Сутність підходу "штовхаючих" систем полягає в тому, що матеріальні ресурси виштовхуються виробничою дільницею, яка завершила свій цикл обробки, на наступну виробничу ділянку або склад за командою, що надходить з центру.
"Штовхаюча" система орієнтована на переважно постійний попит протягом досить тривалого часу. Але зі зміною його, а також через можливість перебоїв у технологічному процесі з'являється необхідність частої зміни виробничих графіків по всьому технологічному ланцюгу, а також у створенні додаткових складських ємкостей і запасів матеріальних ресурсів на всіх стадіях виробництва.
Поширення "штовхаючих" систем стало можливим завдяки широкому застосуванню інформаційних технологій, які дали змогу удосконалити спосіб організації матеріальних потоків, і тим самим зменшити невідповідність між можливостями постачання продукту (напівфабрикату) попередньою ланкою і можливостями приймання й обробки його наступною ланкою.
Все ж таки ця система не до кінця позбавлена певних вад через те, що кожна дільниця одержує конкретне завдання на плановий період і звітується про його виконання перед центральною системою управління. Дільниця функціонує ніби ізольовано, її не інтересує стан справ на інших дільницях, їх можливості щодо обробки "виштовханих" до них виробів для їх подальшої обробки.
Зазначені недоліки істотно усунуті завдяки створенню комп'ютеризованого варіанта "штовхаючих" систем, зокрема, MRP-1 (.Materials requiremenents planning system). Завдяки широкому набору програм стало можливим досягти певної узгодженості в русі матеріального потоку, який (рух) розраховано в просторі та часі виходячи з потреб наступної стадії. За таких умов продукція (вироби) надходять у передбаченій кількості, у потрібний час і у потрібне місце. Це дає змогу зменшити обсяг запасів, повніше виконувати договірні зобов'язання. Все ж тут не сповна вдається враховувати, чи потрібна наступній ланці зазначена продукція в такій кількості і саме в цей час.
У розробленому новому поколінні комп'ютеризованих "штовхаючих" систем MRP-2 (Manufacturing recourses planning system) передбачене виконання низки нових додаткових функцій управління технологічним процесом, автоматизованого проектування. Важливо, що ця система об'єднує логістичні операції та фінансове планування. Порівняно з системою MRP-Х вона дає змогу повніше задовольнити споживчий попит завдяки гнучкому плануванню виробництва з орієнтацією на повніше задоволення попиту, зменшенню запасів, скороченню виробничих циклів і здійсненню контролю за всіма виробничими стадіями. Причому система MRP-2 забезпечує зменшення логістичних витрат з управління запасами.
За другим методичним підходом управління матеріальними потоками здійснюється кардинально іншим способом – рух матеріального потоку відбувається за принципом "витягування" матеріальних ресурсів з попередньої ланки наступною ланкою єдиного технологічного ланцюга.
Отже, "тягнуча" система витягує для себе із попередньої ланки лише стільки напівфабрикатів, інших незавершених виробів, скільки їх потрібно на даний момент, тобто у міру потреби.
"Тягнучі" системи управління матеріальними потоками не вимагають централізованого втручання в роботу окремих дільниць (ланок), бо виробнича програма будь-якої дільниці визначається обсягом замовлення наступної дільниці. І така система діє по всьому технологічному ланцюгу, що вимагає високого рівня організації виробництва та підвищеної відповідальності працівників за формування і виконання замовлення. При цьому береться до уваги, що центральна система управління ставить завдання лише для останньої ланки технологічного ланцюга з урахуванням тенденцій зміни споживчого попиту.
Отже, "тягнуча" система виходить з того, що продукції виробляється стільки, скільки необхідно для виконання замовлень (попиту) споживачів без створення її надлишкового запасу. Представниками "тягнучих" логістичних систем є система "ΚΑΝΒΑΝ", ОВТ (оптимізована виробнича технологія) і "ощадливе, (худе, гнучке) виробництво".
В основі системи "ΚΑΝΒΑΝ" лежить мікрологістична концепція JIT (just-in- time – точно в термін), розроблена 1972 р. корпорацією "Toyota Motor". Мікрологістична система "ΚΑΝΒΑΝ", що в перекладі з японської означає "карта"[2], забезпечує організацію виробничого процесу, який не потребує запасів, оскільки всі виробничі підрозділи підприємства забезпечуються необхідними ресурсами лише в обсязі, необхідному для виконання ними замовлення у передбачені строки.
Планування виробництва в системі "ΚΑΝΒΑΝ" побудоване на принципово новій основі – на забезпеченні ефективних горизонтальних зв'язків вздовж усього технологічного ланцюга за повної відмови від вертикальної системи розробки і прийняття планових рішень.
Карти містять інформацію про кількість витрачених ресурсів і виробленої продукції на головному підприємстві, його філіях, дають змогу простежити їх рух у просторі і часі та завдяки цьому сповна впровадити концепцію "точно в термін".
Світовий досвід, насамперед Японії, показав високу ефективність мікрологістичної системи "ΚΑΝΒΑΝ", яка забезпечує істотне зниження виробничих запасів, у тому числі за рахунок відмови від страхових запасів, прискорення обороту оборотного капіталу, підвищення якості продукції, зниження її собівартості, зменшення незавершеного виробництва і запасів готової продукції.
Оптимізована виробнича технологія (ОРТ – Optimized Production Technology), що відома також під назвою "ізраїльський ΚΑΝΒΑΝ" (розроблена американськими та ізраїльськими вченими), увібрала все краще і на удосконаленій основі, що притаманне "ΚΑΝΒΑΝ" і MRP.
Ця система організації виробництва і поставок функціонує за дотримання основного принципу – виявлення у виробництві критичних ресурсів (вузьких місць), якими можуть бути персонал, сировина і матеріали, машини і обладнання, технологічні процеси. Розробники системи ОРТ вважають, що головна увага має бути зосереджена на критичних ресурсах, бо їх витрати негативно впливають на виробництво, а отже, від ступеня ефективності їх використання залежать темпи розвитку виробничої системи.
Тимчасом економія некритичних ресурсів і більш ефективне їх використання реальної вигоди виробництву практично не приносять. Таким чином, система ОРТ запобігає виникненню вузьких місць, у ній в автоматизованому режимі розв'язуються завдання оперативного і короткострокового управління, причому ці завдання деталізуються до рівня формування графіків виробництва на один день і на тиждень.
У літературних джерелах, в яких описується система ОРТ, наголошується, що при формуванні оптимального графіка виробництва використовується критерій забезпеченості замовлень сировиною і матеріалами, ефективності використання ресурсів, мінімуму оборотних засобів у запасах і гнучкості виробництва. Загалом ця система дає змогу істотно підвищити ефективність виробництва завдяки збільшенню обсягу виробництва продукції, скороченню виробничого циклу, зниженню витрат (виробничих і транспортних), зменшенню потреби в складських приміщеннях.
У багатьох західних фірмах набула поширення логістична концепція "ощадливе (худе, гнучке) виробництво" (LP– Lean Production). Вона розвиває концепцію "точно в термін" і використовує елементи системи "ΚΑΝΒΑΝ" і "планування потреб/ресурсів". LP поєднує переваги великого виробництва (економія масштабу) з дрібносерійним (гнучкість, широкий асортимент). Її застосування потребує значно менше ресурсів порівняно з масовим виробництвом. Це дає змогу істотно знизити загальний обсяг запасів, формувати мінімальні страхові запаси без складування матеріальних ресурсів.
У літературних джерелах наголошується на основних цілях концепції "ощадливе (худе, гнучке) виробництво", а саме: високі стандарти якості, низькі виробничі витрати, швидке реагування на зміну споживчого попиту, швидке переналагодження обладнання. Досягаються ці логістичні цілі шляхом виробництва невеликих партій продукції, малою тривалістю виробничого циклу (періоду), зменшенням підготовчо-заключного часу, здійснення контролю якості усіх процесів і загального продуктивного забезпечення (підтримки), підготовки персоналом середньої і нижньої ланок виробничого та логістичного менеджменту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Матеріальний потік і його різновиди. Управління матеріальними потоками“ на сторінці 2. Приємного читання.
