Видатним досягненням генної інженерії є створення у Великобританії 2000 р. тварин методом клонування. Це досягнення відкриває перед людством колосальні можливості. Але необхідно особливо наголосити: досягнення генної інженерії в рослинництві і тваринництві сприймаються людством неоднозначно, оскільки не до кінця вивчені віддалені наслідки від практичного застосування результатів цих досягнень. Саме на цей аспект проблеми мають бути сконцентровані зусилля вчених-генетиків.
Практичного застосування набув такий метод біотехнології, як пересадка ембріонів і зігот для прискореного одержання високопродуктивних тварин. Істотні досягнення біотехнології є у ветеринарії. За допомогою методів клітинної й генної інженерії створені імуноферментні діагностикуми для виявлення, лікування та профілактики таких грізних хвороб тварин, як ящур, ринотрахеїт, лейкози. Саме у ветеринарії досягнення в біотехнології є одними з найбільш значних.
За допомогою генної інженерії виведені штами мікроорганізмів, що продукують деякі незамінні амінокислоти. Ведуться роботи з виведення штамів, що інтенсифікують процес травлення кормів організмом тварин, а також штамів, що продукують гормон їх росту. Застосування останнього підвищує приріст живої маси великої рогатої худоби на дорощуванні й відгодівлі на 10 – 15 %.
У XXI ст. прискореного розвитку набуває така ланка біологічного напряму НТТП, як створення біостимуляторів росту і розвитку рослин і тварин. Видатні досягнення тут здобуті українськими вченими Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, державного підприємства цієї академії НТЦ "Агробіотех", AT "Високий урожай", НІЦ "АКСО". їм вдалося створити екологічно безпечні біостимулятори росту рослин нового покоління, такі як "Емістим", "Потейтін", "Агростимулін", "Бетастимулін" та ін. Це вищі за класом препарати від усіх досі існуючих, оскільки діють на клітинному рівні і є найбільш безпечними для людей і тварин.
Застосування цих біостимуляторів дає змогу підвищувати врожай на 10 – 25 %,• скоротити термін дозрівання, зменшити в рослинах вміст нітратів і важких металів, збільшити харчову цінність продукції, зменшити вихід некондиції, підвищити захисні властивості рослин, їх стійкість до захворювань, стресів, спричинених несприятливими погодними умовами. Це дозволяє знизити на 20 – 30 % обсяг використання пестицидів. Водночас застосування цих біостимуляторів визнано найменш витратним методом підвищення врожайності.
За даними наукових установ, при обробці насіння зернових і зернобобових окремими видами цих біостимуляторів витрати на них не перевищують 4 – 5 грн/га, насіння кукурудзи – 2 – 3 грн, соняшнику, ріпаку і цукрових буряків – 1 – 2 грн/га. Окупність витрат становить сотні разів.
Починаючи з 2000 р. найбільшого поширення набув біостимулятор росту природнього походження "Емістим С". Його одержують шляхом штучного культивування мікроскопічних грибів із коріння женьшеню та обліпихи, під час якого утворюється унікальний комплекс ростових речовин. Цей біостимулятор ефективно стимулює ріст і розвиток практично всіх сільськогосподарських культур.
Наприклад, застосування "Емістиму С" на значних площах озимої пшениці у виробничих умовах забезпечує приріст врожаю від 3,9 до 5,1 ц з 1 га на фоні досить високої загальної урожайності 42 – 51 ц. За своїм впливом гектарна доза регуляторів прирівнюється до дії мінеральних добрив на рівні 25 кг NPK діючої речовини. За інформацією Л. Анішина[1], застосування вітчизняних регуляторів росту на площі зернових культур 15,6 млн га, передбаченій в Україні на 2015 р., додатковий валовий збір зерна можна збільшити на 9 млн т. Економічний ефект від їх застосування за закупівельної ціни 1 т зерна 2 тис. грн може становити 18 млрд грн, що у 300 разів перевищує витрати на їх придбання і внесення.
Важливо наголосити, що препарат "Емістим С" знаходить все ширше застосування за рубежем – в Китаї, Білорусії, Росії, Казахстані. Здійснюється перевірка ефективності його застосування в США і Канаді. Скажімо, в Китаї цей регулятор забезпечив значно вищі прирости врожайності порівняно з відомими зарубіжними біостимуляторами, забезпечивши підвищення врожайності пшениці на 29 %, кукурудзи – 39, рису – 31, огірків – 35, томатів – 34, чаю – 16 і грибів шампіньйонів – на 49 %.
Перспективним є і такий вид біотехнології, як вермикультура – промислове виробництво гумусних добрив, що ґрунтується на використанні дощових черв'яків червоної популяції, виведених у Каліфорнії (СІЛА) і придатних до промислового розведення.
Дощові черв'яки мають лише їм притаманну властивість – утворювати, меліорувати і структурувати ґрунт. Саме дощові черв'яки створили чорноземи і, на переконання вчених, їх наявність повинна розглядатися як тест "здоров'я ґрунту".
Проте слід пам'ятати, що дощові черв'яки дуже чутливі до антропогенної діяльності людей – ущільнення ґрунту під дією важкої техніки, внесення пестицидів і низки добрив, особливо аміачної селітри і сульфату амонію. Саме через це в багатьох земельних ділянках дощові черв'яки повністю або майже зникли, ґрунт став "мертвим" через істотне ослаблення зоофауни, яка стає неспроможною переробити органічну речовину на гумус. За таких обставин на цих землях внесення гною залишається малоефективним. Тому стає очевидною важливість і необхідність поставленого на промислову основу біовиробництва гумусу за допомогою дощових черв'яків.
Унікальним є те, що черв'яки здатні перетравлювати органічну масу, а це надто важливо для утилізації гноєвих стоків великих тваринницьких комплексів, у тому числі свинарських. Вони також перетравлюють солому, листя, тирсу, комунальні відходи очисних споруд міст, відходи м'ясокомбінатів тощо.
За даними дослідників, переробивши 1 т органічної речовини, каліфорнійські черв'яки створюють 600 кг гумусу і, розмножуючись, дають 100 кг біомаси, яка є висококалорійним білковим кормом для тварин. Одержаний біогумус в 15 – 20 разів ефективніший за будь-яке органічне добриво, оскільки здатний відновляти "мертвий" ґрунт, має всі необхідні для рослини поживні речовини в збалансованій формі, а також високу вологовмісткість – здатний утримувати до 70 % води. Важливо й те, що поживні речовини біогумусу повільно розчиняються, а тому не вимиваються з ґрунту.
Технологія виробництва біогумусу не складна. Можуть використовуватися закриті приміщення, просто неба в гноєвих буртах тощо. Економічна ефективність такого виробництва дуже висока. Здійснювати омолодження ґрунту біогумусом раз на чотири роки – гарантія одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур.
Існують й інші складові біологічного напряму НТТП, наприклад, створення безвідходної технології в промисловому птахівництві.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біологічний напрям наукового техніко-технологічного прогресу“ на сторінці 2. Приємного читання.
