(18.16)
де У – урожайність цукрового буряку з 1 га, ц; С – собівартість 1 ц цукрового буряку, грн; – ціна реалізації 1 ц цукрового буряку за нормативної цукристості;
– коефіцієнт коригування ціни за зниженої проти нормативної цукристості.
За переробки цукрового буряку з нижчою цукристістю порівняно з базовою цукровий завод недоодержує певної кількості цукру НЦ, яку можна визначити за формулою
(18.17)
де і
– біологічна цукристість коренеплодів, відповідно нормативна і фактична.
Собівартість виробництва цукру з такої сировини значно підвищується, оскільки зростають на одиницю продукції не тільки постійні витрати, а й змінні.
Величину втрат від реалізації продукції тваринництва нижчих категорій якості потрібно визначати з урахуванням фактичних якісних характеристик її окремих видів і умов матеріального заохочення споживачами виробників за вищі кондиційні якості цієї продукції.
Так, ціна на молоко диференціюється залежно від його ґатунковості – екстра, вищий, перший і другий. Тому втрати сільськогосподарського товаровиробника від реалізації цієї продукції вищих категорій якості і другим гатунками можна визначити за формулою (18.12). Водночас, як ми уже зазначали, виробники можуть стимулюватися лише за реалізацію молока вищої жирності порівняно з базовою (3,4 %) (без урахування білковості) шляхом перерахунку фізичної маси реалізованого молока в залікову, за яку і будуть виплачені кошти. Такий перерахунок здійснюється за формулою (18.2).
З логіки формули (18.2) випливає, що реалізація молока жирністю, вищою за базисну, принесе підприємству економічну вигоду, а нижчою за неї – призведе до втрат. Величину цих втрат можна розрахувати з виразу
(18.18)
де Цс – середня ціна реалізації молока, що склалася на підприємстві у звітному періоді.
Якщо підприємство реалізувало молоко вищою жирністю порівняно з базисною, то економічну вигодупідприємства можна розрахувати так:
(18.19)
У відгодівельному скотарстві категорії якості живої маси тварин ідентифіковані, як уже зазначалося, відповідно до їх вгодованості: вища, середня, нижче середньої і худа. Потрібно також враховувати, чи це реалізується молодняк великої рогатої худоби, чи доросла худоба (вибракувані корови).
Оскільки велика рогата худоба може реалізуватися не лише різною вгодованістю, а й різною вагою, то цією обставиною зумовлює необхідність визначати два види втрат. Перший вид втрат – це прямі цінові втрати, що виникають через реалізацію тварин різної вгодованості. Величину цих втрат можна визначити за допомогою формули (18.12). Другий вид втрат виникає через реалізацію тварин нижчими кондиціями (категоріями) вгодованості.
Для визначення цих втрат по дорослій худобі Вд може бути використана формула
(18.20)
де – середня жива вага однієї голови дорослої худоби вищих кондицій вгодованості, ц;
– середня жива вага однієї голови дорослої худоби j-ї категорії нижчих кондицій вгодованості, ц;
– поголів'я худоби j-ї нижчої категорії вгодованості;
– ціна за 1 ц живої маси тварин вищої вгодованості;
– витрати, які б мало понести підприємство для досягнення вищих кондицій вгодованості поголів'ям, що мало нижчі кондиції вгодованості.
Для розрахунку другого виду втрат по молодняку великої рогатої худоби доцільно враховувати діючі умови стимулювання (про них йшлося в параграфі 18.2), продажу сільськогосподарськими товаровиробниками молодняку великовагових кондицій – 375 кг і більше. Величину таких втрат можна визначити за формулою
(18.21)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика визначення втрат (додаткового ефекту) від зниження (підвищення) якості продукції“ на сторінці 2. Приємного читання.
