де і
– частка (питома вага) i-ї статті витрат у загальних витратах на виробництво продукції у звітному і базовому періодах, коефіцієнт; n – кількість статей витрат.
Якщо, скажімо, у процесі розрахунків визначено, що Ксз = 0,26, то це означатиме, що за аналізований період структура собівартості змінилася на 26 %. Що більшим є даний коефіцієнт, то більший відбувся перерозподіл витрат за окремими статтями. У цьому разі постає потреба у з'ясуванні причин такого перерозподілу, що відкриває нові можливості для пошуку резервів зменшення витрат на виробництво продукції.
Рівень собівартості 1 ц продукції в кінцевому підсумку залежить від співвідношення двох агрегованих факторів: урожайності культури з 1 га посіву (продуктивності однієї голови худоби) і загальної суми витрат на одержання цієї продукції. Щоб визначити кількісний вплив цих двох факторів на собівартість, можна скористатись індексним прийомом дослідження:
де С1, С0 – собівартість 1 ц продукції в звітному і базовому періодах; У1 і У0 – урожайність культури з 1 га (продуктивність однієї голови тварин) відповідно у звітному і базовому періодах; ВТ1 і ВТ0 – витрати на 1 га посіву (одну голову тварини). За аналогічним підходом можна проаналізувати собівартість будь-якого виду продовольчих товарів. При цьому за вихідні дані беруть витрати на виробництво цього товару та обсяг його виробництва у звітному і базовому періодах.
Перший частковий індекс дає змогу визначити вплив урожайності (продуктивності) на собівартість, а другий – вплив загального обсягу витрат на її рівень. Якщо будь-який частковий індекс є меншим за одиницю, то це вказує, що даний фактор вплинув на зниження собівартості продукції, і навпаки.
При обгрунтуванні шляхів зниження собівартості сільськогосподарської продукції насамперед потрібно пам'ятати, що з підвищенням урожайності культур і продуктивності тварин знижується собівартість. Отже, фактори, що зумовлюють таке підвищення, можна розглядати як фактори зниження собівартості сільськогосподарської продукції. Серед них особливе значення мають такі:
• впровадження прогресивних систем землеробства, науково обґрунтованих сівозмін і передової технології виробництва;
• послідовна інтенсифікація виробництва шляхом раціональної хімізації і докорінного поліпшення землі;
• впровадження у виробництво кращих сортів сільськогосподарських культур і порід тварин, дотримання всіх вимог агротехніки і передових способів утримання тварин;
• зміцнення кормової бази тваринництва, дотримання зоотехнічних вимог при складанні раціонів щодо збалансованості протеїном, мінеральними речовинами, іншими поживними компонентами;
• удосконалення галузевої структури підприємств з орієнтацією на вимоги ринку, досягнення при цьому раціональної концентрації виробництва, що забезпечує ліпше використання ресурсів, більш швидке запровадження досягнень науки, техніки, передової практики.
Важливим фактором зниження собівартості продукції є підвищення продуктивності праці на основі комплексної механізації й автоматизації виробництва і раціональної побудови організаційної структури підприємств, запровадження в них досконалого внутрішньогосподарського економічного механізму та ефективних орендних відносин.
Необхідно також забезпечити ефективніше використання машинно-тракторного парку, транспортних засобів, живої тяглової сили. Це дасть змогу скоротити потреби в них до раціонального рівня, зменшити витрати на амортизацію та ремонти, а через це – здешевити виробництво продукції.
Значні резерви зниження собівартості криються в суворому дотриманні режиму економії при використанні матеріально-грошових засобів у процесі виробництва сільськогосподарської продукції. Практика переконує, що в підприємствах, на яких контролюється економне використання оборотних засобів, де не допускаються втрати врожаю при збиранні і транспортуванні, збереженні насіння, посадкового матеріалу, кормів, значно менше витрачається коштів на одиницю продукції.
Істотного зниження собівартості продукції можна досягти завдяки вдосконаленню системи управління виробництвом і впровадженню наукової організації праці. Ці заходи забезпечують зменшення накладних витрат, а отже, і зниження собівартості продукції. Важливу роль тут відіграють і такі соціально-економічні фактори, як підвищення кваліфікації кадрів, матеріальна заінтересованість працівників у результатах своєї праці, широке використання моральних стимулів.
Для переробного виробництва основними напрямами зниження собівартості продукції, на які потрібно звернути особливу увагу, є підвищення технічного рівня виробництва, удосконалення організації виробництва і праці, зміна обсягу й структури виробництва, зниження витрат на підготовку й освоєння нових видів чи асортименту продукції.
Розглянуті фактори зниження собівартості продукції окреслюють лише загальні напрями скорочення витрат на її виробництво. В кожному підприємстві необхідно передбачити конкретні заходи щодо здійснення режиму економії і бережливості, підвищення врожайності культур і продуктивності тварин, враховуючи місцеві природно-економічні умови.
Для зниження собівартості продукції важливу роль відіграє ефективне управління витратами. Це складний сегмент управління діяльністю підприємства, оскільки охоплює всю сукупність виробничих процесів.
Управління витратами – це процес, метою якого є підтримання і стимулювання зниження собівартості продукції за допомогою цілеспрямованого формування витрат і здійснення контролю за використанням їх носіїв. Управління витратами може здійснюватися різними методами. Світовою наукою і практикою вироблено кілька таких методів: таргет-костинг (Target-costing) і кайзен-костинг (Kaizen-costing) – як методи цілеспрямованого або проактивного формування собівартості; методи директ-костинг (Direct-costing) і стандарт-костинг (Standart-costing), метод бенчмаркінгу (Benchmarking), метод АВС-костинг.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління витратами і шляхи зниження собівартості продукції“ на сторінці 2. Приємного читання.
