Аналогічний результат можна одержати й іншим способом:
де Р і Р3 – рівень рентабельності виробництва продовольчого товару відповідно за ціни без знижки і за ціни з установленою знижкою.
Одержаний ΔО6 оцінюється з точки зору можливостей такого додаткового виробництва продукції з тим, щоб не вийти за межі 100%-го використання виробничої потужності підприємства. Якщо така обставина має місце, потрібно знижувати ціну на меншу величину.
Розрахунок Δ06 в обох випадках здійснюється без урахування можливостей зниження собівартості продукції і одержання підприємством додаткового прибутку. Адже без одержання такого прибутку підприємству немає сенсу виробляти додатковий обсяг продукції. Спираючись на механізм формування собівартості продукції з урахуванням ступеня використання виробничої потужності, розглянутий у параграфі 10.9, можна стверджувати, що за цих умов підприємство матиме реальні можливості зниження собівартості продовольчих товарів завдяки економії постійних витрат на одиницю цієї продукції, а отже, й одержання додаткового прибутку.
На завершення цього параграфа зазначимо, що ціна водночас є інструментом аналізу важливих виробничих та економічних параметрів діяльності підприємства.
У темі 6 ми уже зазначали, що за її допомогою можна визначити поріг доцільності ведення виробництва для окремих галузей чи видів продукції. Додамо до цього, що є також можливість розрахувати і ступінь результативності такого виробництва.
Скажімо, для сільськогосподарської продукції вказаний розрахунок здійснюється на етапі складання виробничої програми і визначення планових виробничих витрат на одиницю площі посіву або на одну голову тварин. Якщо рівень такої урожайності культур чи продуктивності тварин позначити через Ух, а сукупні витрати (постійні і змінні) через СВ, то формула визначення вказаного параметра набуває вигляду:
де Цп – прогнозована ціна за 1 ц продукції.
Припустімо, що планові сукупні витрати на 1 га посіву озимої пшениці становлять 4000 грн, а прогнозована ціна за 1 ц зерна – 190 грн, тоді поріг доцільності (беззбитковий рівень виробництва) становитиме 21 ц з 1 га (4000 : 190).
Витрати на 1 га в сумі 4000 грн розраховувалися, виходячи з прогнозованої врожайності 40,0 ц з 1 га. Отже, одержуючи урожайність меншу за 40 ц, підприємство буде отримувати прибуток доти, доки вона не знизиться до рівня 21 ц. За межами цього рівня виробництво зерна буде збитковим.
Отримані результати такого аналізу є важливими ще й тому, що дають змогу судити про ступінь ризикованості виробництва відповідного виду продукції, який можна визначити за формулою
де – ступінь ризикованості на стадії виробництва зерна; Уб – поріг доцільності (беззбитковості) виробництва зерна; У„– прогнозована урожайність, ц/га.
У нашому прикладі ступінь ризикованості досить низький, бо підприємство одержуватиме прибуток навіть за зниження врожайності до 52,5 %, тобто [(1 - 21: : 40) • 100].
Водночас спеціалісти підприємства мають змогу визначити ступінь ризикованості на стадії реалізації зерна залежно від коливання цін на ринку (у нашому прикладі – на ринку зерна). Для цього потрібно знати мінімальну ціну реалізації МЦ, за якої досягається беззбитковість виробництва. Такою ціною, як нам відомо, є повна собівартість 1 ц продукції. В нашому прикладі вона дорівнює
За нашими даними, МЦ = 100,0 грн (4000 : 40). Як бачимо, ризикованість виробництва зерна і за параметром ціни є низькою для підприємства, оскільки воно буде отримувати прибуток за зниження ціни до межі 53,6 % [(1 - 100 : 190) × × 100] за умови одержання планової урожайності.
Паритет цін і механізм його забезпечення в ринковій економіці
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „!!! Файл andr_epapk_14887 справа снизу немного обрезан, конец строки не прочесть.“ на сторінці 3. Приємного читання.
