Викладене дозволяє зробити висновок, що один і той же рівень рентабельності авансованого капіталу може бути досягнутий за різного співвідношення розглянутих двох факторів. Тому кожне підприємство, виходячи з конкретних умов, акцентує увагу на тому з них, де є більше невикористаних можливостей.
Для кількісного визначення впливу швидкості обороту авансованого капіталу та рентабельності продажу на показник ROA можна скористатися індексним методом. Відповідно до його вимог індекс рентабельності авансованого капіталу можна представити так:
У наведеній формулі цифри 1 і 0 означають відповідно звітний і базовий роки. Якщо розрахований будь-який частковий індекс більший від одиниці, то це означає, що даний фактор справляє позитивний вплив на рентабельність авансованого капіталу, а якщо менший – то від'ємний. Абсолютний вплив факторів визначають відніманням від чисельників часткових індексів їх знаменників.
Для повнішого уявлення про причини зміни рентабельності власного капіталу доцільно скористатися методикою аналізу, що викладена у параграфі 14.6.
В умовах інфляції та гіперінфляції на підприємствах формуються інфляційний прибуток та інфляційна рентабельність. Характерними ознаками їх є одержання підприємствами згідно зі звітними даними великих сум прибутків і досягнення надвисоких рівнів рентабельності виробництва продукції за повної або майже повної відсутності в них грошових коштів на розрахункових рахунках у банках. Уперше це економічне явище чітко проявилося в аграрних підприємствах в 1992 і 1993 pp.
Так, наприклад, у 1993 р. в агрофірмі "Перемога" Кагарлицького району Київської обл. було одержано 4896 млн крб. прибутку. Рівень рентабельності підприємства становив 153 %, а таких головних галузей, як виробництво зерна, – 964 %, цукрових буряків 178 %. Водночас на рахунках у банку підприємство мало лише 424 млн крб. грошових коштів за кредиторської заборгованості 2997 млн крб.
Таке парадоксальне на перший погляд явище виникає тоді, коли спожиті оборотні засоби включалися до собівартості продукції не проіндексованими відповідно до темпів інфляції, а за фактичними, значно нижчими цінами придбання в минулий період порівняно із значно вищими цінами на ці ж ресурси, які потрібно відшкодовувати для здійснення чергового циклу відтворення.
Собівартість продукції, таким чином, істотно занижується і як результат – зростає прибуток і рентабельність. Але насправді цей прибуток штучний, інфляційний, він не має для підприємства реального наповнення, оскільки саме він стає основним джерелом для згаданого відшкодування оборотних засобів.
Інфляційний прибуток створюється також і за рахунок основних виробничих засобів, якщо їх індексація відстає від темпів інфляції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика аналізу рентабельності виробництва“ на сторінці 4. Приємного читання.
