• 1.4. Відпрацювання одним трактором нормо-змін – визначається аналогічно, лише в чисельнику беруться виконані тракторним парком нормо-зміни.
• 1.5. Коефіцієнт змінності – розраховується як відношення відпрацьованих машино-змін до відпрацьованих машино-днів.
• 2. Показники продуктивності використання тракторного парку.
• 2.1. Річний виробіток умовно-еталонних гектарів одним трактором – визначається діленням загального обсягу виконаних тракторним парком робіт, включаючи стаціонарні, земляні і транспортні в умовно-еталонному визначенні, на середньорічну кількість тракторів.
• 2.2. Змінний виробіток одним трактором – розраховується діленням загального обсягу виконаних тракторним парком робіт на кількість відпрацьованих ним машино-змін.
• 2.3. Денний виробіток одним трактором – обчислюється аналогічно попередньому показнику, лише в знаменнику беруться відпрацьовані машино-дні.
• 2.4. Коефіцієнт виконання тракторним парком норм виробітку – розраховується діленням виконаних нормо-змін на відпрацьовані машино-зміни.
• 3. Показники економічності використання тракторного парку.
• 3.1. Собівартість одного умовно-еталонного гектара – визначається діленням усіх витрат на експлуатацію тракторів, сільськогосподарських машин і знарядь на загальний обсяг робіт в умовно-еталонних гектарах, виконаних тракторним парком.
• 3.2. Витрати палива на один умовно-еталонний гектар і на 1 га фізичної площі.
Для визначення економічної ефективності використання всього машинно- тракторного парку, включаючи не лише силові (трактори), а й робочі машини, розраховують показник виходу валової продукції рослинництва на 1 грн вартості цих машин. З підвищенням цього показника створюються необхідні економічні передумови для швидшої окупності витрат на придбання техніки та її заміни на більш продуктивну.
Показники інтенсивності характеризують напруженість використання тракторного парку протягом року і є вихідними в формуванні показників його продуктивності, а тому розглядаються як істотні фактори зниження витрат на одиницю тракторних робіт. Чим більше відпрацьовано кожним трактором машино- днів і виконано нормо-змін, чим вищий коефіцієнт змінності, тим більшим буде за інших однакових умов його річний виробіток в умовних еталонних гектарах, і навпаки.
Залежність продуктивності тракторів за показником річного виробітку від інтенсивності їх використання можна подати у вигляді виразу
де Рв – річний виробіток тракторів; Мд – кількість відпрацьованих одним трактором машино-днів; Кз – коефіцієнт змінності; Вмє – виробіток умовно- еталонних гектарів за одну машино-зміну.
За допомогою цієї формули можна визначити вплив кожного множника (фактора) на зміну річного виробітку у звітному році порівняно з базовим і завдяки цьому розкрити причини підвищення (зниження) продуктивності тракторного парку.
Існує багато напрямів поліпшення використання тракторного парку. Одні з них не залежать від аграрних підприємств, оскільки пов'язані з конструктивними параметрами силових і робочих машин. Йдеться про необхідність створення нових і вдосконалення існуючих моделей і модифікацій тракторів зі строком служби дизельних двигунів і трансмісій до 5 – 6 тис. мотогодин без капітального ремонту, які мали б вищу питому енергомісткість, кращу маневреність, вищі робочу і транспортну швидкість і, що особливо важливо в умовах високої вартості пального, – менше витрачали б палива на одиницю виконуваних робіт.
Серед напрямів поліпшення використання тракторного парку, які залежать від аграрних підприємств, важливе місце займають установлення його раціональної структури, забезпечення тракторів необхідним шлейфом робочих машин і знарядь, раціональне комплектування тракторних агрегатів, підвищення кваліфікації механізаторів і вдосконалення їх матеріального стимулювання за кращі результати роботи, поліпшення технічного обслуговування і проведення своєчасних та якісних ремонтів, удосконалення організації виробничих процесів.
На кожному підприємстві необхідно підвищувати змінну продуктивність тракторних агрегатів за рахунок таких факторів, як повне використання конструктивної ширини захвату агрегату, раціональне маневрування середньо- змінною швидкістю його руху і повне використання робочого часу зміни. Відомо, наприклад, що за недовикористання конструктивної ширини агрегату на 1 % (робота без ходопокажчика) його продуктивність знижується на 2,5 %. Середньо- змінна швидкість руху агрегату часто буває низькою через неправильне регулювання робочих органів машин, невміння трактористів маневрувати швидкостями. Дослідами наукових організацій встановлено, що перейти зі швидкості, скажімо, 4 км на швидкість 6 км доцільно лише за довжини шляху не менше 24 – 35 м.
Для зниження собівартості умовного еталонного гектара, а отже, і сільськогосподарської продукції, важливо не лише підвищувати продуктивність тракторних агрегатів, а й економно витрачати паливно-мастильні матеріали, які через багаторазове подорожчання стали однією з основних статей витрат у структурі всіх витрат на експлуатацію машинно-тракторного парку. Надзвичайно серйозною проблемою, яка вимагає регулювання на макрорівні, є недопущення (згладжування) різкого сезонного коливання цін на паливно-мастильні матеріали.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тракторний парк та ефективність його використання“ на сторінці 2. Приємного читання.
