукції завдяки реалізації її в необхідні для споживачів строки; Сх– граничний рівень зростання собівартості одиниці продукції, за якого зберігається досягнутий рівень рентабельності виробництва Р0, коефіцієнт.
Здійснимо необхідні математичні перетворення даної формули:
звідси
Порівняння визначеного показника собівартості Сх з фактично можливим зростанням собівартості продукції, спричиненим реалізацією її у вигідні для споживача строки, дає змогу приймати правильне рішення щодо економічної доцільності такої маркетингово-збутової діяльності, Зрозуміло, що підприємст-
ву вигідно здійснювати такий продаж за умови, що фактичне зростання собівартості – менше від визначеного граничного її рівня, і навпаки. Важливо при цьому також врахувати і зміну маси прибутку на одиницю площі (голову тварин).
Реальною може бути і така ситуація, коли переробне або агропромислове підприємство стикається з проблемою збуту продовольчих товарів через низький платоспроможний попит населення. За цієї причини ці товаровиробники недостатньо використовують виробничі потужності.
Для стимулювання збуту вони можуть вдатися до зниження ціни на вироблену ними продукцію. Така дія може призвести до зниження суми прибутку. Тому за зниження ціни найпершою умовою, якої потрібно дотримуватися, щоб підприємство одержувало не меншу суму прибутку, ніж воно її генерувало до такого зниження. Звідси постає необхідність визначити, наскільки потрібно збільшити обсяг продажу ΔО6, щоб за зниженої ціни підприємство змогло одержати не меншу, ніж раніше суму прибутку. Для цього можна скористатися формулою
де Ц і Ц, – відповідно ціна без знижки і зі знижкою; С – фактично досягнута собівартість одиниці продукції; Об – обсяг продажу продукції до встановлення знижки на ціну.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „!!! Файл andr_epapk_14887 справа снизу немного обрезан, конец строки не прочесть.“ на сторінці 2. Приємного читання.
