До 2012 р. завод випускав удосконалений комбайн "Славутич", що є продуктивнішим і надійнішим від своїх попередників.
У 2011 р. 21 такий комбайн, що належить механізованій бригаді МТС Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДП ЗКУ), за два тижні зібрав у Херсонській обл. 8,2 тис. га ранніх зернових, тобто денна продуктивність одного комбайна становила 28 га, а може збирати і до 40 га.
На заводі сконструйовано новий зерновий комбайн "Скіф", що увібрав найсучасніші вітчизняні та зарубіжні ноу-хау. У 2011 р. одна з модифікацій "Скіф- 230" і "Скіф-230 А" уже одержала патент на промислове виробництво. Завод повністю переходить на випуск цих та інших модифікацій комбайнів "Скіф"[1], а саме – комбайн "Скіф-Тукано 440" продуктивністю 9 – 12 кг/сек. Зернові комбайни виготовляють й на інших заводах України (Харківський завод ім. Малишева, Павлоградський механічний завод та ін.).
Проблема нарощення потужностей з виробництву власних зернових комбайнів залишається надзвичайно актуальною для України. Для забезпечення технологічної потреби аграріїв в цих комбайнах за різними оцінками потрібно щорічно їх поставляти селу 6 – 7,5 тис. од., і тому Україні доводиться імпортувати велику кількість цієї техніки. Іншими словами, ми підтримуємо не власного, а іноземного виробника і несемо через це значні соціальні втрати.
Вимагає уточнення методологія визначення технологічної потреби в зернових комбайнах з урахуванням їх вищої продуктивності. За розрахунками окремих економістів, їх потрібно не 75 тис. од., а щонайменше вдвічі менше. Необхідність такого уточнення продиктована і тією обставиною, що в Україні впроваджуються нові форми організації збирання зернових культур, про що йтиметься далі.
Важливо, що вітчизняні зернозбиральні комбайни значно (в рази) дешевші від зарубіжних марок "Джон Дір" (John Deer), "Кейс" (CASE 2166) та інших аналогів, причому за техніко-експлуатаційними характеристиками українські комбайни мало чим поступаються іноземним, а за деякими параметрами навіть перевищують.
Практика використання вітчизняних комбайнів показала, що вони є надійнішими порівняно з іноземними аналогами на забур'янених, вологих полях і на крутосхилах. Причому вітчизняні зернозбиральні комбайни є універсальними і можуть збирати кукурудзу, соняшник, кормові культури. За їх експлуатації зникає проблема забезпечення запасними частинами, а це здешевлює сервісне обслуговування, а отже, і собівартість збиральних робіт. Є підстави стверджувати, що нові комбайни "Скіф" спроможні за всіма ключовими параметрами продуктивності та надійності успішно конкурувати із зарубіжними аналогами.
Важливо зазначити, що для визначення переваг тієї чи іншої моделі комбайна потрібно орієнтуватися не лише на його ціну придбання й окремі техніко-економічні характеристики, а й на вартість намолоту 1 т врожаю. Адже в цьому показнику знаходить відображення ціна комбайна, експлуатаційні витрати, вартість запасних частин і надійність тощо. За деякими повідомленнями, вартість намолоту 1 т зерна комбайнами КЗС-9-1 "Славутич" становить 7 дол., тоді як "John Deer" – 9500 – 17 дол., "Claas Dominator" – 15,5 "Massey Fearqusson MF-40" (Канада) – 16 дол.
Зважаючи на високу продуктивність вітчизняних і зарубіжних комбайнів, багатьом аграрним підприємствам з відносно невеликою земельною площею економічно невигідно придбавати той чи інший вид комбайнів (за світловий день один комбайн може зібрати до 40 га зернових). У зв'язку з цим особливого значення набуває міжгосподарське використання комбайнів, які є одноосібною чи спільною власністю. Все ще відчутну роль відіграють в організації збиральних робіт МТС – машинно-технологічні станції.
Сучасну організацію збирання зернових культур із урахуванням географічного фактора демонструє Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗ КУ). ЇЇ машинно-технологічна станція за допомогою системи GPS- моніторингу здійснювали у 2011 р. управління і контроль роботи 500 комбайнів, кожний з яких було оснащено GPS-навігацією. Це дало змогу контролювати процес збору врожаю, уникати простоїв, дотримуватися графіка збирання, економити кошти. Крім збирання зернових на землях корпорації, її 17-ма бригадами (до складу бригад входять комбайнери, механіки, водії) здійснюється збирання на полях сільськогосподарських товаровиробників, у яких немає або не вистачає власної зернозбиральної техніки (вартість підряду – 300 грн за 1 га).
У планах корпорації – придбати ще до 2 тис. комбайнів (загальний парк комбайнів становитиме 2,5 тис. од.). Це дасть змогу здійснювати збирання не однією колоною з півдня на центр, а потім на північ і захід, а двома. Така практика збирання зернових, що враховує географічний фактор, є ефективною: значно зменшує потребу в комбайнах, скорочує строки збирання, а отже, мінімізує втрати зерна, зменшує витрати на одиницю зібраної площі.
В Україні до цього часу не вирішена до кінця проблема виробництва власних бурякозбиральних комбайнів. Створений відносно новий (2001 р.) комбайн КС- 6Б-10 "Тернопіль" хоч і переважає колишні вітчизняні марки за техніко- економічними параметрами, але все ж таки поступається іноземним аналогам за надійністю та продуктивністю. В цьому переконують дані, показані у табл. 11.2 (за І. М. Шульганом[2]).
Як бачимо, вітчизняний комбайн КС-6Б-10 значно поступається за продуктивністю іноземним аналогам, особливо марки "Holmer", хоч він і в чотири рази дешевший. Ця обставина ставить перед вітчизняними машинобудівниками невідкладне завдання щодо створення конкурентоспроможного вітчизняного бурякозбирального комбайна за параметрами продуктивності й економічності, зберігаючи переваги за вартістю придбання.
Таблиця 11.2
`СЕЗОННИЙ ВИРОБІТОК БУРЯКОЗБИРАЛЬНИХ КОМБАЙНІВ ЗА УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ІХ ВИКОРИСТАННЯ
| Значення показника за різних рівнів урожайності, ц/га | ||||||||||
| РКМ-6-07 | КС-6Б-10 | SГ-10 | ROPA | "Holmer Tena Dos" | ||||||
| до 300 | 300–500 | до 300 | 300–500 | до 300 | о о т о · СО | до 300 | 300–500 | до 300 | 300–500 | |
| Продуктивність за годину змінного часу | 1,01 | 0,77 | 1,08 | 0,95 | 1,61 | 1,20 | 1,8 | 1,34 | 1,87 | 1,39 |
| Площа збирання за фактичного завантаження, га | 242 | 185 | 259 | 228 | 1159 | 864 | 1296 | 965 | 1346 і | 1001 |
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ефективність використання комбайнового парку“ на сторінці 2. Приємного читання.
