Необхідно пам'ятати, що напрями виробничих капіталовкладень дуже різноманітні. Це нерідко вимагає застосування нестандартних підходів для визначення додаткового ефекту від здійснення інвестицій, на основі якого можна було б розрахувати строк їх окупності. На підтвердження сказаного наведемо такий приклад.
Підприємство поставило за мету побудувати типове секційне картоплесховище первісною вартістю 750 тис. грн і місткістю на 1000 т зберігання насінневої картоплі. Умови її зберігання в картоплесховищі значно сприятливіші, ніж на відкритій площадці в буртах.
Отже, додатковий ефект від таких капіталовкладень виникає завдяки скороченню втрат картоплі. Для розрахунку цього ефекту потрібно знати відсоток втрат картоплі при зберігання в буртах (скажімо, 18 %) і при зберіганні в картоплесховищі (5 %), а також собівартість 1 т картоплі за цих способів зберігання, наприклад, 1050 і 1155 грн відповідно. Тоді додатковий прибуток від зберігання картоплі в картоплесховищі Δ Пк можна визначити за формулою
де і
– чистий вихід картоплі після завершення її зберігання відповідно за варіантом зберігання на відкритій площадці і в картоплесховищі.
Щоб розрахувати чистий вихід картоплі після завершення її зберігання, спочатку потрібно визначити втрати картоплі за цими способами її зберігання множенням обсягу зберігання 1 т на відповідний відсоток втрат з наступним діленням результату на 100. Звідси чистий вихід картоплі після завершення строку зберігання дорівнюватиме різниці між закладеною картоплею на зберігання та її втратами при зберіганні; Ц – ціна реалізації 1 т картоплі; – обсяг закладеної для зберігання картоплі (однаковий в обох варіантах – по 1000 т);
і
– собівартість 1 т картоплі за вказаними варіантами.
Якщо в цю формулу підставити фактичні дані, то одержимо додатковий прибуток, який у нашому прикладі дорівнюватиме
При цьому
Звідси строк окупності картоплесховища за додатковим прибутком становитиме 6,5 роки (750 000 : 116 000 = 6,5), а за інвестиційним прибутком з врахуванням того, що норма амортизації на картоплесховище становить 3,5 % дорівнюватиме 5,3 роки ().
Переваги показника строку окупності капіталовкладень полягають у тому, що він простий для визначення і має чіткий економічний зміст. Проте цей показник не враховує динаміки зміни в часі цінності одержуваних доходів, а також не дає відповіді на питання про ефективність проекту після досягнення строку окупності капіталовкладень. Тому цей показник строку окупності капіталовкладень доцільно використовувати для оцінки проектів з невеликим строком окупності капіталовкладень або як додатковий засіб для оцінки ступеня вигідності певного варіанта інвестицій для великих проектів із значним строком окупності.
Аналогічну роль відіграє і такий недисконтований показник, як норма інвестиційного прибутку (індекс дохідності інвестицій). Вона може розраховуватися за кожний окремо взятий рік і в середньому за всі роки строку окупності капіталовкладень.
Якщо інвестиційний прибуток за роками стабільний або коливається не істотно (у межах 3 – 5 %), тоді норму інвестиційного прибутку можна визначати за один рік. В іншому разі, як це характерно для нашого прикладу, коли неможливо вибрати звичайний рік з нормальною величиною інвестиційного прибутку, виправдано визначати середньорічну норму цього прибутку як відсоткове відношення усередненого інвестиційного прибутку, одержаного за період окупності капіталовкладень, до її величини. В нашому прикладі сума інвестиційного прибутку за означений період становить 1525 тис. грн (300 + 375 + 425 + 425), а його середньорічна величина – 305 тис. грн (1525 : 5). Звідси середньорічна норма інвестиційного прибутку дорівнюватиме (305 : 1250) • 100 = 24,4 %.
Як бачимо, цей показник елімінує істотні коливання за роками інвестиційного прибутку, а тому дозволяє об'єктивніше судити про ефективність капіталовкладень при порівнянні рівня цього показника з фактично досягнутою на підприємствах галузі рентабельності виробничого капіталу (відношення прибутку до середньорічної вартості виробничого основного й оборотного капіталу) і відсотковою ставкою за довгостроковий кредит.
Якщо середньорічна норма інвестиційного прибутку перевищує згадані показники, проект вважається ефективним. Проте слід мати на увазі, що для розглянутого показника характерні ті самі недоліки, що й для показника строку окупності капіталовкладень.
Важливо пам'ятати, що вихідні дані для розрахунку інвестиційного прибутку можуть бути не досить точними через невизначеність майбутнього. Як результат – інвестиційний прибуток також буде неточним. Адже в майбутньому періоді може змінитися кон'юнктура ринку на ресурси, які купує дане підприємство для функціонування нового проекту, а також попит і пропонування на товари, що виробляються завдяки його реалізації. Це призведе до змін -обсягу витрат на виробництво, обсягу продажу і рівня цін на продукцію, і нарешті – до зміни інвестиційного прибутку.
З викладеного випливає, що, по-перше, необхідно ретельно підходити до обґрунтування обсягу продажу, грошової виручки від реалізації продукції, виробничих та інвестиційних витрат; по-друге, оцінити ступінь ризику виконання інвестиційного проекту в умовах ринкової невизначеності, яка має місце за прийняття перспективних рішень. Ця невизначеність може бути посилена, крім згаданих причин, інфляційними процесами, змінами в технології, непередбаченим моральним старінням обладнання тощо.
Для оцінки ступеня ризикованості здійснення інвестиційного проекту розраховують показник норма беззбитковості Hб:
(16.6)
де Нб – норма беззбитковості; ПВ – постійні витрати; РП – вартість реалізованої продукції, виробленої завдяки впровадженню інвестиційного проекту; ЗВ – обсяг змінних витрат на реалізовану продукцію.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання ефективності інвестицій за недисконтованими фінансово-економічними показниками“ на сторінці 2. Приємного читання.
