На формування інтенсивного типу розвитку підприємств, масштаби і ефективність виробництва істотний вплив справляє швидкість обороту виробничих ресурсів.
Для здійснення процесу виробництва підприємства авансують кошти на основні виробничі засоби, предмети праці й на оплату праці. Кругообіг авансованих підприємствами ресурсів схематично можна зобразити так:
де Г – авансовані грошові кошти; – вартість придбаних знарядь праці і предметів праці, ОП – авансові кошти на оплату праці; ПВ – процес виробництва;
– готова продукція; Г – грошові кошти, одержані підприємствами в результаті реалізації продукції.
З трьох стадій кругообігу перша і остання належать до сфери обігу, а друга, в якій відбувається створення споживних вартостей, – до сфери виробництва.
Саме тому друга стадія кругообігу є головною, визначальною. Але оскільки кругообіг засобів відбувається безупинно, цим зумовлюється необхідність одночасного перебування авансованих ресурсів в усіх трьох функціональних формах. Отже, час обороту ресурсів залежить від часу їх проходження через сфери виробництва й обігу.
Але оскільки маса річного продукту дорівнює його обсягу, виробленому протягом одного обороту ресурсів, помноженому на кількість таких оборотів, зменшення швидкості їх руху означає, що для досягнення одного й того самого результату необхідно залучати до процесу виробництва за інших однакових умов більшу кількість ресурсів. Це негативно позначається на його економічній ефективності.
За незмінного обсягу ресурсів уповільнення їх руху за стадіями кругообігу зменшує обсяг виробництва продукції і водночас погіршує економічні результати за рахунок зростання її собівартості. Як бачимо, скорочення часу обороту авансованих ресурсів є важливою економічною проблемою, вирішення якої дасть змогу за одного й того самого обсягу виробничих ресурсів істотно збільшити приріст продукції і нагромаджень, тобто перейти на інтенсивний тип розвитку.
Слід зазначити, що для сільського господарства можливості прискорення кругообігу ресурсів порівняно з іншими галузями значною мірою обмежені біологічними факторами, що зумовлено залученням у відтворювальний процес живих організмів як засобів виробництва.
Водночас аграрні підприємства через суб'єктивні й об'єктивні причини істотно відрізняються між собою за швидкістю ресурсообороту, що безпосередньо відбивається на результатах виробництва. Це ж стосується і переробних підприємств. Показник швидкості обороту авансованих підприємством ресурсів можна визначити за формулою
де ФОП – фактичний фонд оплати праці підприємства за рік; ОСК, ОБК – середньорічна вартість відповідно основного виробничого капіталу й оборотного капіталу сфери виробництва; АОП – авансований фонд оплати праці.
Показник Кар залежить від швидкості обороту кожного з ресурсів (крім землі, яка не бере участі в кругообігу засобів). Зі специфіки обороту основного й
оборотного виробничого капіталу, розглянутої в темах 10 і 12, випливає, що амортизація А є функцією від добутку задіяних у виробництві основних виробничих засобів на швидкість їх обороту, а матеріальні витрати MB – функцією від добутку коефіцієнта обороту оборотних фондів на їх середньорічну величину.
Але оскільки матеріальні витрати й амортизація формують вартість продукції, зі збільшенням їх величини за інших однакових умов підприємство в змозі виробляти і більший обсяг споживних вартостей.
Стає очевидним, що один і той самий результат можна одержати за меншої кількості ресурсів, але за більшого коефіцієнта їх обороту, і навпаки –за більшого обсягу ресурсів, але за меншої швидкості їх руху. Сказане дає підстави розглядати величину згаданих видів витрат у розрахунку на одиницю площі або одиницю потужності як важливі фактори, що впливають на кінцеві результати виробництва.
Для процесу виробництва частину грошових коштів підприємство авансує на оплату праці. Ці кошти уречевлено не входять до створюваної продукції, але, будучи виплаченими працівникам за їх продуктивну працю, вони обертаються в складі цих споживних вартостей і відшкодовуються в результаті метаморфози Т'-Г'.
Потім кошти на оплату праці знову відновлюють свій кругообіг, перебуваючи протягом усіх його стадій у грошовій формі. Як і авансовані предмети праці, авансований фонд оплати праці також перебуває у формі запасу, який необхідний у зв'язку із сезонністю агропромислового виробництва. Однак цей запас носить грошову форму, а тому є прихованим і перебуває з іншими грошовими ресурсами на поточних рахунках підприємств у банку.
Характер обороту авансованого фонду оплати праці по суті ідентичний характеру обороту предметів праці. Це зумовлено тим, що авансований фонд оплати праці не може обертатися швидше або повільніше за оборотні фонди, оскільки нова вартість завжди втілена в новоствореній споживній вартості, матеріально-речову оболонку якої створюють предмети праці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічний тип розвитку підприємства, методика його визначення і напрями формування“ на сторінці 3. Приємного читання.
