де – проектна потужність комплексу, голів реалізації в рік;
– коефіцієнт використання станко-місць, який визначається діленням фактично заповнених поголів'ям станко-місць на проектні станко-місця;
– коефіцієнт коригування проектної потужності, що обчислюється відношенням фактичного коефіцієнта обороту поголів'я до проектного;
– жива маса однієї голови свиней при реалізації, ц.
Наприклад, проектна потужність комплексу становить 10 тис. голів реалізації на рік, середньорічне поголів'я свиней комплексу відповідно до проектної структури стада (без хряків, основних і ремонтних свиноматок) – 7660 голів. Звідси проектний коефіцієнт обороту поголів'я дорівнюватиме 10 000: 7990 = 1,23.
Реальний плановий коефіцієнт обороту визначається діленням 12 міс. на період вирощування і відгодівлі свиней до здавальної ваги (в місяцях). Рівень цього показника зрештою залежить від середньодобового приросту свиней:
| Середньодобовий приріст, г | 200 | 250 | 300 | 350[1] |
| Період відгодівлі до 100 кг, міс. | 16,5 | 13,8 | 11 | 9,7 |
| Коефіцієнт обороту поголів'я | 0,73 | 0,87 | 1,09 | 1,24 |
Якщо в плановому періоді середньодобовий приріст становитиме 300 г, тоді = 1,09 :1,3 = 0,84, за приросту 350 г,
= 0,95 і т. д. Інші параметри комплексу –
;
– встановлюються з урахуванням можливостей підприємства, що в кінцевому підсумку дає змогу визначити його реальну виробничу потужність.
Потужність бройлерної фабрики також формується під впливом низки факторів. Для її визначення можна скористатися формулою
де – виробнича потужність бройлерної фабрики, тонн живої маси;
– потужність за одночасною посадкою курчат на дорощування і відгодівлю, тис. голів; П – період вирощування бройлерів, днів;
– тривалість технологічних перерв між черговими посадками курчат, днів;
– коефіцієнт збереження поголів'я (визначається як відношення кількості реалізованих бройлерів до всього поголів'я курчат при їх посадці на вирощування і відгодівлю);
– жива маса одного бройлера в заліковій вазі при реалізації, кг; 10-3 – коефіцієнт для переведення кілограмів у тонни.
За умови, що параметри бройлерної фабрики Оп – 240 тис. голів, П – 60 днів, – 14 дн.,
– 0,9 і
– 1,6 кг, потужність цього підприємства становитиме 1705 т живої маси, а за П =55 дн. – 1828 т.
Основним показником, що характеризує ступінь використання виробничої потужності підприємства, є коефіцієнт її використання Квп, що визначається за формулою
де – фактичний обсяг виробництва продукції; Нвп – нормативний (плановий) обсяг виробництва продукції.
Крім названого, потрібно використовувати і такий показник, як маса прибутку, що одержана на одне станко- або голово-місце, на 1 м2 корисної площі закритого ґрунту, на 1 га сільськогосподарських угідь.
Підприємства можуть ставити перед собою мету максимізувати прибуток в розрахунку на одиницю виробничої потужності. У відгодівельному тваринництві, наприклад, це пов'язано з відгодівлею тварин до економічно доцільних вагових кондицій. Встановлено, що із збільшенням, скажімо, живої маси свиней на відгодівлі з 90 до 120 кг підвищується їх середньодобовий приріст, але разом з тим збільшується витрата кормів на кожну його вагову одиницю, що призводить до підвищення собівартості 1 ц продукції.
Протидіючим фактором є та обставина, що зі збільшенням вагових кондицій відгодівельного поголів'я в собівартості їх живої маси зменшується частка витрат на утримання маточного стада і вирощування поросят до двомісячного віку. Таким чином, завдання полягає в тому, щоб відгодовувати свиней до таких вагових кондицій, за яких досягається найбільший економічний ефект – маса прибутку на одне станко-місце, яка є функцією маси прибутку на центнер реалізованої живої маси свиней і кількості оборотів відгодівельного поголів'я протягом року.
Для практичного вирішення цієї проблеми потрібно по кожній ваговій кондиції свиней (наприклад, 90, 95, 100, 105, 110,115 і 120 кг) розрахувати:
• а) собівартість 1 ц живої маси з урахуванням вартості постановочного молодняку;
• б) прибуток від реалізації 1 ц цієї маси, беручи до уваги різні ціни на свинину, одержану при відгодівлі свиней до різних вагових кондицій;
• в) кількість днів відгодівлі, що необхідні для досягнення відповідної вагової кондиції свиней (приріст на одну голову ділиться на середньодобовий приріст відповідної вагової кондиції свиней).
На основі цих даних по кожному варіанту (ваговій кондиції) визначають вихід живої маси на одне станко-місце за формулою
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття виробничої потужності підприємств, методи її визначення і показники використання в аграрних підприємствах * І“ на сторінці 2. Приємного читання.
