Треба мати на увазі, що обладнання може працювати за різних рівнів коефіцієнтів інтенсивності, екстенсивності та коефіцієнта змінності. Причому працювати може і неоднакова кількість обладнання одного і того ж функціонального призначення. Саме за цих причин підприємство може виробляти не однаковий обсяг продукції Q. Для того щоб його визначити з урахуванням цих факторів, можна скористатися формулою
(11.4)
де Ін – інтенсивність роботи обладнання – обсяг виробництва продукції обладнанням за одиницю часу; Кобл – кількість одиниць обладнання однакового функціонального призначення; t – тривалість зміни, год; К3 – коефіцієнт змінності.
Зазначені параметри, що впливають на обсяг виробництва продукції, підприємство може змінювати у певних інтервалах, у межах яких не порушуються вимоги до умов ведення виробництва. Формалізовано межі інтервалів можна представити так:
(11.5)
де – – відповідно нижні і верхні межі інтервалів, в яких здійснюється варіація зазначених параметрів; 0 – відсутність обладнання;
– максимальна кількість обладнання (включаючи резервні потужності), що може працювати.
При цьому варіація інтенсивності визначається виходячи із конструктивних характеристик обладнання, а варіація екстенсивності роботи (як добуток тривалості зміни на коефіцієнт змінності) – технологічним циклом обладнання і прийнятим на підприємстві режимним фондом часу.
Із формули (11.4) випливає, що один і той же обсяг виробництва продукції (виконаної роботи) може бути досягнутий за різної комбінації інтенсивності, екстенсивності та кількості обладнання в межах варіації їх величини, визначеної техніко-технологічними вимогами і виробничими умовами. Таку варіацію вказаних параметрів, що забезпечує досягнення заданого обсягу виробництва, прийнято називати адаптацією. При цьому виокремлюють такі її форми, як адаптація за інтенсивністю, за екстенсивністю (часом роботи) і за кількістю обладнання (кількісно ресурсним параметром).
Якщо підприємством визначено необхідний обсяг виробництва продукції (обсягу роботи) і регламентовані кількість обладнання, тривалість зміни та кількість змін, то адаптація в цьому разі проводиться за інтенсивністю, тобто
(11.6)
де – параметри (відповідно кількість обладнання, тривалість зміни і коефіцієнт змінності), що не підлягають зміні в ході здійснення такої форми адаптації.
Коли адаптація здійснюється за кількістю обладнання, то в цьому випадку вона визначається за формулою
(11.7)
де – інтенсивність роботи обладнання, що не підлягає зміні.
У разі регламентації інтенсивності роботи обладнання, його кількості і тривалості робочої зміни, то адаптація здійснюється за коефіцієнтом змінності, тобто
(11.8)
а у випадку адаптації тривалості робочої зміни формула набуває такого вигляду:
(11.9)
Слід наголосити, що адаптація може здійснюватися не лише за якимось одним із розглянутих параметрів, а й водночас за двома і більше. Її тоді називають комбінованою адаптацію; Головна мета адаптації – забезпечити виробництво заданого обсягу продукції (виконаних робіт) з найменшими витратами. Вибір різних форм адаптації та їх співвідношення дають змогу впливати на витрати, а отже, і досягти поставленої мети – мінімізувати їх величину.
Разом з тим при виборі варіанта адаптації та аналізі й оцінці показників інтенсивності та екстенсивності завантаження (використання) обладнання потрібно брати до уваги, що екстенсивне завантаження обладнання має свої жорсткі межі, означені календарним фондом часу і режимним фондом часу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Показники використання обладнання переробних підприємств та адаптація цих показників для одержання заданого обсягу продукції“ на сторінці 2. Приємного читання.
