Транспортні роботи виконуються такими видами транспорту: автомобільним, тракторним, гужовим і в незначних обсягах – трубопровідним (водопроводи, молокопроводи). Співвідношення між окремими видами транспорту і розподіл обсягу перевезень за видами транспортних засобів установлюють у кожному підприємстві з урахуванням таких факторів, як клас вантажу, дорожні умови, відстань перевезень, терміновість, погодні умови, спосіб виконання вантажно-розвантажувальних робіт, технологія виробництва сільськогосподарської продукції.
За інших однакових умов критерієм вибору транспортного засобу є мінімізація витрат на тонну перевезеного вантажу.
Відповідно до вимог вказаного критерію науковими установами вироблені рекомендації з вибору найбільш ефективних транспортних засобів для виконання певних транспортних робіт. Установлено, наприклад, що для перевезення великих партій вантажів на далеку відстань доцільно використовувати бортові автомобілі підвищеної вантажопідйомності. Особливо ефективним є використання автомобілів з причепами, які дають змогу підвищити їх продуктивність на 45 – 55 % і знизити собівартість перевезень на 25 %. На короткі відстані, особливо для перевезення сипучих вантажів, економічно вигідніше використовувати автомобілі-самоскиди.
Для внутрішньогосподарських перевезень, особливо вантажів III і IV класів, доцільно використовувати тракторні поїзди. Цей вид транспорту себе також виправдовує на поганих дорогах і коротких відстанях. Проте слід мати на увазі, що за інших однакових умов собівартість 1 т перевезень тракторним транспортом в 1,5 – 2 раза вища, ніж автомобільним. Тому цей вид транспорту потрібно використовувати обмежено.
Важливо також пам'ятати, що автомобілі економічно не вигідно використовувати для перевезень вантажів на відстань менше 3 км. Чим вища вантажопідйомність автомобілів, тим раціональніше їх використання на далеких відстанях. Як свідчить практика, в сучасних умовах найефективнішим є використання автомобілів вантажопідйомністю 4 – 6 т. Гужовий транспорт доцільно використовувати для перевезення разових вантажів на невеликі відстані.
Вибір транспортного засобу повинен здійснюватися і з орієнтацією на досягнення якісних показників транспортного обслуговування, Головними і яких є перевезення вантажів вчасно, без втрат і повнота виконання замовлень на транспортні перевезення.
Структура вантажів, що формуються в процесі господарської діяльності підприємств, а також економічна доцільність використання відповідних транспортних засобів зумовлюють необхідність встановлення раціонального співвідношення між автомобільним, тракторним і гужовим видами транспорту.
Витрати на транспортні роботи аграрних і переробних підприємств включаються в собівартість виробленої ними продукції, отже, здорожують її виробництво. Знизити ці витрати можна лише завдяки ефективнішому використанню транспортних засобів, насамперед вантажних автомобілів. Для оцінки й аналізу рівня їх використання застосовують ряд техніко-економічних показників, що відображають специфіку транспортного процесу, продуктивність, умови і режим роботи транспортних засобів.
Для визначення окремих техніко-економічних показників роботи автотранспорту використовують такі поняття, як "автомобіле-дні перебування в господарстві", "автомобіле-дні в роботі", "середньооблікова кількість автомобілів і їх вантажопідйомність".
Автомобіле-дні перебування в господарстві розраховують підсумовуванням усіх календарних днів перебування кожного вантажного автомобіля в підприємстві протягом року, а автомобіле-дні в роботі – підсумовуванням днів їхньої роботи. Діленням автомобіле-днів перебування в господарстві на 365 визначають середньооблікову кількість автомобілів, а вантажопідйомність середньо- облікового автомобіля – діленням автомобіле-тонно-днів на автомобіле-дні перебування в господарстві.
Усі показники використання автотранспорту поділяються на три групи: інтенсивності, продуктивності й економічності.
Показники інтенсивності використання автотранспорту:
коефіцієнт використання автопарку, який визначають діленням автомобіледнів перебування в господарстві на автомобіле-дні в роботі;
коефіцієнт технічної готовності, який розраховують діленням різниці між автомобіле-днями перебування в господарстві і автомобіле-днями в ремонті на автомобіле-дні перебування в господарстві;
середню технічну швидкість, яку обчислюють діленням загального пробігу автомобілів на час перебування в русі;
середню експлуатаційну швидкість, що є часткою від ділення загального пробігу на час перебування автомобілів у наряді;
середню відстань перевезень тонни вантажу, яку розраховують діленням вантажообороту в тонно-кілометрах на загальну кількість перевезеного вантажу в тоннах;
середньодобовий пробіг автомобіля в кілометрах, який визначають діленням загального пробігу автомобілів на автомобіле-дні в роботі;
коефіцієнт використання пробігу, що дорівнює відношенню пробігу автомобілів з вантажем до загального пробігу;
коефіцієнт використання вантажопідйомності Кв, який розраховують за формулою
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Транспортні засоби як важливий складник логістичної системи підприємства та ефективність їх використання“ на сторінці 2. Приємного читання.
